Спілкувалась Ірина Корчагіна, конкурс «Кращий молодий агроном» (Україна)
Сергій Резніченко, керівник з розвитку агрономії та технологій Corteva Agriscience, переконаний, що збереження ресурсів у сільському господарстві наразі є найвищим пріоритетом під час створення новітніх продуктів та розробки технологій. Адже від цього безпосередньо залежить майбутнє нинішнього й наступних поколінь.
Кореспондент: Наразі у повсякденному та сільськогосподарському середовищі часто можна почути термін «сталість». Що це означає для аграрного сектору?
Сергій Резніченко: Слід зрозуміти суть, закладену в це поняття. Я довго шукав відповідника слову «сталість» у сільському господарстві. Найвдаліше зміст передає поняття «невичерпні» технології. Вони мають залишати мінімально недоторканими ресурси, які не відновлюються. Впроваджуючи їх, слід намагатися зберігти земельні та водні ресурси для майбутнього.
Кор.: На які принципи спирається поняття сталих технологій?
С. Р.: Воно стосується економіки, екології та соціуму. Економіка – намагатися застосовувати ресурсоощадні технології та ефективніше використовувати витратні матеріали. З боку екології треба дбати про родючість ґрунтів та її відновлення; повернення у землю винесених поживних елементів; використання «м’яких» засобів захисту; щоб не знищувати ґрунтову біоту, яка своєю чергою напряму пов’язана з умістом гумусу в ґрунті. Не слід забувати про правильну сівозміну, порушення якої призводить до виснаження вологоносного шару ґрунту, позаяк різні культури по-різному використовують вологу, відповідно, дисбаланс призводить до накопичення хвороб, а відтак до використання більшої кількості засобів захисту для отримання сталих врожаїв. Утім, за дотримання сівозміни, агротехнічних вимог зменшується кількість хвороб, тож можна вносити менше фунгіцидів або лише ті, які мають м’яку та щадну дію. Соціальний аспект я б описав призначенням нашої компанії – «Ми забезпечуємо розвиток майбутніх поколінь», тобто ми повинні щось залишити наступним генераціям. Сьогодні ми у виграші, але що робитимуть наші нащадки, і з чого вони годуватимуться – є одними із важливих понять сталого або невичерпного землеробства. Ми маємо зробити так, щоб після нас ресурси були також доступними, і щоб вони відновлювалися.
Кор.: Чому людство почало задумуватись про збереження та відновлення ресурсів?
С. Р.: Чим більше населення, тим вища потреба у ресурсах: що більше ми намагаємося взяти від землі, то більше вона віддає і виснажується. Але придатних для ефективного господарювання площ стає дедалі менше, землі відходять під житлові міські та промислові забудови, відбувається ерозія й знижується родючість ґрунту. Люди це побачили, зрозуміли реальні наслідки та почали міркувати, що насправді робити далі, з чого годуватимуться наші нащадки та й ми самі в наступні роки. Тож унаслідок збільшення чисельності населення, через зменшення ефективного використання ресурсів, ми почали замислюватися над тим, як реорганізувати сільськогосподарське виробництво, аби воно змогло функціонувати й надалі.
Кор.: Чи в змозі нинішнє сільське господарство задовольнити потреби населення у харчуванні за актуального рівня розвитку технологій?
С. Р.: Зі збільшенням населення людству доводиться шукати нові технології. Водночас зменшується кількість площ, які можна ефективно використовувати. Відповідно, виникає потреба у ще ефективніших технологіях для отримання високої продуктивності на менших територіях. Щоб знати, чи зможе нинішнє сільське господарство прогодувати актуальне населення, слід зрозуміти певні нюанси. З огляду на динаміку цін, приміром, на зернову продукцію, можна зробити висновок що продукції достатньо, інакше ціни б зростали. Але це лишень теорія, бо у світі є багато зон, де цієї продукції реально не вистачає або країни не можуть її купити. Приміром, в Україні кукурудза вже наздоганяє пшеницю у вирощуванні, а по експорту давно попереду. Наша країна експортує цю культуру до Європи та на Близький Схід, але наша кукурудза не потрапляє до бідних споживачів Африки чи Азії. Тож я вважаю, що нинішнє сільське господарство, з одного боку, на межі забезпечення продовольством наявного населення. З другого – навіть те, що є, розподіляється між регіонами нерівномірно.
Водночас додатково на продуктивність сільськогосподарських культур впливають зміни клімату, пристосування до яких потребує окремих підходів і часу.
Кор.: Які рішення та продукти компанії Corteva Agriscience пропагують стале ведення сільського господарства?
