І.М. Акоста, Дж.М. Мієрс, А. Ла Манна, Національний інститут сільськогосподарських досліджень Уругваю, http://global.alltech.com
Молочне скотарство в Уругваї засноване на випасанні худоби на пасовищах, сезонному використанні сіна й силосу та постійному – концентратів. Велика частка останніх – це звичайне зерно з високим вмістом вологи, а також побічні продукти, отримані під час подрібнення/помелу зерна та виробництва рослинної олії.
У корм тваринам зазвичай потрапляють контаміноване мікотоксинами зерно і побічні продукти. Оцінка допустимого вмісту мікотоксиніву кормі та його використання, а також визначення порогових значень мають величезне значення для молочного скотарства.
Мета таких досліджень – визначити вплив концентратів із різним вмістом дезоксиніваленолу (ДОН) за використання одного комерційного адсорбенту (модифікований глюкоманнан) на молочну продуктивність корів, склад молока, кількість соматичних клітин (КСК), приріст, вгодованість і стан печінки тварин.
Матеріал і методи
Дослід тривалістю 10 тижнів провели у відділку досліджень у галузі молочного скотарства INIA LaEstanzuela (Уругвай) на 32 коровах із середнім надоєм 27,1 л/день, на в середньому 80,3 дні лактації на початку досліду і кількістю лактацій 3,16. Групи були сформовані з врахуванням молочної продуктивності, тривалості лактації, кількості лактацій і живої маси корів. Тваринам кожної групи методом випадкового вибору обрали визначений, передбачений схемою досліду, раціон. Було приготовано 4 види концентратів із однаковим умістом енергії й азоту: 0 мг/кг ДОН – I група, 2,5 мг/кг ДОН – II, 5 мг/кг ДОН – III, 5 мг/кг ДОН + 0,1% адсорбенту (Мікосорб) – IV група.
Експериментальні раціони складалися із свіжої зеленої маси (злаково-конюшинова суміш) – 10 кг СР, 25 кг кукурудзяного силосу та експериментальних концентратів – 6 кг/гол./день. Проби концентратів та їхні залишки, які корови не стали їсти, відбирали й зважували під час доїння щосереди.
Основний раціон (свіжа зелена пасовищна маса та кукурудзяний силос) давали коровам упродовж дня в межах виділеної для випасу площі, обмеженої електропастухом. Кукурудзяний силос тварини отримували ще й вночі, коли перебували в групових стійлах, концентрати – двічі на день рівними частинами в доїльному залі під час доїння.
Для визначення кількості спожитої на пасовищі зеленої маси щотижня відбирали проби до і після випасання там корів. А по вівторках, середах і четвергах, у другій половині дня, зважували і брали проби кукурудзяного силосу. В середу, четвер і п’ятницю, в першій половині дня, зважувалий відбирали проби залишків силосу. Проби молока направляли в лабораторію дослідження молока INIA для визначення вмісту жиру, білка, лактози, сухої речовини за допомогою автоматичного аналізатора молока і визначення кількості соматичних клітин. АсАт (аспартатамінотрансферазу) і ГГТП (гама-глутамілтранспептідазу) встановлювали методом ІФА в державній діагностичній ветеринарній лабораторії Міністерства тваринництва, сільського господарства і рибництва Уругваю.
Із 17 по 24 червня всі корови отримували однаковий раціон. Були відібрані проби молока, визначена жива маса та вгодованість у балах. Також взяли проби крові для визначення вмісту АсАт і ГГТП. Із 25 червня по 27 серпня тваринам згодовували експериментальні раціони, також проводили облік молочної продуктивності, проби молока відбирали з понеділка по п’ятницю впродовж тривалості досліду. Щотижня проби корму відправляли для дослідження в лабораторію аналізу грубих кормів і кормових засобів INIA. Також щотижняробили індивідуальний облік живої маси та вгодованості корів. Відбирали індивідуальні проби крові для визначення АсАт і ГГТП на 4-мута 8-му тижні досліду. Встановлювали середні щотижневі значення молочної продуктивності, вмісту сухої речовини, приросту й вгодованості з 2-го по 10-й тиждень.
