Олена Нінуа, Agroexpert (Україна)
Практика впровадження інновацій, прогресивні рішення і розвиток технологічного сільськогосподарського виробництва – саме такими були головні теми III нетворкінг-конференції AgroTalks DAY у Києві.
Це серія із 14 освітніх презентацій від 14 новаторів, практиків та підприємців. Усі доповіді акцентують увагу на підвищенні ефективності й прибутковості агробізнесу шляхом впровадження технологій. Але головна особливість – це дискусійний формат завдяки чому 110 слухачів могли миттєво отримати відповіді на запитання, а спікери – почерпнути для себе щось нове.
Захід проводили в Unit.Сity – першому інноваційному парку в Україні, Східній Європі й одному із 40 інноваційних парків, що будуються в світі. В минулому це територія заводу площею 25 га, що поступово перетворюється в розвинену інфраструктуру з кампусів, лабораторій, навчальних і бізнес-майданчиків, де об’єднаються фахівці всіх сфер, пов’язаних із ІТ.
Вода з повітря
У стартапі Water Cloud UA переконують, що можуть дістати воду з повітря, наголошуючи на зміні клімату та ймовірності появи водного дефіциту там, де раніше цього не спостерігалося. «Ми пропонуємо промислове рішення по усуненню цієї проблеми незалежно від території, де розташоване ваше господарство», – переконує один із засновників, Олена Савчук. За її словами, система здатна продукувати 30 л дистильованої води за годину за вологості повітря 60%. У місяць можна отримати до 21 т води. Система працює за принципом конденсації з використанням термоелемента Пельтьє, хоча він і недовговічний. Установка повністю автономна й працює на сонячних батареях. Для виробництва 1 л такої води знадобиться 71,5 м3 повітря і коштуватиме він від 5 до 12 коп. Основні цільові клієнти стартапу – невеликі фермерські господарства. Нині проект на стадії розробки.
Максимум користі – мінімум витрат
Ігор Сорокін, СЕО компанії «Інноваційне реінжинірингове бюро», розповів слухачам про переваги новітньої кріогенної технології для переробки рослинної продукції. Звідки ми можемо отримувати біологічно активні речовини, необхідні для організму? Поки що від фармацевтів або зі свіжими продуктами. Однак останні швидко псуються, якраз через значний вміст цих біологічно активних речовин. Зазвичай переробники с.-г. продукції націлені на здешевлення процесу переробки і турбуються головним чином про подовження термінів зберігання, тим самим максимально зменшуючи частку корисних речовин у продукті. До речі, мало хто розглядає цукрові буряки як джерело цінних речовин, а дарма, адже це дуже доступна та дешева сировина для отримання вітамінів, макро- і мікро елементів, пектинів, бетаїнів тощо. Стосовно переробки, то лише 15–20% сировини переробляють, а решта йде у відходи. «Наша технологія призначена для того, аби зберегти максимум поживних речовин із використанням фізичних властивостей води – замороження клітин і руйнування клітинних стінок за подальшого їх розмороження, – говорить фахівець. – При цьому ми отримуємо висококонцентрований клітинний сік з усіма корисними речовинами із будь-якої рослинної с.-г. сировини, що містить понад 60% води». Кріогенна технологія, окрім цього, покликана економити енергетичні ресурси. Це доводять цифри. З теоретичної точки зору енергетичного балансу, на перетворення 1 кг води у пару необхідно використати 2252 кДж тепла, а на перетворення 1кг води в лід – всього 335 кДж тепла, тобто витрати енергії на льодоутворення в 6,7 рази менші, ніж на пароутворення. В середньому на українських цукрових заводах для переробки 1 т буряків необхідно витратити 38 м3 газу, з них майже 27 м3 йде на випарювання. Отже, якщо Україна зібрала в 2016 р. майже 14 млн т цукрових буряків, на переробку було спожито понад 500 млн м3 газу. «Біоцукор» можна використовувати як у харчових цілях, так і з метою подальшої переробки. В країнах Південно-Східної Азії, зокрема в Японії, використання подібних сиропів дуже поширене.
Помилки в системі живлення
Як відомо, природна родючість не може повною мірою реалізувати генетичний потенціал рослини, тому потрібно чітко розуміти скільки потрібно внести тих чи інших добрив для досягнення запланованої врожайності. Для вирішення цього питання сучасному фермеру можуть стати в нагоді агролабораторії, котрі досліджують низку агрономічних показників ґрунту. Однак на практиці виявляється, що частина аграріїв не готова правильно використовувати отримані дані. З досвіду Лариси Бондаренко, СЕО компанії «АгроСюрвейер», найбільша кількість помилок трапляється під час відбору зразків ґрунту на аналіз, котрі фермери часто виконують самі. Через це отримані дані не репрезентативні. Наступна проблема – помилки в інтерпретації результатів. Також інколи не вдається правильно визначити всі показники через спалювання стерні на полі. Пані Бондаренко наголошує на тому, що бездумне внесення добрив без спирання на результати аналізів, без розуміння механізму засвоєння і взаємодії елементів більше нашкодить рослині, ніж допоможе.
