Насіння – це основне джерело інфекції поширення грибних хвороб у посівах сільськогосподарських культур, котрі виснажують рослини, і зрештою призводить до значних втрат урожаю та погіршення якості продукції.
Якщо насіння соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків та інших культур зазвичай купують уже протруєним, то з насінням зернових культур склалася інша ситуація. У господарствах практикують висівання супереліти та еліти, яке використовують на наступні роки в якості насіннєвого матеріалу. Відповідно, насіння можуть сіяти непротруєним, а отже, незахищеним від патогенної мікрофлори. Мало того, що грибні захворювання уражують насіння, вони ще й містять речовини, які є отруйними для тварин і людей під час вживання вже дозрілого врожаю.
Порошиста, або летюча сажка – добре відома для всіх хвороба колосу, яка проявляється в кінці вегетаційного періоду. Під час ураження формується чорна спорова маса на всіх частинах колосу, окрім стрижня. Ця маса спочатку покрита тоненькою плівкою, яка з часом розривається. Спорова маса, що міститься всередині, розлітається на досить великі відстані. Процес зараження відбувається у період цвітіння. Слід бути уважним, адже заражене насіння не втрачає схожості та може мати вигляд здорового, а тому патоген важко визначити під час зовнішньої експертизи.
Тверда сажка – хвороба, що розвивається в зернах. Замість здорових зернівок формуються тверді сіро-коричневі мішечки сажки. Уражений колос має сплющений вигляд та синій відтінок. Як наслідок активності збудника, колоски стають розпушеними. Якщо у період молочної стиглості розчавити зернівку, то виділиться сіра рідина триметаламіну із запахом оселедця. У разі здачі зерна на елеватор чи порт, перш за все проводять лабораторний аналіз на наявність твердої сажки з характерним запахом. Уражене насіння значно втрачає посівні та кормові якості.
Боротися зі збудником твердої сажки варто на етапі протруєння насіння, адже фунгіцидів проти цих патогенів немає.
Альтернаріоз – хвороба, що розвивається на зернових культурах під час цвітіння і молочної стиглості. Вона проявляється у вигляді темних плям на колоскових лусках. Пізніше на зерні спостерігаються «чорні зародки». Найінтенсивніше альтернаріоз розвивається у період дощів. Варто зауважити, що такі «початкові» симптоми прояву альтернаріозу візуально схожі з проявом бактеріозу, гельмінтоспоріозу та сажковими хворобами. Заходи захисту від різних збудників суттєво відрізняються один від одного, саме тому слід «знати ворога в обличчя», аби якісно захистити свої посіви.
Якщо вчасно не «спрацювати» фунгіцидами, патоген продовжує розвиватися та стає причиною недорозвиненого насіння з низькою енергією проростання та схожістю, з великим умістом мікотоксинів. Відтак погіршується харчова якість дозрілого зерна – така продукція значно погіршує хлібопекарську здатність насіння.
Фузаріоз – хвороба, яка викликає ураження насіння. Вона стає причиною плюсклості та зморщеності зерен, часто вкриває насіння біло-рожевим нальотом та має глибоку борозенку. Окрім явної форми хвороби, існує також й прихована, за якої збудник під час зовнішньої експертизи діагностувати важко. Єдиний спосіб виявити патоген – пророщування насіння.
Збудник «полюбляє» вологу, а тому легко поширюється за дощової погоди або під час зберігання вологого зерна.
Зерно, уражене фузаріозом, небезпечне для людей і тварин. Якщо спожити хліб із муки з патогеном фузаріозу, то станеться отруєння, що за симптомами нагадує стан сп’яніння.
Також існує певне обмеження в кількості фузаріозних зерен, а тому деякі елеватори можуть не прийняти зерно або значно знизити його вартість.
Пліснявіння насіння – це певний спектр хвороб, які викликають не один, а декілька збудників: Penicillium, Aspergillus, Mucor, Rhizopus, Trichothecium. Хвороба здатна уражувати насіння під час зберігання зерна. Найоптимальніші умови для розвитку хвороб – підвищені вологість та температура повітря. За таких умов збудник розвивається дуже швидко.
Зрозуміти, що насіння уражене пліснявінням можна візуально, побачивши характерний наліт (колір залежить від виду збудника).
Уражене насіння має низькі показники енергії проростання і схожості, значно знижуються якісні та товарні показники.
Тож який висновок можна зробити?
Ми звикли «лікувати» рослини під час вегетації, але слід пам’ятати, що збудник може зберігатися всередині насінини. Аби хвороби не стали своєрідним подарунком на полі, варто завчасно перевірити зерна на наявність патогенної мікрофлори. Також слід проводити не лише зовнішню експертизу, а й досліджувати насіння детальніше, аби чітко розуміти закладений у ньому потенціал та його здатність дати запланований урожай. Такий підхід дасть змогу раціонально підійти до вибору протруйника для захисту посіву в такий критичний та відповідальний період, як проростання і формування кількості продуктивних пагонів.
