На даний час є всі підстави очікувати гарних врожаїв від озимих зернових через раннє відновлення весняної вегетації, що розпочалося практично з 1-го березня та добрі запаси вологи, що знаходяться в метровому шарі ґрунту (140-180 мм). Про це йшлося під час вебінару компанії «Сингента» «Рекомендації інсектицидів і гербіцидів на сезон 2017 року». Журналіст Agroexpert, Олена вибрала для Вас найцікавішу інформацію.
Протягом наступного тижня розпочнеться фаза виходу у трубку – оптимальний час для використання регуляторів росту та останній момент для внесення деяких гербіцидів. Дуже гострим питанням стає подолання забур’яненості, адже це один із серйозних факторів впливу на продуктивність культури. За даними деяких вчених втрати урожаю від сегетальної рослинності можуть сягати від 100 до 1100 кг/га. Наприклад, лише один метлюг звичайний на полі у кількості 1 шт/м2 може призвести до втрат зерна у кількості 19 кг/га, а бромус покрівельний, бромус житній та егілопс циліндричний взагалі не контролюються протизлаковими гербіцидами в посівах зернових, з ними можна боротися лише агротехнічними методами. Причина стійкості – опушення, що перешкоджає проникненню діючих речовин препаратів.
Існують переваги і у осіннього застосування гербіцидів: виключається фітотоксичність у весняний період, коли формуються органи плодоношення, унеможливлюється шкода від бур’янів на ранніх етапах відновлення вегетації, урожайність від осіннього внесення гербіцидів на 2-3 ц/га більша у порівнянні з весняним. В гербіцидному захисті найголовніше – це індивідуальний підхід до кожного поля з врахуванням видового складу бур’янів і попередників. Скажімо, якщо попередниками були культури, що рано звільняють поле (горох, ріпак, гірчиця, льон, пшениця, ячмінь), то скоріш за все переважатимуть однорічні дводольні зимуючі бур’яни з родини капустяних, айстрових, сокирки польові, підмаренник чіпкий тощо. Якщо попередником були ярі культури (соя, кукурудза, буряк) то і більшість бур’янів буде ярими: гірчаки, лобода біла, жабрій, галінсога, гірчиця. А якщо попередником був соняшник то може виникнути проблема боротьби з падалицею. Падалиця соняшнику сходить декількома хвилями, тому тут краще було б використати гербіцид або суміш гербіцидів з ґрунтовим ефектом.
Часто фермери не дооцінюють шкоду, завдану комахами на зернових культурах, зазвичай нехтуючи інсектицидним захистом ячменю, жита, вівса. Щодо пшениці, то інсектициди можуть вноситися один раз і по фазі колосіння, коли основна шкода рослині уже завдана. В такому випадку інсектицидна обробка не несе в собі користі.
Незабаром на посіви вийде клоп-черепашка. Найбільшої шкоди завдають імаго – 1 шт/м2 дорівнює втраті зерна приблизно 50 кг/га. Ареал поширення: Лісостепова і Степова зони. Масові розмноження найчастіше спостерігаються у сухостеповій підзоні. Також зараз саме час для появи ще одного шкідника – пшеничного трипса, який поширений повсюдно, проте найбільша численність спостерігається в Степу та на півдні Лісостепу. Пробудження настає за прогрівання ґрунту до +8оС. Шкодять доросла комаха і личинка. Імаго пошкоджує вегетативні органи. В тому числі найбільш ніжну обгортку колосу. Втрати при кількості 15 шт/колос можуть становити 180-250 кг/га. Ще одним шкідником, котрого слід мати на увазі, є попелиця. Попелиці поширені всюди, за сильного заселення в період виходу в трубку, завдають велику шкоду, інколи призводячи до загибелі рослин. Також варто пам’ятати, що попелиці і цикадки стають причиною зараження рослин вірусами. Втрати врожаю від 10 особин на одному стеблі- 140-200 кг/га.
Для того аби запобігти втратам врожайності від шкідників слід побудувати чітку стратегію захисту – діяти на упередження, контролювати шкодочинні об’єкти з моменту їх заселення на полях, обробки слід пов’язувати з етапами розвитку фітофагів.
