За матеріалами пресслужби УАРТТ
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), сільське господарство загалом і тваринництво зокрема – другий за масштабами сектор утворення парникових газів. Проте, чи справді тваринництво є настільки шкідливою сферою для екології?
Насправді на сільське й лісове господарство припадало лише 18,4% загальних викидів, які в основному складалися з викидів метану й вуглецю в співвідношенні 60/40 (ред. – дані за 2018 р.). Різниця між викидами метану й вуглецю важлива, особливо коли йдеться про викиди метану від домашньої худоби, адже метан, який виділяють тварини, розпадається на вуглекислий газ упродовж одного десятиріччя і повертається назад у довкілля.
Про шкоду тваринництва для екології
Тваринництво, як і будь-який вид господарської діяльності людини, так чи інакше завдає шкоду природі та змінює стан навколишнього середовища не на краще. Зокрема:
викиди парникових газів від тваринництва становлять 18% усіх викидів, пов’язаних із людською діяльністю (більше, ніж весь транспорт планети) та 24% всіх викидів парникових газів;
у світі всі викиди сільського і лісового господарства складаються на 60% із метану та на 40% з вуглецю. На тваринництво припадає лише 5,8% загальних глобальних викидів, із них 95% – метан;
для потреб виробництва м’ясо-молочної продукції щороку використовують чверть промислової води (дані 2010 р.). Водночас переважна більшість цієї води через відсутність очисних споруд повертається у довкілля у вигляді рідкого гною, суспензій та стічних вод.
Тваринництвом людство займається вже тисячі років. Проте, через небувалу раніше кількість населення, що потребує все більшої кількості їжі, обсяги виробництва продукції тваринництва зростають. Відповідно, збільшується й вплив на навколишнє середовище.
Аргументи на користь тваринництва
Водночас вплив тваринництва на довкілля не є однобоким. Деталізуємо:
відмінність між викидами метану і вуглецю є важливою, особливо коли йдеться про викиди метану від худоби. Метан, що його виділяють тварини (наприклад велика рогата худоба), розпадається на вуглекислий газ приблизно за 10 років і повертається назад у довкілля. Згодом тварини на пасовищі поїдають рослини, замикаючи петлю вуглецевого циклу. І навпаки, викиди вуглецю, що виникають під час спалювання викопного палива для потреб енергетики й транспорту, зберігаються в навколишньому середовищі протягом сотень років;
вівці та кози мають навіть менший вплив на довкілля, ніж велика рогата худоба. Аналіз хімічної структури вовни показує, що близько 50% її ваги становить вуглець. Тож вівці – це природні машини для уловлювання та зберігання вуглецю, а високоякісний вовняний одяг за належного догляду може служити довго. Крім того, оскільки галузь вівчарства подвійного призначення, де тварин вирощують для отримання як вовни, так і м’яса, є додатковий елемент відновлюваного уловлювання й зберігання вуглецю;
тонна викидів, що утворюються для доставки необхідної їжі та клітковини для виживання людини, має викликати менше занепокоєння, ніж тонна викидів, утворених під час перельотів, особливо закордонних рейсів, або використання кондиціонування повітря впродовж спекотного періоду;
у всьому світі 86% споживаного корму для худоби складається з рослинної сировини, яка не є їстівною для людей, і тварини перетворюють його на високоякісний, багатий поживними речовинами білок м’яса;
додатково щодо раціонального використання земельних ресурсів планети, то в Австралії менше 8% землі придатні для вирощування рослин, проте приблизно половина території країни перебуває під управлінням виробників червоного м’яса, які займаються пасовищним утриманням худоби, що говорить про ефективне використання таких земель;
Отже, наступного разу, коли ви помітите, що хтось із «антим’ясною» пропагандою розповідає про екологічні переваги способу життя без м’яса, м’яко нагадайте їм, що системи випасу тварин, які, приміром, широко практикують в Австралії, є важливою частиною рішення щодо зменшення вуглецевого сліду в довгостроковій перспективі, а не проблема викидів парникових газів, яку необхідно зменшити.
Раціональність понад усе
Не варто забувати, що тваринництво тисячоліттями забезпечувало людство продуктами харчування та одягом. І значення їжі тваринного походження для організму людини не можна применшувати.
Якщо логічно розкласти аргументи, виходить, що тваринництво є все ж менш шкідливим за промисловість та транспорт. Утім, кожна сфера людської діяльності важлива й, за логікою громадян, які пропонують закрити тваринництво через його шкоду для довкілля, слід заборонити і транспорт, і промисловість, і навіть користування кондиціонерами, лаком для нігтів, дезодорантами аерозолями… цей список можна продовжувати до безкінечності. Але чи готове людство на це? Або є другий варіант – шукати шляхи зменшення шкоди на довкілля у кожній галузі, й у тваринництві зокрема. Сучасна наука пропонує великий вибір таких рішень.
