Агробізнес 4.0 не просто стоїть на порозі, а навіть вже поклав руку на плече нинішнім агровиробникам. Безпілотні технології та дистанційне управління виробничими процесами є ознакою новітніх компаній. До цього додається планування виробництва залежно від попиту на ринках і ефективне управління командою. Про всі ознаки сучасного та майбутнього агробізнесу говорили на конференції LFM 4.0 (управління великими аграрними компаніями), який сьомий раз організували асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція AgriEvent.
Найперспективнішими ринками збуту сільськогосподарської продукції наступних двох із половиною десятиріч мають стати азійські та африканські ринки. У цьому запевнив Алекс Ліссітса, президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Країни майбутнього
Тут найстрімкіше збільшується населення, а відтак і потреба у продуктах харчування. Розуміння того, чим харчуються ці регіони допоможе країнам-постачальникам сконцентруватися на конкретних виробничих напрямах. До того ж тут змінюються харчові вподобання. Якщо раніше в Азії вживали більше рису, то нині у раціонах населення переважає дедалі більше пшениці. В останні чотири-п’ять років у азійських країнах збільшилося споживання пшениці, шаленими обсягами нарощується вживання м’яса, молока та риби. Також у азійських країнах в найближчі 10 років очікують збільшення споживання протеїну на понад 40%. Що стосується Африки, то тут дедалі частіше надають перевагу рису, трохи менше зерновим та споживають багато молока, зокрема сухого.
Отож на звання основних продовольчих сегментів споживання в світі претендують риба, зернові й м’ясо. У наступні роки також збільшуватиметься споживання молочної продукції завдяки азійському та африканському ринкам. До речі, ключовими чинниками цього стануть як ріст населення, так і власне збільшення попиту.
Водночас у Європі дедалі частіше відмовляються від м’яса. Для прикладу, в Німеччині нині кожен десятий – вегетаріанець. Щороку кількість веганів збільшується на 13%. Також існує тенденція чергування періодів споживання білого м’яса із періодами веганства. Але червоного м’яса на столах європейців меншає.
Керівники майбутнього
Успішно вести аграрний бізнес у наступні роки зможуть компанії із досвідом. Такими, на думку пана Ліссітси, в Україні якраз є великі компанії, які пережили кризи останніх 10–15 років. До речі, як стверджує знавець вітчизняного та іноземного бізнесу, в Європі спостерігається тенденція до укрупнення фермерських господарств. Аби ефективно працювати в умовах агробізнесу 4.0, на його думку, менеджер має бути людиною, яка знається на всіх інноваційних розробках майбутнього; досконало розуміє технологію виробництва; у майбутньому менеджер управлятиме не людьми, а швидше за все, роботами, що виконуватимуть основні виробничі процеси, починаючи від польових. У майбутньому може домінувати невизначеність цінових ризиків тощо. Тому ефективними будуть менеджери, які вмітимуть працювати в умовах постійної невизначеності. Також керівник майбутнього повинен бути креативними і вміти обробляти величезний обсяг інформації, який йому надходитиме. Звісно, його основними робочими інструментами стануть технології «розумного» агробізнесу. Виникає питання, де компаніям шукати такі таланти, на що пан Алекс запевняє, що їх треба вирощувати самотужки та постійно інвестувати у молоді кадри. Адже від цього виграють усі учасники.
Техніка майбутнього
У майбутньому сільськогосподарська техніка змінюватиметься від окремих машин до техніки, яка буде взаємопов’язана. В цьому впевнений Річард Марквелл, президент Європейського комітету асоціацій виробників сільськогосподарського обладнання (CEMA). Учасники агробізнесу повинні будуть рухатися й управляти дуже складною екосистемою, якою стане сільське господарство. Водночас Агробізнес 4.0 має глобальні можливості для розвитку технологій та передбачає перспективи спільної роботи агровиробників, переробників, державних органів задля подолання викликів та досягнення успіху. До речі, пан Марквелл навів цікаву статистику: нині Європа нараховує понад 4,5 тис. різних видів аграрних знарядь вартістю 25 млрд євро і мільйони робочих місць. Європа є одним із найбільших виробників сільськогосподарської техніки та займає третє місце в світі.
«Гості» з майбутнього
У тому, що Агробізнес 4.0 – не пусті балачки присутніх переконала Марія Осика директор сільськогосподарських інвестиційних проектів NCH Advisors, Inc. Фонд компанії є одним із інвесторів групи компаній «Агропросперіс», яка налічує 60 компаній-партнерів групи. Саме так тут називають агропідприємства, що спільно обробляють понад 400 тис. га в 14 регіонах України. Річний обсяг виробництва становить понад 1,5 млн т зерна, які відвантажують через 12 власних елеваторів. Усіх співробітників компаній об’єднує спільний підхід щодо оцінювання своєї роботи як інвестиційного вкладу. Агрономи та механізатори вчаться спочатку моделювати господарські операції та їх виконання. У такий спосіб, за словами пані Марії, вони самостійно формують свій дохід, до того ж залишаються лише найкращі.
Комунікації майбутнього
Контакт між керівником та підопічними вже майже трансформувався в електронні комунікації. З досвіду компанії «Агрорегіон», про який розповіла її директор Катерина Рибаченко, електронний цілодобовий чат усередині компанії слугує не лише для поточного інформування всіх співробітників про стан справ, а й допомагає вирішити поточні проблеми. У такий спосіб пані Катерина, за її словами, делегує повноваження і важливі виробничі справи вирішуються на місцях згідно з попередньо закладеними інструкціями. Попри високий ризик прийняття рішень усіма учасниками, керівниця вважає, що за таким стилем комунікації майбутнє.
Зі свого боку бразильський експерт McKinsey Луіс Флавіо Араужу впевнений, що аграрні компанії відрізняються від інших галузей тривалішим розвитком та окупністю інвестицій. Тому керівнику важливо визначитися із довгостроковими рішеннями, які він приймає.
Ризики майбутнього
Але не всі думають, що в майбутньому технології стануть панацеєю проблем у сільському господарстві. Директор STT (Нідерланди) Патрік ван дер Даюн вважає, що майбутнє харчової та сільськогосподарської систем вельми складне й непередбачуване. Аграрна галузь має залучати фахівців із різних секторів та наук, вести інтерактивні дискусії з креативними мислителями, експертами у правовій сфері та спеціалістами із кадрів, щоб оцінити роль соціальних інновацій, – говорить пан Патрік. Їжа буде важливою, але не менш важливими будуть природні ресурси та шкідливі викиди. Це не просто попит, який збільшуватиметься. Відтак попит буде диверсифікуватися. Роль технологій буде визначальною, але саме соціальне визнання визначатиме, стануть вони проривом чи ні. Рішення про прийняття нових технології слід приймати з урахуванням потенційних ризиків, включаючи потенційні ризики не прийняття інновацій. Технологічні рішення проблем можуть згенерувати нові непередбачувані виклики. Сектору доведеться враховувати «зворотні ефекти». Виживуть ті сторони, які краще впораються зі змінами.
Опубліковано у №10 (111)/ 2017
Ірина Корчагіна, Agroexpert (Україна)
