Годуйте сухостійних корів правильно

0

Карл Вурм, спеціаліст з годівлі Сільськогосподарської палати землі Штирія (Австрія)

Часто фермери приділяють увагу лише годівлі лактуючих корів. Забуваючи при цьому, що основа високої молочної продуктивності та відтворної здатності закладаються саме у сухостійний період.

Дати єдині рекомендації розрахунків раціонів для сухостійних корів дуже важко. Адже слід враховувати розмір господарства, систему утримання, техніку для годівлі й наявні кормові засоби. Тож зазвичай раціони вельми різняться. Та попри це, в усіх раціонах сухостою особливу увагу приділяють забезпеченню кормів енергією та структурністю

Потреба в енергії на початку сухостою становить лише 5,5 МДж NEL/кг сухої речовини, та перед отеленням вона зростає до 6,5 МДж NEL. Тож годівлю сухостійних корів доцільно розділити на 2 фази. При цьому з моменту запуску і до 3-х тижнів перед отеленням тваринам згодовують багатий структурно, але бідний на енергію раціон. В останні 3 тижні перед отеленням уміст енергії в раціоні суттєво збільшують.

Однофазова годівля в сухостійний період – це такий собі компроміс: оптимально використати наявну техніку та отримати переваги у вартості робочої сили. Лише за дуже високої продуктивності тварини за лактацію, короткого періоду сухостою або слабких кондицій тіла тварини на момент запуску однофазова годівля може бути доцільною. У будь-якому разі при цьому слід постійно контролювати кондицію тіла тварин. З іншого боку, не можна переводити на дієту корів у задовільній кондиції на момент запуску. Тож варто корегувати годівлю до раціонів стародійних корів.

Що потребують корови раннього сухостою (1 фаза)

  • Уникайте екстремальних випадків недостатнього або понаднормового забезпечення тварин сирим протеїном та енергією. В середньому раціон має містити 5,4–5,8 МДж NEL і 110–130 г корисного СП у сухій речовині. Кормові засоби з високим умістом енергії, як-от: сінаж із молодої трави або силос з ранньої кукурудзи, варто змішувати з кормом із нижчим умістом енергії: соломою або сіном пізнього укосу. Солому тут слід добре подрібнити, аби худоба її не сортувала. На фермах, де зберігають корми в рулонах, особливо варто згодовувати сухостійним коровам багато трав’яного сінажу саме другого укосу, оскільки він має дещо вищий вміст лігніну, а відтак гіршу перетравність.
  • Звертайте увагу на високу структурність (сира клітковина, НДК) корму! З сіном, соломою або трав’яним сінажем пізнього укосу не лише підвищується структурність, а й досягається потрібне заповнення рубця.
  • Раціони, розбавлені соломою, мають малий вміст мікро- і макроелементів та вітамінів. Відтак може виникнути недостатнє забезпечення бета-каротином або селеном. Тому доцільно додавати сухостійним коровам у корм спеціальну мінеральну добавку.
  • Для контролю перетравності корму раціону досліджуйте консистенцію калу.

Підготовча годівля (2 фаза)

У період підготовчої годівлі тварин слід підготувати до наступної лактації. Поволі раціон корегують під раціон лактуючих корів. Однак підтримуйте забезпечення калієм та кальцієм на низькому рівні, аби зменшити ризик виникнення післяродового парезу.

  • Тривалість фази: 2 – максимум 3 тижні. У жодному разі не годуйте довго таким раціоном жирних нетелей, інакше зросте ризик важких отелень.
  • Раціон має містити значно більше енергії (6,4–6,8 МДж NEL/кг СР), а з нею й легкоперетравних вуглеводів, як-от: крохмалю (> 150 г/кг СР) і цукру. Так стимулюється утворення ворсинок рубця, адаптується рубцева мікрофлора, стимулюється виділення інсуліну. Це також запобігає ранній мобілізації жиру тіла перед отеленням.
  • Варто трохи збільшити вміст білка – лише до 140 г доступного у тонкому кишківнику сирого протеїну. Слід уникати понаднормового забезпечення білком. Оскільки це не йде тваринам на користь, та може різко пришвидшити наступну молочну продуктивність, що призводить до великого дефіциту енергії, а з ним – підвищує ризик виникнення кетозу.
  • Лактуючим коровам потрібно давати якомога більше кормів. Утім, обережно слід уводити кормові засоби, які містять багато кальцію та калію!
  • Інтенсивне використання в раціоні кукурудзяного силосу доцільне з причини низького вмісту в ньому калію та кальцію.
  • Попри велику потребу в енергії, залиште все ж у раціоні структурні корми (солому або сіно).
  • Давайте концкорми з великим умістом злакових. Якщо потрібно застосовувати корм, багатий на білок, рекомендований екстракційний ріпаковий шрот, оскільки він завдяки високому вмісту сірки має вигідний катіонно-аніонний баланс (DCAP). Давайте 2–3 кг концкорму/день (відповідає 20–30% споживання СР). На фермах, де коровам після отелення дають замало концкорму, перед отеленням також не варто збільшувати його кількість.
  • Аби запобігти виникненню кетозу, можна давати тваринам глюкопластичні речовини, як-от: пропіленгліколь, пропіонат натрію або гліцерин. Завдяки цьому підвищується рівень інсуліну, що стримує розщеплення жирів. Не рекомендується перед отеленням використовувати захищені жири, оскільки через це зростає рівень інсуліну в організмі.
  • Не нехтуйте забезпеченням раціону мінеральними речовинами! Коровам під час сухостійного періоду давайте мінеральні добавки із достатнім вмістом фосфору, магнію, мікроелементів та вітамінів.
  • Запобігайте надмірному споживанню тваринами солі. За використання розсипчастоїсолі в кормі, її поїдання коровами може бути зависоким, якщо вона є у раціоні першої фази сухостою. Зависоке споживання солі незадовго перед отеленням може призвести до набряків вимені.

Аби досягти найліпшого забезпечення поживними речовинами сухостійних корів, зазвичай необхідне багаторазове перегрупування стада. Аби при цьому не знизилось споживання корму коровами, важливо дотримуватися оптимальних умов утримання тварин, тобто забезпечити їм достатньо місця в корівнику.