Вплив дезоксиніваленолу, наявного в концентратах, на молочну продуктивність і якість молока

І.М. Акоста, Дж.М. Мієрс, А. Ла Манна, Національний інститут сільськогосподарських досліджень Уругваю, http://global.alltech.com

Молочне скотарство в Уругваї засноване на випасанні худоби на пасовищах, сезонному використанні сіна й силосу та постійному – концентратів. Велика частка останніх – це звичайне зерно з високим вмістом вологи, а також побічні продукти, отримані під час подрібнення/помелу зерна та виробництва рослинної олії.

У корм тваринам зазвичай потрапляють контаміноване мікотоксинами зерно і побічні продукти. Оцінка допустимого вмісту мікотоксиніву кормі та його використання, а також визначення порогових значень мають величезне значення для молочного скотарства.

Мета таких досліджень – визначити вплив концентратів із різним вмістом дезоксиніваленолу (ДОН) за використання одного комерційного адсорбенту (модифікований глюкоманнан) на молочну продуктивність корів, склад молока, кількість соматичних клітин (КСК), приріст, вгодованість і стан печінки тварин.

Матеріал і методи

Дослід тривалістю 10 тижнів провели у відділку досліджень у галузі молочного скотарства INIA LaEstanzuela (Уругвай) на 32 коровах із середнім надоєм 27,1 л/день, на в середньому 80,3 дні лактації на початку досліду і кількістю лактацій 3,16. Групи були сформовані з врахуванням молочної продуктивності, тривалості лактації, кількості лактацій і живої маси корів. Тваринам кожної групи методом випадкового вибору обрали визначений, передбачений схемою досліду, раціон. Було приготовано 4 види концентратів із однаковим умістом енергії й азоту: 0 мг/кг ДОН – I група, 2,5 мг/кг ДОН – II, 5 мг/кг ДОН – III, 5 мг/кг ДОН + 0,1% адсорбенту (Мікосорб) – IV група.

Експериментальні раціони складалися із свіжої зеленої маси (злаково-конюшинова суміш) – 10 кг СР, 25 кг кукурудзяного силосу та експериментальних концентратів – 6 кг/гол./день. Проби концентратів та їхні залишки, які корови не стали їсти, відбирали й зважували під час доїння щосереди.

Основний раціон (свіжа зелена пасовищна маса та кукурудзяний силос) давали коровам упродовж дня в межах виділеної для випасу площі, обмеженої електропастухом. Кукурудзяний силос тварини отримували ще й вночі, коли перебували в групових стійлах, концентрати – двічі на день рівними частинами в доїльному залі під час доїння.

Для визначення кількості спожитої на пасовищі зеленої маси щотижня відбирали проби до і після випасання там корів. А по вівторках, середах і четвергах, у другій половині дня, зважували і брали проби кукурудзяного силосу. В середу, четвер і п’ятницю, в першій половині дня, зважувалий відбирали проби залишків силосу. Проби молока направляли в лабораторію дослідження молока INIA для визначення вмісту жиру, білка, лактози, сухої речовини за допомогою автоматичного аналізатора молока і визначення кількості соматичних клітин. АсАт (аспартатамінотрансферазу) і ГГТП (гама-глутамілтранспептідазу) встановлювали методом ІФА в державній діагностичній ветеринарній лабораторії Міністерства тваринництва, сільського господарства і рибництва Уругваю.

Із 17 по 24 червня всі корови отримували однаковий раціон. Були відібрані проби молока, визначена жива маса та вгодованість у балах. Також взяли проби крові для визначення вмісту АсАт і ГГТП. Із 25 червня по 27 серпня тваринам згодовували експериментальні раціони, також проводили облік молочної продуктивності, проби молока відбирали з понеділка по п’ятницю впродовж тривалості досліду. Щотижня проби корму відправляли для дослідження в лабораторію аналізу грубих кормів і кормових засобів INIA. Також щотижняробили індивідуальний облік живої маси та вгодованості корів. Відбирали індивідуальні проби крові для визначення АсАт і ГГТП на 4-мута 8-му тижні досліду. Встановлювали середні щотижневі значення молочної продуктивності, вмісту сухої речовини, приросту й вгодованості з 2-го по 10-й тиждень.

Результати

З даних таблиці 1 видно, що вміст ДОН у концентратах знижує їхнє споживання. Середні значення молочної продуктивності, сухої речовини, КСК і активності печінкових ферментів подані в таблиці 2. Відмінності між групами тварин, які отримували різні концентрати, встановлені лише за вмістом жиру, загальної його кількості, кількості стандартизованого за жирністю молока і сухої речовини. Вміст ДОН у концентратах корелював із КСК, а споживання адсорбенту дало змогу істотно поліпшити цей показник. Відмінностей у живій масі корів чи зміні їхньої вгодованості, а також активності АсАт і ГГТП не було.

Таблиця 1.Середнє споживання основних компонентів експериментальних раціонів (1 гол./добу, кг СР)

Таблиця 2. Молочна продуктивність, стандартизоване за жирністю (4%) молоко, вміст сухої речовини, кількість соматичних клітин, активність АсАт і ГГТП

а, б – статистичні відмінності (р≤0,05)

Висновки

Згодовування коровам із кормом більше як 15 мг ДОН у день призводить до зниження споживання тваринами концентратів та зеленої маси на пасовищі. У цьому досліді вивчали безпечний пороговий рівень, який становить 15 мг ДОН у день. Споживання більшої кількості ДОН може пригнічувати апетит тварин, що, своєю чергою, спричинює зниження молочної продуктивності і кількість стандартизованого за жирністю (4%) молока, загальної кількості сухої речовини, а також викликає збільшення вмісту соматичних клітин.

У жодній із досліджуваних концентрацій ДОН не впливав на активність АсАт і ГГТП. Використання Мікосорбу в дозі 0,1% від суміші концентратів дало змогу уникнути зниження продукування стандартизованого за жирністю (4%) молока, а також скоротити загальну кількість сухої речовини в молоці. За введення в суміш концентрату адсорбенту число соматичних клітину молоці нормалізувалося. У цьому досліді значних відмінностей між групами стосовно зміни живої маси не було.