Про телеметрію і крадіжки
Володимир Бабій, директор департаменту технічного впровадження систем контролю холдингу UkrLandFarming, розповів про використання телеметрії на практиці:
– Усе починається з терміналу передачі даних на техніці, до якого приєднують різноманітні сенсори для збору конкретної інформації залежно від потреб споживача. Це аналіз використання техніки, оцінка якості робіт, кількість проходів, витрати палива, шляхові листи, контроль дотримання регламентів швидкості під час сівби та жнив, до того ж дуже зручний засіб ведення обліку матеріально-технічних цінностей під час виконання робіт у полі.
При цьому, якщо використовувати супутники, можна отримати повну картину «глушіння» сигналу з метою вчинення зловживань. У разі від’єднання від мережі трекер переходить на автономне живлення, сповіщаючи при цьому про заміну характеру живлення, і це дає достатньо часу оператору відреагувати й зупинити зловживання.
Контроль витрати палива допомагає запобігти його крадіжкам. «Від бортового комп’ютера ми отримуємо кількість робочих мотогодин. Якщо тракторист-розумник – він ставить техніку на відстій, дочікується поки в трекера сідає батарейка, потім вмикає агрегат і працює на полях без трекінгу. В такому випадку саме фіксація мотогодин попереджує подібні зловживання», – констатує пан Володимир. Ці інструменти також підкажуть, коли слід робити технічне обслуговування. Останні напрацювання в UkrLandFarming пов’язані з причіпним обладнанням, наприклад стосовно тих же розкидачів добрив – це датчики рівня наповнення, котрі дають розуміння, коли розкидач пустий, а коли повний, як змінюється рівень заповнення, скільки гектарів пройдено. На основі цих даних можна обчислити норму внесення. Якщо під’єднати відповідні датчики до сошників сівалок точного висіву, можна відстежувати роботу кожного сошника. Це дає повну картину стосовно якості здійснення усієї посівної кампанії.
Система обліку врожаю консолідує абсолютно всі вивантаження, даючи змогу «бачити» час, поле, комбайн, водія комбайна, кількість літрів та тонн, як в цілому по полю так і по окремій його ділянці. Це можливо завдяки поєднанню трекера, датчиків об’єму бункера, системі електронних карток «свій-чужий» і датчикам завантаження-вивантаження бункера. «У розпал збирання врожаю в нашій компанії задіяно близько 1200 автомобілів, які здійснюють кілька рейсів із поля на елеватор, і всі вони оснащені GPS-обладнанням ТМ BiTrek. Наша система дає змогу, крім контролю збирання та вантаження зерна на автомобіль, ще й контролювати зупинки й з’їзди з маршруту під час переміщення на елеватор, а також звіряти кількість прийнятого зерна елеватором. У сезон збирання близько 20% перевізників відмовилися надавати нам послуги із транспортування, зрозумівши, що система мінімізує можливість крадіжки. За фактом ми пред’явили численні претензії до перевізників щодо недовезення зерна на елеватор, і як результат – компанії повернули зерном і грошима близько 5млн грн», – говорить фахівець. У його практиці траплялися випадки, коли за 4 хв зловмисникам вдавалося вкрасти 5 т кукурудзи.
Коротко про безпілотники
Валерій Євтушенко, керівник проекту MegaDrone, презентував новий унікальний безпілотник MD-2: універсальне рішення для внесення трихограми та аерофотозйомки. Апарат здатний провести в повітрі 3 робочих години, оснащений двома тяговими моторами, парашутом, камерою або трихограмницею. Це друга версія безпілотника компанії, першою була – MD-1.
Каміл Алієв говорив про технології мультиспектральної зйомки Slantrange для оперативного аналізу стану культур на полях. Система Slantrange може бути інтегрована на будь-який тип БПЛА, а алгоритми збору й обробки даних дають змогу отримати результат дослідження негайно – прямо в точці збору інформації.
Юрій Педерій, CEO проекту AeroDrone, розповів про економічний ефект від використання БПЛА технологій для захисту рослин, а також презентував свою унікальну безпілотну платформу для внесення засобів захисту рослин. Головна особливість безпілотника AeroDrone, крім технічних новацій, полягає в істотній вигоді щодо альтернативних засобів внесення ЗЗР – авіації та наземної техніки в плані витрати води, палива та норми внесення. Метод обприскування ультрамалооб’ємний, розмір краплі 100–150 мкм, що дуже важливо особливо за роботи з гербіцидами. Літальний апарат повністю автоматизований, за допомогою спеціальних пристроїв здатен підлаштовуватися під будь-які особливості рельєфу. За один політ він може обробити 30 га. Технологію розробили інженери із КБ ім. Антонова, серед яких був і батько Юрія. Нині стартап на стадії допрацювань, однак уже співпрацює з ПАТ «Миронівський хлібопродукт».
