Тонкощі отримання найліпшого корму

0

Підготувала Анна Назаренко, Agroexpert, за матеріалами виступів на семінарі «Як одержати кукурудзяний силос з високою продуктивною дією. Досвід США»

Тематика якісної кормозаготівлі популярна й постійно актуальна серед скотарів. Саме тому їй був присвячений і семінар «Як одержати кукурудзяний силос з високою продуктивною дією. Досвід США», який організувала компанія «Агро Експерт» разом із партнерами.

Оскільки ШКТ корів призвичаєний перетравлювати і всмоктувати клітковину з грубого корму, тож для цих тварин природніше споживати більше грубих, аніж концентрованих кормів. І для отримання високих надоїв слід домагатися їхньої високої якості. Тому, аби стати висококласним технологом з годівлі/кормозаготівлі, важливо не лише вміти заготовляти, а й знати, чітко усвідомлювати, яким має бути високоякісний силос.

Потенціал кормів

Цю якість визначає не лише поживність корму: наявність або відсутність певних компонентів може як стимулювати тварин до поїдання корму, так і знижувати їхній апетит, або й зовсім звести нанівець усю виконану роботу. Як розповів Геннадій Бондаренко, дані складових корму можна отримати з результатів аналізу. Утім, тут важливо звертати увагу на певні показники й вміти їх читати. Так, поживність корму визначають не лише загальні показники: компоненти сухої речовини (структурні та неструктурні вуглеводні, протеїн), а й їхня доступність і перетравність. Адже вони є вирішальним і для молочної продуктивності та складових молока, і для здоров’я корів. Відомо, що вмістперетравного протеїну в грубих кормах дає змогу зменшити кількість додавання високопротеїнових концкормів у раціон, а отже – знизити собівартість молока. А неперетравна за 30 год у рубці НДК єголовним чинником, що лімітує споживання тваринами сухої речовини корму та визначає швидкість ферментації і проходження корму рубцем.

Використовуючи такі дані, цілком можливо отримувати і 45 кг молока від корови в день. Це зазначив у своїй доповіді Джон Кемп, консультант із годівлі та ветеринарної медицини. Якість кукурудзяного силосу криється у оптимальному виборі гібридів, найліпшому менеджменті кормозаготівлі та менеджменті годівлі. Якщо «прислухатися» до корів, вони самі «розкажуть» наскільки поживним і смачним є корм. Для цього варто придивитися до поведінки тварин. Високопродуктивна корова більшість свого часу (13,5 год/добу) витрачає на відпочинок. У цей період вона жує жуйку, перетравлює корм і акумулює речовини для продукування молока. Для цього тваринам важливо створити комфортні умови в корівнику й мінімізувати перевантаження приміщення, адже на кожну хвилину недоотриманого відпочинку корова жертвує 2 хвилинами споживання корму. Інша проблема – сортування корму коровами, що може призвести до драматичних змін у мікрофлорі рубця. Тому для високоякісної годівлі варто (за потреби) додавати воду в корм під час змішування аби його частки не розпадались ,належним чином подрібнювати їх.

Виростити «правильну» кукурудзу

Тож слухачі семінару із доповідей фахівців дізналися про те, як обирати гібриди кукурудзи на силос, як заготовляти цю культуру та як обходитися з нею, аби вона дала найбільше поживних речовин худобі. Так, представник фірми Morse Agronomics Ltd. (США) Дейл Морс – агроном та незалежний консультант – розповів про те, що ще 20 років тому в США було створено декілька спеціальних силосних гібридів кукурудзи. Ці гібриди дають великий урожай вегетативної маси: сама рослина силосного гібрида має багато перетравної НДК усобі вже над качаном, тобто гнучке стебло, багато листкової маси. Але їхня особливість і у самому зерні – воно так званого борошнистого або кременисто-борошнистого типу. Таке зерно містить багато м’якого і трохи твердого крохмалю, що дає поживну цінність корму та ще й легко кришиться, що важливо для структури і перетравності корму. Цим такі гібриди відрізняються від гібридів комбінованого типу (популярні в Україні), які хоча й здатні утворювати багато листкової маси, але мають зерна із вмістом твердого крохмалю. Агротехнологічна особливість силосних гібридів полягає у синхронності дозрівання качана і листкової маси.

