Що «б’є» свиней по шлунку

0

Агнес Хохгернер, ветлікар клініки Traunkreis Vet Clinic (Австрія)

Виразки шлунку шкодять продуктивності тварин. Структура корму й стрес відіграють суттєву роль у виникненні цього захворювання. Якщо ви помітили певні проблеми зі здоров’ям тварин і почали їх вчасно вирішувати, виразку шлунку свиней можна швидко вилікувати.

Під час вранішнього огляду свинарника ви помітили, що одна тварина стоїть у дальньому закутку загону, з опущеними головою та вухами донизу. Її спина вигнута догори, живіт підтягнутий, шкіра бліда. Такі симптоми вказують на виразку шлунку. Ця хвороба створює неабиякі проблеми в галузі інтенсивного виробництва свинини в усьому світі. Її наслідками є спади продуктивності, загибель тварин, а водночас і значні економічні збитки господарства.

Загалом, захворіти можуть свині всіх вікових груп. Адже виразку спричинюють безліч чинників. Стресові ситуації, як-от: транспортування, переведення в інше приміщення або зависока щільність тварин негативно впливають на їхнє самопочуття й до того ж призводять до змін слизової оболонки шлунка. Поряд із стресом основним каталізатором виразок шлунку є неправильна годівля.

Шлунок свині покритий залозистою слизовою оболонкою. Ці залози продукують слиз, який захищає слизову від шлункового соку та зависокого або занизького рівня рН. Лише в передній частині шлунка, там де стравохід виходить у шлунок, цих залоз, що продукують слиз, немає. Це місце в шлунку поряд зі стравоходом називають Pars nonglandularis. Зазвичай воно добре захищене слиною, що потрапляє туди разом із пережованим кормом. А за будь-якої негативної ситуації воно найчутливіше до виникнення пошкоджень слизової та зрештою – до виразок. Адже тут шлунковий сік може подразнювати незахищену слизову оболонку.

Корм має бути правильної структури

Концентрація кислоти у передній частині шлунка в основному низька. Грубий корм набуває в шлунку структури. Тому рівень рН у передній частині шлунка високий, а в задній – низький. Проблема виникає тоді, коли тваринам дають корм із дрібною структурою. У шлунку така структура розпадається, а сама харчова кашиця (хімус) розподіляється рівномірно. Таким чином, змінюється рівень рН, порівняно з годівлею тварин грубим кормом, у передній частині занизький, а у задній – зависокий. Через низький рівень рН у передній частині шлунка можуть з’явитися пошкодження слизової. Втім, відомо, що саме дрібно помелений корм перетравлюється тваринами ліпше за грубо помелений, і тому із економічних причин його часто використовують у свинарстві.

Зверніть увагу на те, що зернові без щільної колоскової луски, як-от: кукурудза або пшениця за однакового діаметра отворів сита мають більше дрібних часток, аніж, приміром, ячмінь або овес. За високого вмісту ячменю в раціоні у свиней рідше виникають пошкодження слизової шлунка. Пелетований (гранульований) корм і задовгі інтервали між годівлею підвищують ризик виникнення виразки шлунка.

Розпізнавання симптомів

Виразка шлунка виникає швидко, та може й швидко загоїтись. У більшості випадків йдеться про виразки, що розміщуються у передній частині шлунка. Лише приблизно 2% виразок виникають у задній частині. Ступінь тяжкості ушкодження тканин різний. Він може варіювати між початковими ушкодженнями верхніх клітин слизової (так звані ерозії), власне виразками і проривом у порожнину живота. Виразки шлунка та їхній прорив є головною причиною загибелі тварини наприкінці відгодівлі. Та й серед свиноматок у разі виникнення проблем зі шлунком також спостерігають ранній відхід, а отже – зростання відсотка ремонту стада.

За виразки шлунка розрізняють гострий, підгострий та хронічний перебіг хвороби. Симптоми: втрата апетиту, блідість покривів через втрати крові, втома та мала рухливість тварин. Температура тіла – від нормальної до злегка низької (свиноматки та свині на відгодівлі 38,3–38,8°С). Інколи тварини скреготять зубами. А от блювота з кров’яним вмістом шлунку, яка в літературі зазначається як типовий симптом, на практиці майже не спостерігається. Навпаки, часто з’являється схожий на чай або чорний та щільний кал, спричинений крововиливами у кишківнику. Також може статися раптова загибель тварини через крововиливи всередину шлунку.

За хронічного перебігу тварини погано споживають корм та мають низькі добові прирости. Захворіла свиня часто має вигнуту догори спину. Коли виразка загоюється, на тому місці в шлунку утворюється шрам. Через це спожитий корм не може без перешкод пройти шлунком, тому частково відригується.

Лікування можливе

Тварини з виразками шлунку швидко відновлюються, якщо їх відокремити і згодовувати їм сиру клітковину, приміром, солому. З одного боку, вона є матеріалом для ігор, тобто зменшує стрес, з другого – позитивно впливає на структуру корму в шлунку. Додатково захворілій тварині можна дати 400 мг декстрину заліза. Свиней із важкою формою хвороби, якщо вони перебувають на кінцевій фазі відгодівлі, можна відправити на забій.

Слід позбутися всіх чинників, які спричинюють виникнення виразки шлунка: мінімізувати щільність тварин у приміщенні, уникати протягів, оптимізувати розміри кормомісць. У годівлі є безліч можливостей для мінімізації рівня загрози, які слід брати до уваги. Приміром, сита або коробки з ситом – простий допоміжний засіб для визначення розміру часток зерна в кормі. Такі сита складаються із 4 камер, куди потрапляють частки корму, відповідно до їхнього розміру. Корм розподіляється на >3 мм, 2–3 мм і <1 мм. Відсоткове співвідношення корму в ситах має становити для відгодівельних свиней: <1 мм – 40%, 1–2 мм – 50%, 2–3 та >3 мм загалом – 10%.

Крім того, слід звертати увагу на те, що гранульований корм, а також кукурудза і пшениця значно підвищують загрозу виникнення виразок шлунка. Для профілактики хвороби можна підвищити вміст сирої клітковини в раціоні (приміром 38–40 г/кг у кормі для тварин на відгодівлі).

Висновки

Щоб запобігти спаду рівня рН у передній частині шлунка, а з ним і пошкодження слизової, необхідно давати тваринам структурований корм. Зазвичай від занадто грубо помеленого корму відмовляються через його погану перетравність і пов’язані з цим низькі добові прирости свиней. Та слід шукати золоту середину між економічністю та здоров’ям тварин. Аби дізнатися про розмір часток корму можна скористатися ситами.