С. Р.: Варто розпочати з того, що в червні цього року наша компанія оголосила корпоративні Цілі сталого розвитку до 2030 року. Вони охоплюють чотири ключові групи: заради добробуту фермерів, землі, громад та власне нашої операційної діяльності. Всі наші діючі та майбутні розробки та ініціативи відповідають стратегії сталого розвитку сільського господарства. Ми працюємо з різними кейсами.
Що стосується продуктової пропозиції, є селекційні рішення, націлені на щадне вологозабезпечення. Наприклад, посухостійка лінійка гібридів кукурудзи Optimum® AQUAMax® нашого бренду Pioneer®. Адже ефективне використання вологи дуже важливе не лише в Україні, але і в інших країнах, де є дефіцит вологозабезпечення. Ця ж ідея втілена у лінійці гібридів ріпаку MAXIMUS® від Brevant™. Цей тип рослин не просто низькорослий, а порівняно із високорослими має більшу продуктивність на таку ж використану одиницю води.
Наступний наш продукт – стабілізатор азоту N-Лок™ Макс для ефективнішого засвоєння азоту в ґрунті, який дає змогу вносити азот зарані, але використовувати його тоді, коли він найбільше потрібний рослині.
Є цікаві рішення у гербіцидній лінійці, зокрема, новий продукт Квелекс™ проти сім’ядольних бур’янів у посівах зернових із меншою нормою використання. Тобто в ґрунт потрапляє значно менше препарату, який ефективно працюватиме проти бур’янів, але не залишатиметься в ґрунті.
Кор.: Тож у компаніях такого рівня, як Corteva Agriscience найбільшу роботу відповідно до вимог сталості в нинішніх умовах виконують селекціонери, як творці нових селекційних рішень, та хіміки, які працюють над створенням новітніх формул, нових продуктів?
С. Р.: Як я зазначив раніше, ми працюємо в компанії над різними проектами у відповідності з Цілями сталого розвитку 2030, в тому числі з поліпшення технології, із запровадження цифрових інструментів для ефективнішого моніторингу ситуації в полі за допомогою дронів чи супутникових карт, надання рекомендацій зі зрошення, застосування диференційованих норм висіву для ефективнішого добору сортів відповідно до різних регіонів, навчання фермерів сталим практикам, впровадження сталих рішень для нашої виробничої діяльності, тощо. У напрямку створення нових продуктів зосереджуємося на відповідності вимогам змін клімату, забезпеченні високої продуктивності за меншої витрати ресурсів та безпеці щодо довкілля і змоги впроваджувати розроблені новітні технології.
Кор.: Наскільки, на вашу думку, нинішня молодь розуміє і втілює сталі підходи?
С. Р.: Загалом питання залучення молоді до роботи у сільське господарство, зокрема і в Україні, є дуже нагальним для майбутнього галузі. І до речі, це одна із Цілей сталого розвитку нашої компанії. Оскільки такі процеси, як стале землеробство, є неодномоментними, слід розповідати про їх важливість та актуальність дівчатам та юнакам. Тому що в них гнучкіший розум і легше сприйняття актуальності ситуації. Але для того, щоб вони почали самі це сприймати, їм варто спочатку це вкласти в голову. Найліпше над цим працювати з вишів, говорити про такі технології, їх важливість та правильні продукти й застосування, цифрові підходи. Без цього знання випускники будуть націлені на власний фінансовий зиск, але важливо розуміти доцільність збереження та щадного використання ресурсів (вологи, родючості тощо).
Кор.: Нинішня молодь загалом активно підхоплює актуальні тенденції щодо споживання, екологічного способу життя та реюзу. Можемо вважати, з огляду на це, що аграрній молоді має бути особливо близьким стале ведення сільського господарства?
С. Р.: Цілком. Варто лише розуміти, що сталі рішення не є легкими і швидкими. Адже ґрунт, як основа для вирощування сільськогосподарських культур, є комплексом мікроорганізмів, які існують між собою у симбіозі, водночас цей баланс легко зруйнувати.
Кор.: Як бізнес може допомогти молоді у розумінні доцільності сталих підходів?
С. Р.: Найефективніший, хоча і не простий спосіб – показувати на власному прикладі дотримання таких принципів, зокрема завдяки командному духу. Людина швидко переймає й втілює якраз підходи, прийнятні у колективі. Тож бізнес має усвідомлено надавати пріоритети не прибутковості, а цінностям, як-от сталість у землеробстві, та достеменно перевіряти характеристики продуктів, які відповідають таким вимогам.
Водночас освітні речі не мають віку й потребують бережного використання і збереження ресурсів. Тому варто роз’яснювати це різним віковим групам.
Кор.: Дякую за розмову.