Результати
З даних таблиці 1 видно, що вміст ДОН у концентратах знижує їхнє споживання. Середні значення молочної продуктивності, сухої речовини, КСК і активності печінкових ферментів подані в таблиці 2. Відмінності між групами тварин, які отримували різні концентрати, встановлені лише за вмістом жиру, загальної його кількості, кількості стандартизованого за жирністю молока і сухої речовини. Вміст ДОН у концентратах корелював із КСК, а споживання адсорбенту дало змогу істотно поліпшити цей показник. Відмінностей у живій масі корів чи зміні їхньої вгодованості, а також активності АсАт і ГГТП не було.
Таблиця 1.Середнє споживання основних компонентів експериментальних раціонів (1 гол./добу, кг СР)
| Корм | Група | |||
| І | ІІ | ІІІ | ІV | |
| Пасовище | 5,501 | 5,253 | 4,588 | 4,881 |
| Силос | 8,577 | 8,688 | 8,595 | 8,671 |
| Концентрати | 5,236 | 5,100 | 5,150 | 5,135 |
| Усього | 19,315 | 19,040 | 18,302 | 18,705 |
Таблиця 2. Молочна продуктивність, стандартизоване за жирністю (4%) молоко, вміст сухої речовини, кількість соматичних клітин, активність АсАт і ГГТП
| Показник | Група | |||
| І | ІІ | ІІІ | ІV | |
| Вміст ДОН, мг/кг | 0,0 | 2,5 | 5,0 | 5,0+адсорбент |
| Концентрати, кг/гол./день | 6 | 6 | 6 | 6 |
| Основні результати | ||||
| Молочна продуктивність, л/гол./день | 23,2 | 23,1 | 22,0 | 23,7 |
| стандартизоване за жирністю (4%) молоко, л/гол./день | 21,8б | 22,2б | 19,6а | 21,6б |
| жир, % | 3,59аб | 3,72б | 3,30а | 3,49аб |
| білок, % | 3,19 | 3,15 | 3,27 | 3,21 |
| лактоза, % | 4,72 | 4,78 | 4,72 | 4,70 |
| суха речовина (крім жиру), % | 8,69 | 8,78 | 8,59 | 8,48 |
| всього сухої речовини, кг/гол./день | 12,31 | 12,55 | 11,87 | 11,91 |
| Суха речовина, кг/гол./день | ||||
| жир, % | 0,827 аб | 0,841б | 0,746а | 0,816аб |
| білок, % | 0,741 | 0,736 | 0,724 | 0,738 |
| лактоза, % | 1,105 | 1,086 | 1,058 | 1,099 |
| суха речовина (крім жиру), % | 2,013 | 2,022 | 1,885 | 2,007 |
| всього сухої речовини | 2,851б | 2,858б | 2,605а | 2,815б |
| Кількість соматичних клітин, 1000/мл | 108,3б | 116,3б | 333,1а | 79,2б |
| Зміна живої маси та вгодованості | ||||
| маса, кг | 5,5 | 3,625 | 6,5 | 13,0 |
| вгодованість, бал | 0,250 | 0,250 | 0,375 | 0,250 |
| Активність печінкових ферментів, од./л | ||||
| АлАт | 102,1 | 90,6 | 99,6 | 90,5 |
| ГГТП | 28,8 | 28,8 | 27,9 | 31,8 |
а, б – статистичні відмінності (р≤0,05)
Висновки
Згодовування коровам із кормом більше як 15 мг ДОН у день призводить до зниження споживання тваринами концентратів та зеленої маси на пасовищі. У цьому досліді вивчали безпечний пороговий рівень, який становить 15 мг ДОН у день. Споживання більшої кількості ДОН може пригнічувати апетит тварин, що, своєю чергою, спричинює зниження молочної продуктивності і кількість стандартизованого за жирністю (4%) молока, загальної кількості сухої речовини, а також викликає збільшення вмісту соматичних клітин.
У жодній із досліджуваних концентрацій ДОН не впливав на активність АсАт і ГГТП. Використання Мікосорбу в дозі 0,1% від суміші концентратів дало змогу уникнути зниження продукування стандартизованого за жирністю (4%) молока, а також скоротити загальну кількість сухої речовини в молоці. За введення в суміш концентрату адсорбенту число соматичних клітину молоці нормалізувалося. У цьому досліді значних відмінностей між групами стосовно зміни живої маси не було.