Звісно, існують ще методи підвищення якості кормових культур. Для цього, приміром, використовують стимулятори росту рослин. Кожна культура незалежно від походження має певну чутливість до стресів, що негативно впливаєна розвиток рослини, і надалі – поживність корму. Тому ватро допомогти рослині швидше і без суттєвих ушкоджень відійти від стресу.

Представник компанії Plant Designs Вадим Плотніков представив органічний продукт (витяжка з рослин) Вітазим – це рідкий натуральний біостимулятор для рослин і ґрунтових мікроорганізмів, утворений методом ферментації. Його застосування (можлива й передпосівна обробка насіння) підвищує врожайність сільськогосподарських культур завдяки розростанню мікоризи, підвищує рівень виділення хлорофілу в рослині й сприяє ефективному відновленню кореневої системи у разі її пошкодження.

Цей біостимулятор може працювати і без внесення добрив. Під час обробки ним насіння активізується робота бразиностероїдів і вітамінів групи В. Таким чином, підвищується продуктивність рослин на 7–10%: збільшення енергії проростання, маси проростка.

Майже як у виноробстві

Під час заготівлі (силосування) корму в траншеї відбуваються процеси, аналогічні виробництву вина. А саме – бродіння або ферментація. Для правильного перебігу цих процесів, по-перше, необхідно швидко утрамбувати й накрити масу для досягнення анаеробного середовища. По-друге, досягти швидкого зниження рівня рН у силосованій масі. Цю умову може забезпечити належна силосна закваска. Вона допомагає зберегти поживну цінність корму, зібраного з поля. Однак, за словами Лоуренса Джонса (American Farm Products), поліпшити якість корму після збирання врожаю неможливо, та можливо зберегти отриману якість, запобігаючи псуванню кормів.

Так, бактерії, що потрапляють у масу, бувають як шкідливими, яких можна побороти за анаеробних умов та високої кислотності середовища (рН 3,5–4,5), так і корисними, що виробляють молочну та оцтову кислоти і допомагають зберегти поживність, а з нею й якість корму. Але не можна бути впевненим, які саме бактерії або у якій пропорції потрапили до силосу. Тому варто додавати корисні мікроорганізми у вигляді інокулянтів – силосних консервантів або заквасок. Приміром, закваска SilagePro додатково до бактерій містить ензими, що допомагають переробляти цукри рослин у поживні речовини для цих бактерій для їхнього швидкого росту. Так, кислотність маси стрімко падає, шкідливі бактерії втрачають комфортні умови для розвитку, що запобігає подальшому псуванню корму.

Саме під час укладання силосної маси виникають критичні точки в менеджменті силосування, які слід контролювати. Звісно, важливо враховувати як врожайність, так і  витрати на одержання корму. Однак якість, приміром, кукурудзяного силосу визначають вміст у ньому крохмалю, його перетравність, а також уміст НДК та її перетравність. Для якісного люцернового сінажу важливий вміст протеїну і вміст та перетравність НДК. І якщо високопродуктивна корова має спожити багато корму для вироблення великої кількості молока, то за таких умов у неї залишається відчуття насиченості, а тому більше корму вона не споживає. Неперетравні ж частки клітковини залишаються у рубці, створюючи зайвий буфер і знижуючи апетит у худоби. Якщо силос містить велику кількість незасвоюваного в рубці крохмалю, він потрапляє у кишківник і може спричинити сидром «кров’яного кишківника» (раптової смерті) у тварини.

Зробити раціон оптимальним допоможе використання декількох видів об’ємистих кормів. І якщо до популярного кукурудзяного силосу зазвичай додають люцерновий сінаж, то додавання ще й сінажу із жита доповнить раціон легкоперетравними цукрами. Важливо лише, як зауважив Ілля Висоцький – менеджер із годівлі компанії «КВС-Україна», витримати терміни скошування. Найбільший вміст цукрів має жито раннього скошування – у фазі колосу в трубці (ще не вийшов із стебла). До того ж раннє скошування жита на сінаж дає можливість використати площі після нього для вирощування кукурудзи. Отже, з одного поля можна зібрати врожаї 2-х культур за рік.

Тож загальна мета високоякісної годівлі худоби – підвищити поживну цінність силосу й зменшити вміст у ньому неперетравної за 30 год клітковини, керуючи процесами вирощування, збирання культури ізакладання та зберігання корму.