Максим Бернацький: «Борися за обставини, на які ти можеш вплинути, не можеш вплинути – заспокойся»

0

Директор ТОВ «Рост Агро». П’ять років працював учителем історії та правознавства в школі. 

Записала Ірина Корчагіна, Agroexpert (Україна)

Народився в студентській родині, мені записали місце народження у селі Білогородка Києво-Святошинського району, хоча я там ні разу не був.

Шкільний клас був дуже дружний і сильний. Обласну олімпіаду виграти, змагання з волейболу чи баскетболу – це був «А» клас. З нашого класу вийшло багато цікавих і успішних особистостей. Мій приятель, закінчив школу з золотою медаллю, нині голова одного з міжрайонних судів у Полтавській області. Інший – волонтер, який пройшов дуже багато в житті, та саме волонтерство – це наразі сенс його життя. Є успішні медики.

Мені добре давалась математика і фізика, але водночас не мав проблем і з гуманітарними науками. З більшою охотою брався до вирішення творчих завдань. Мав добру пам’ять.

Перший офіційний заробіток мав у другому класі. У восьмирічному віці з іншими дітьми прополювали кукурудзу й соняшник, збирали помідори. На такі роботи виїздили до 10 класу. З шостого класу завжди влітку працював (випасав телят тощо).

У старших класах і після випуску був помічником на комбайні. Одного разу відпросився з роботи й поїхав у Полтаву, вступив до вишу. Оскільки того року діяв експериментальний порядок прийому, а я був медалістом, тож питання із вступом вирішилось за один день.

Історичний фах обрав свідомо. Вчителі в школі прищепили любов до цього предмета. Сформували правильний підхід до історії: як до наукової дисципліни, що займається не просто вивченням подій, а виявленням і аналізом причинно-наслідкових зв’язків. З математичною, а не гуманітарною моделлю підходу до історії та засвоєння невпинності історичного розвитку.

Навчався на курсі, який останнім здавав історію КПРС. За дипломом я вчитель історії і правознавства. Викладав п’ять років ці два предмети в київській школі.

На початку своєї сільськогосподарської кар’єри займався правовими та управлінськими питаннями. Адже стикалися в роботі з багатьма тонкощами, як-от: заборгованість, робота із судами, відносини з державними органами. Одночасно навчався заочно на правника в університеті ім. Т. Шевченка. За викладачів мав серйозних практиків. Наприклад, кримінальне право нам викладав дійсний суддя Конституційного суду.

Завдяки заочному навчанню навчився засвоювати великий обсяг інформації за короткий проміжок часу.

Про життєвий досвід

Не створював собі ніколи кумирів у житті, не схилявся до вождизму. Свій шлях завжди обирав самостійно.

Педагогічна наука розглядає три види навчання: самоосвіта, власний досвід або експеримент і робота з наставником. Завдяки цим трьом видам сприйняття інформації формується людина та її власна база знань. У будь-якої людини домінує одна якась із цих моделей або поєднуються дві, але не всі одночасно. На різних етапах життя у мене працювали різні моделі.

Я дуже люблю книги. У певний період свого життя збирав власну бібліотеку. Сьогодні – це кілька тисяч книг. Двічі я її втрачав у студентські роки і під час переїздів, утім, відновлював заново. Маю кілька профільних книг, виданих в 30-х роках минулого століття, у доброму стані. Серед цікавих екземплярів – підручники з елементами агробіології та стенограма з’їзду ВАСГНІЛ 1948 року, під час якої «затаврували» генетику.

Гасел для себе в житті не виділяю. Вони можуть мати сенс тільки під конкретний випадок.

У людях найбільше ціную людські якості: надійність, чесність.

Максим Бернацький: «Борися за обставини, на які ти можеш вплинути, не можеш вплинути – заспокойся»

Про «Рост Агро»

З самого початку роботи господарства ми орієнтувалися на насінництво кукурудзи. Мали тісні контакти з сербськими селекціонерами. 1997 рік для мене особисто став стартом моєї кар’єри. Перші п’ять років накопичував досвід, а протягом трьох перших років навіть не отримував зарплату.

