БІЛЬША КРАПЛЯ – МЕНШЕ ЗНЕСЕННЯ

Олександр Гончаров, науковий співробітник з агрономії ТОВ «Агросфера LTD»

Як відомо, за помилки доводиться платити. У тому числі – за помилки під час внесення пестицидів.

Мінімальна «ціна помилки» дорівнює вартості «втраченого» препарату та недоотриманого (не збереженого) врожаю. А максимальна – включає вартість знищеного врожаю на сусідньому полі та судові витрати.

Небезпечне сусідство

У кінці серпня – на початку жовтня практично скрізь аграрії використовують гербіциди з широким спектром дії. Поля «сушать» десикантами та «чистять» гліфосатами. Це ефективно, але небезпечно. Розташовані по сусідству поля та багаторічні насадження опиняються в «зоні ризику». Адже для «нерозбірливих» препаратів суцільної дії все одно, кого і де вбивати. Про те, що можуть зробити деякі гербіциди з виноградником або садом, навіть не хочеться уявляти…

Селективні гербіциди теж можуть створити чимало проблем за їхнього знесення. Грамініциди, які використовують для знищення злакових бур’янів у посівах озимого ріпаку, надзвичайно небезпечні для посівів пшениці та ячменю. А сульфонілсечовини, що застосовують на посівах пшениці – для озимого ріпаку.

Чому це відбувається?

Знесення пестицидів залежить не тільки від швидкості вітру, температури і вологості повітря, але й від розміру крапель робочого розчину, їх швидкості (яка пропорційна тиску), висоти штанги наземного обприскувача. Ці чинники, на відміну від погоди, цілком контрольовані. Як і вибір пестицидів з урахуванням їхньої дії на потенційні «колатеральнi жертви». Наприклад, не дуже розумно проводити обробку поля, розташованого в безпосередній близькості від виноградника, гербіцидом групи 2,4-Д.

Гербіциди можуть опинитися «не в тому місці» з різних причин. Краплі робочого розчину можуть бути віднесені сильним потоком повітря на декілька десятків, а то й сотень метрів від меж ділянки, яку обробляють.

У безвітряну погоду за прояву температурної інверсії краплі робочого розчину можуть «зависнути» в нерухомому шарі повітря. Відтак шар повітря над поверхнею ґрунту перетворюється у насичений гербіцидний аерозоль, який може переміститися по горизонталі на відстань у декілька кілометрів.

Знесення може відбуватися і після внесення препарату. Наприклад, за випаровування леткої діючої речовини з обробленої поверхні. Пари гербіциду можуть зробити довгу подорож завдяки висхідним потокам повітря. За зниження температури (зазвичай увечері) вони можуть опуститися за кілька кілометрів від «старту».

Що менша та легша крапля робочого розчину, то довше вона «зависає» в повітрі й переноситься вітром на дальшу відстань. Використання великих крапель під час обприскування – один із загальноприйнятих способів зменшити знесення препарату.

Під час внесення пестицидів використовують різні норми робочого розчину й різну дисперсність (розмір) крапель. Зазвичай оптимальний розмір краплі має забезпечити рівномірне розподілення достатньої кількості пестициду на оброблюваній поверхні та максимальне утримання (для контактних препаратів) і ефективне надходження в рослину (для системних препаратів) діючої речовини.

Розмір крапель відповідає розмірам «мішені». Для знищення комах, які літають у повітрі, застосовують практично невидимий «туман», краплі робочого розчину для обробки рослин схожі на росу, а для внесення препаратів на поверхню ґрунту розміри крапель наближаються до крапель дрібного дощу.

Крапля-подорожувальниця

Легкі дрібні краплі легко переносяться вітром за межі оброблюваного поля. У суху спекотну погоду вони випаровуються. Під час випаровування розчинника (води) крапля розчину або суспензії пестициду перетворюється в тверду частку. У такому вигляді пестицид не проникає в тканини рослини, здувається вітром або змивається дощем.

Великі краплі не зносяться вітром, але не позбавлені недоліків. Важкі краплі погано утримуються на оброблюваній поверхні й не забезпечують достатній ступінь покриття за невисокої (100–150 л/га) норми витрати робочої рідини.

Оптимальний діаметр крапель є компромісом між максимально щільним покриттям поверхні за мінімальної витрати робочого розчину і мінімальними втратами від випаровування й знесення препарату.

