Полтавщина чи не найбажаніший регіон для землеробів світу. Та, окрім багатих чорноземів і працьовитих селян, тут на кожному кроці історичні й культурні пам’ятки. Росіяни називали Полтаву «маленьким Петербургом», а українці Петербург – «великою Полтавою». Шведи й досі здригаються при згадці про Полтаву. А які мальовничі краєвиди в Диканському районі, куди завітали члени Медіа Клубу компанії DuPont Pioneer! І які привітні люди зустріли нас у Стасях!
ТОВ НВП «Інтерагросервіс», створеним на місці колишнього радгоспу, вже 27 років поспіль керує Геннадій Головін. Каже, його «ще партія призначила на цю посаду». З 1994 року тут, у Стасях Диканського р-ну Полтавської області, виконували завдання для провідних українських науково-дослідних установ, як-от Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, та іноземних, зокрема Угорського дослідницького центру Кишкунхалаш з виробництва насіння кукурудзи, соняшника. «Тоді вирощували насіннєвий матеріал, очищували його, калібрували, фасували і продавали. Нині ж у кожного своя спеціалізація – ми відповідаємо за вирощування насіннєвого матеріалу, а завод «Стасі Насіння», розташований через дорогу, доводить його до кондиції», – розповів пан Геннадій.
Величезний досвід вирощування насіннєвої сировини та сучасні технології є основою високої рентабельності виробництва. Співпраця з ТОВ «Піонер Насіння Україна» розпочалася ще з 2008 року. А в 2011 році почали будувати у Стасях логістичний комплекс, насіннєвий завод. З будівництвом заводу село ожило. Адже це 70 робочих місць, ще й податки йдуть до місцевого бюджету, а отже – на розвиток інфраструктури.
Цього року в «Інтерагросервісі» дві ділянки гібридизації: 84 та 91 га. Зазвичай під кукурудзу проводять глибоку оранку. Плуги мають англійські оборотні, трактори New Holland, Case, МТЗ. Під час нашого візиту 28 квітня якраз ішла сівба сівалками Маскіо Гаспардо. За технологією сіють 2-3 батьківські форми і одну материнську, почергово перекриваючи сошники. Причому батьківські форми сіють не одночасно, щоби продовжити період запилення материнських форм.
Кастрацію, тобто видалення волоті, проводять механічно, але обов’язково після машини ідуть люди. «По кожному рядку мають пройти фахівці не менше 10 разів, щоби видалити волоть, яку не зрізала машина, забрати нетипові рослини (можлива падалиця) і так з 4 ранку до 9 вечора», – розповів пан Головін. Минулого року працювали бригади з Рівненської області, бо місцеві жителі й хотіли б заробити, та мають домашнє господарство і такого графіка роботи не витримують. Обов’язково обламують вручну пасинки.
Що ж до захисту посівів, то Pioneer не рекомендує якісь конкретні препарати, а лише діючі речовини, тож господарство саме обирає постачальника. Головна умова – препарати мають бути оригінальними.
Обов’язкова складова вирощування насіннєвого матеріалу – зрошення. Колись на підприємстві була система поливу, та труби розікрали, а на нові грошей поки що не назбирали. Постраждало підприємство фінансово не лише від здорожчання ресурсів через девальвацію гривні. На собі відчули, що таке мати рахунки у слабкому банку. Так, обслуговувалися у банку «Київська Русь», який збанкрутів, і кошти з рахунку підприємства ніхто не повернув. Те саме сталося і з грошима працівників на зарплатних картках. У «Інтерагросервісі» працює близько 150 постійних співробітників.
Виручають дружні стосунки з партнерами. Так, ТОВ «Піонер Насіння Україна» авансує батьківські та материнські форми, також надає машини для кастрації та комбайни для збирання качанів кукурудзи (ОХBO, США). До речі, жатки адаптовані, з прогумованими робочими органами, щоб не пошкодити зерна.
Відтак, насіннєву сировину виробляють у господарстві, а вже після доробки із заводу з відповідними сертифікатами виходить насіння.
Володимир Сальников, керівник виробничого комплексу DuPont Pioneer у с.Стасі розповів, який шлях проходить кукурудза на заводі. З качанів знімають листя хаскерами (воно йде на силос).. На конвеєрі їх візуально відбраковують: не має бути пошкоджених, уражених хворобою або нетипових для даного гібриду качанів. Далі сушать, адже кукурудзу збирають за вологості зерна до 35%. Температура сушіння має бути невисокою (30-38°С, а наприкінці – до 40°С), щоби зберегти зародок. Коли вологість зерна знижується до 12,5-13%, качани обмолочують і зерно доправляють на зберігання. Опісля його калібрують на кількох машинах: пневмостолах, що мають решітки з отворами різного діаметру, та фотосепараторах, що “бачать” кожну зернину з суцільного потоку і вибраковують насіння за заданими параметрами (розмір, колір, текстура поверхні). Тут відбувається і протруювання насіння проти плісняви, як правило, фунгіцидами, рідше – інсектицидами. Контроль якості здійснюють у власній лабораторії та у лабораторіях Європи.
За словами Геннадія Головіна, вирощування насіннєвого матеріалу вигідніше від вирощування товарної продукції у 1,5 рази. Урожайність, звісно, може варіювати рік від року. Так, минулого року зібрали по 42 ц/га, а у 2013 – по 16 ц/га через погодні примхи. Тому диверсифікація бізнесу досить актуальна. На підприємстві вирощують ранні зернові, кукурудзу (збирають по 101 ц/га), сою (урожайність 31 ц/га), цукрові буряки (430 ц/га), пшеницю озиму (54 ц/га), багаторічні трави. Є й тваринництво: тримали до 600 голів КРС, мають свиней для власних потреб, печуть хліб.
Загалом господарюють ефективно. На підприємстві та у закладах соціальної сфери (дитячий садок, школа) зовсім не використовують опалення газом. Натомість поставили пелетні котли, у Диканській школі – твердопаливний котел. Пелети виготовляють із сухих стрижнів кукурудзи.