Компанію назвали «Рост Агро» у 2000 році. Тоді почали обробляти угіддя і розмножувати насіння самостійно. До того часу розміщували замовлення на розмноження у господарствах. Домовлялися з калібрувальними заводами.

Ми маємо багатий досвід у насінництві, і на сьогодні ведемо всі етапи до первинного насінництва включно. Там вимоги дещо інші, і ми намагаємося використовувати інші технології. Загалом, це дрібноділянкове виробництво, яке потребує значної кількості кваліфікованої ручної праці. Це дуже складно і відповідально, але дозволяє нам контролювати сортову чистоту на всіх етапах виробництва: від розсадника розмноження до першої репродукції. З іншого боку, це дає нам стабільність виробництва – ми маємо змогу постійно бути присутніми на ринку.

Для гібридизації кукурудзи майже повністю самі вирощуємо батьківські форми. Працюємо переважно з українською селекцією. Наші вчені мають якісні напрацювання, які дають змогу гідно конкурувати з міжнародними селекційними компаніями. А наше завдання – дати цій селекції достойне насінництво. У найближчих планах – початок власної селекційної програми.

Виробництво розширюємо поступово, я не великий любитель авантюрних стрибків.  Значне розширення виробництва відбулося лише після налагодження всіх етапів технології та виходу на стабільно високу якість продукту.

Найекзотичніша культура, з якою я працював – чорнушка дамаська (нігелла). Це лікарсько-пряна, специфічна культура. Іноді її продають у супермаркетах як квіткову культуру. Використовують як приправу в хлібові. Зовні вона схожа на насіння цибулі, має дещо гострувато-пекучий смак, щоправда, не як у перцю. А як потерти – пахне полуницею. Нігелла цвіте досить красиво, формує коробочки подібно до макових. Це вельми цікава культура, з неї виробляють ефірну олію або прянощі.

Мали досвід з овочівництва – вирощували якось цибулю і картоплю. Але овочівництвом треба займатися окремо, це має бути серйозний бізнес. На десяти гектарах, як ми свого часу, цього робити не варто.

Однаково ставлюся до всіх культур, які ми вирощуємо. Культура, на полі з якою я працюю у конкретний час чи по якій виконуємо сезонні роботи, – і є улюбленою. Як почнеш приділяти більше уваги одній, тоді страждатимуть другі, а так не можна. Проте, звісно, кукурудза потребує найбільше часу й уваги, бо це основна наша спеціалізація.

Про управлінський досвід

Я назвав би себе ліберальним керівником. Але успіх такого управлінця можливий за високої відповідальності підлеглих. Мені імпонують ідеї делегування повноважень, але для цього має бути відповідна культура відносин між працівником і підприємством. Йдеться не стільки про кваліфікацію, як про відповідальне ставлення до роботи. Як на мене, на кінцевому, прикладному рівні, ці моменти нині частково нівелюються технічним прогресом. Раніше техніка потребувала умілих рук: в одного працює, в другого ні. Сьогодні все інакше, це одне із її найбільших достоїнств. Попри всю її складність, така техніка потребує трохи меншої кваліфікації працівника як механіка, але більшої – як оператора.

Один із наших здобутків – ми настільки успішні, щоб не залучати стороннє фінансування. На цей рівень компанія вийшла після вдалого 2011 року. Ми непогано розвиваємося, досить стрімко розбудовуємося, але маємо можливість робити це за власний ресурс.

Другим нашим досягненням є вихід на певний технологічний рівень. Ми йшли до цього 20 років. На підставі набутого досвіду відбулась масштабна реконструкція і технічне переозброєння підприємства. Я дуже задоволений нашими успіхами за останні три роки. Це вже абсолютно безкомпромісний технологічний рівень і висока якість отриманої продукції. Тобто мені справді подобається продукт, який ми створюємо.