Утримання крапель на рослинах залежить від особливостей поверхні листка, температури і вологості повітря, властивостей робочого розчину (щільності, поверхневого натягу). За розміру крапель більше як 300 мкм зростає ймовірність їхнього «зісковзування» з обробленої поверхні, а за діаметра крапель понад 600 мкм – великі втрати нанесеного розчину гарантовані. Тому діаметр крапель 500–600 мкм є верхньою межею оптимального розміру.

Що робити?

У країнах Західної Європи, де природоохоронне законодавство суворо карає за забруднення навколишнього середовища, широко застосовують антизносні  розпилювачі, які завдяки механізму двоступеневого розпилення забезпечують грубодисперсний спектр крапель (розміром 500 мкм) за витрати робочого розчину близько 200 л/га.

У США під час внесення гербіцидів використовують великі (понад 200 мкм) і дуже великі (близько 400 мкм) краплі, а ґрунтові гербіциди вносять краплями діаметром близько 500 мкм. Тому гербіцидна обробка «туманом» із дрібних крапель, у буквальному сенсі – «гроші на вітер». Але використання крапель діаметром більше як 300 мкм за обробки вегетуючих рослин також потребує обережності.

Час «життя» краплі до повного випаровування залежить від її розміру, температури й відносної вологості повітря. За вологості повітря 20% і температури 30°С краплі діаметром 70 мкм до повного випаровування пролітають у повітрі всього лише 15 см, краплі діаметром 150 мкм – 2,3 м.

Швидкість випаровування крапель збільшується за зниження відносної вологості повітря на чергову «сходинку»: із 95 до 85%, з 85 до 70%, із 70 до 45%. Випаровування пришвидшується за підвищення температури повітря на 10°С у межах від 10 до 30°С.

За екстремально низької (менш нiж 30%) вологості шар повітря завтовшки 500 мм (звичайна відстань між штангою й оброблюваною поверхнею) здатен «всмоктати» близько 100 л води.

Тому за підвищення температури і зниження вологості повітря крапля «худне» під час польоту. Якщо діаметр краплі зменшується вдвічі, то її обсяг та вага зменшуються в 8 разів. Відповідно, зростає небезпека знесення вітром, адже легка крапля діаметром 30–50 мкм може бути легко знесена далеко від запланованого «місця призначення». Крапля діаметром 400 мкм за падіння із висоти 3 м при швидкості вітру 1,5 м/с теоретично зміститься у напрямку вітру на 2,5 м. Крапля діаметром 20 мкм у таких самих умовах перелетить на відстань 200–300 м.

Для того, щоб у посушливих умовах на поверхню рослини потрапила крапля діаметром 200 мкм, на «старті» вона повинна мати діаметр більше як 300 мкм. Відповідно, норма витрати робочого розчину теж має бути збільшена.

Через те, що протягом доби змінюється температура і вологість повітря, вносити гербiциди доцільно у відносно сприятливi періоди часу. Вранці, з 05.00 до 11.00, ефективність обприскування максимальна. Із 11.00 до 15.00 умови різко погіршуються, і лише після 19.00 можна продовжувати обробку з мінімальними втратами. За температури, яка перевищує 25°C, внесення пестицидів небажане навіть у нічний час.

Тому під час обробок восени не варто в буквальному сенсі «заощаджувати на воді», намагаючись скоротити витрату робочого розчину завдяки зменшенню розміру крапель. Використання розпилювачів, які формують велику краплю, підвищує ефективність використання гербіцидів і значно зменшує ризик знесення препарату. І, звісно, не варто здійснювати «трудових подвигів» щодо внесення гербіцидів у свідомо екстремальних умовах.

Таблиця 1. Класифікація розмірів крапель за стандартами ASABE S572.1

Таблиця 2. Оптимальний розмір крапель робочого розчину пестицидiв для боротьби з шкідливими організмами

Таблиця 3. Випаровування і максимальна дистанція польоту крапель різного діаметра за температури 32°С, відносної вологості повітря 36%, тиску 1,7 атм і концентрації розчину 3,75%

Таблиця 4. Ступені покриття поверхні краплями різного діаметра за розпилювання 1 см³ рідини

Таблиця 5. Оптимальний розмір крапель за використання пестицидів

Таблиця 6. Вплив розміру крапель на тривалість її «життя» залежно від температури і вологості повітря

Таблиця 7. Випаровування крапель за різної вологості повітря