Уся робота складається з непростих ситуацій. Стресові ситуації бувають постійно. Цього року таких моментів було кілька, погода була одним із них. У складних ситуаціях найперше – не боятися і не панікувати. Коли склалися обставини, на які ти можеш вплинути – борися. Не можеш вплинути – заспокойся і концентруйся на тому, що насправді можеш змінити. До речі, досвід та підготовка суттєво зменшують кількість обставин, що перебувають поза контролем. Мені вдається спочатку опанувати ситуацію в критичні моменти, хоча пізніше, після подолання кризи, можуть накрити емоції. Друга ситуація, яка завдає нам клопоту, – це відносини із фіскальною службою та контролюючими органами взагалі. Ми зайняли принципову позицію – працюємо законно, платимо податки й не даємо хабарі. Мабуть, на певному рівні власники підприємства мають приходити до такого висновку. Але фіскальній службі цього недостатньо, а може й не потрібно. У відносинах із ДФС, враховуючи фактичну безнаказаність чиновника за свої дії, підприємство перебуває у стані заручника. Єдина надія на суд. Наразі ми судимось із ДФС. Проблеми, пов’язані з експортом. На жаль, державна підтримка експорту в Україні це лише слово з екрану.

Як підприємець я виріс у ті часи, коли найбільшим благом було невтручання держави. Співвідносини держави і підприємця завжди будуть непростими, але найголовніше – аби вони були прогнозованими. А це нині неабияка проблема.

Молодим аграріям дав би три поради. По-перше, чітко розуміти, що ти робиш. Тобто досконально знати весь процес виробництва як загалом, так і кожен етап і операцію – навіщо вони, і який має бути кінцевий результат. Друге – це реально не боятися труднощів і помилок, тому що вони обов’язково будуть. І, власне, тим, як ти їх подолаєш та які висновки зробиш, і буде визначатись твій успіх. По-третє, постійно вчитися, адже світ дуже швидко змінюється.

Максим Бернацький

Директор ТОВ «Рост Агро», 45 років.

Народився в Києві у студентській родині. Батьки родом із Житомирщини, з Коростенського району.  У 1976 році батьки переїхали в Полтавську область у село Пронозівка в Глобинському районі на березі Кременчуцького водосховища. Надалі родина перебралась у Нові Санжари, де Максим закінчив школу.

Навчався на історичному факультеті Полтавського педагогічного інституту. Згодом у Києві викладав в школі історію та заочно навчався на юридичному факультеті університету ім. Т. Шевченка, який закінчив у 2001 р. Агрономічної освіти не має, але минулого року закінчив аспірантуру по спеціальності  «Селекція  та насінництво сільськогосподарських культур» при Інституті зернового господарства УААН в Дніпрі, працює над дисертацією з насінництва кукурудзи. З 1997 р. пов’язаний із сільським господарством, коли батько створив компанію, яка займалась насінництвом кукурудзи. Максим спочатку займався правовими та управлінськими питаннями та мав відношення до продажів. Пізніше додались обов’язки зі стратегічного планування виробництва, управління агрономічною службою, насінництвом.

Бернацькі заснували «Рост Агро» в 2000 році. Нині обробляють більше 8 тис. га у 4-х районах Полтавської області. Мають два великих виробничих відділення: Глобинське та Оржицьке з насіннєвими заводами потужністю 5 та 3 тис. т доробки. Займаються насінництвом кукурудзи, зернових колосових, сої, гороху. В господарстві працюють 192 співробітника.

Максим має молодшу на 6 років сестру Юлію, вона вивчала міжнародний аграрний менеджмент. Нині відповідає в «Рост Агро» за зовнішньо-економічні контакти, позовну роботу, стан міжнародних розрахунків.

Дружина Валентина веде у «Рост Агро» роботу з пайовиками. Виховують двох доньок: десятирічну Софію та шестирічну Євгенію. Дівчата дуже схожі зовні, але дуже різні за характером та інтересами.

Мама Ніла за освітою філолог, нині на пенсії. У себе на ділянці вирощує понад 150 різних видів квіткових і декоративних рослин. Батько Михайло за освітою інженер по сільгоспмашинах, все життя працював у сільському господарстві, у тому числі на керівних посадах високого рівня. За покликанням – механік і конструктор. Має виняткову здатність зробити працездатним практично будь-який механізм і вдосконалити агрегат самого поважного виробника. Заснував ТОВ «Рост Агро».