Олена Нінуа, агроном «ДВА-АГРО УКРАЇНА»
На початку минулого століття ця культура займала провідні позиції – 40% посівних площ. Поступово її відтіснили на задній план, і вона досі не повернула собі втраченого, хоча й має попит на внутрішньому ринку.
Передусім яра пшениця недооцінена через те, що дає на 10–15% менший урожай порівняно з озимою,тож в усіх відносно сприятливих для перезимівлі регіонах перевагу надають саме останній. Утім, її потенціал можна розкрити завдяки новим високопродуктивним сортам і правильному застосуванню інтенсивних технологій вирощування та перевести її зі статусу страхової, в статус культури, яка здатна задовольнити потреби населення в якісній продукції й стати дохідною статтею експорту. Поняття «інтенсивні технології» сьогодні передбачає оптимізацію всіх чинників, які впливають на величину врожайності та якість зерна, тобто всі технологічні системи мають бути зорієнтовані на формування чітко визначених елементів продуктивності та управління ними протягом вегетації.
Біологічні особливості, які напряму впливають на врожайність
Насіння ярої пшениці починає проростати за температури ґрунту 1–2оС, але цей процес протікає дуже повільно. Ситуація змінюється, коли температура піднімається до 4–5оС – тоді з¢являються життєздатні сходи, а за 12–15оС – на 7 добу. Оптимальна температура для кущення і формування вузлової системи перебуває в межах 10–12оС, надалі сприятлива для розвитку рослин температура становить 16–23оС. Слід враховувати, що яра пшениця майже вдвічі менше кущиться порівняно з озимою. Для неї характерний повільніший розвиток кореневої системи, особливо в перші тижні вегетації. З підвищенням температури енергія кущення зменшується.
Холодостійка і водночас чутлива
І хоча яру пшеницю вважають однією з найбільш холодостійких культур, тверді її сорти в цьому сенсі значно поступаються м¢яким. Холодостійкість ярої пшениці сильно змінюється протягом вегетаційного періоду. Якщо у фазі сходів-кущення вона легко витримує заморозки до -5…-8°С, то вже у фазі виходу в трубку-колосіння зниження температури навіть до 0оС може призвести до пошкоджень. Цвітіння можливе лише за температури вище 5оС, наливання зерна – понад 12оС. Насамперед від заморозків і різкого зниження температури в чутливі до переохолодження фази розвитку потерпає меристематична тканина і, як наслідок – з¢являються аномалії колосу. Водночас яра пшениця є дуже чутливою до посухи. Негативний вплив високих температур згубно діє на культуру в разі одночасного зневоднення рослин. За наявності ж у ґрунті легкодоступної вологи температура в листках стає на декілька градусів нижче температури повітря завдяки інтенсивній транспірації, що дає змогу рослинам витримати короткочасну посуху. За температури 38–40оС у рослин через 17 год настає параліч продихів, а за 45–50оС пошкодження відбуваються вже через півгодини. Пошкоджені тканини буріють та швидко засихають, оскільки протоплазма втрачає здатність утримувати воду.
Культура довгого дня
Ґрунти під яру пшеницю мають бути добре окультуреними, з хорошою структурою та високою забезпеченістю вологою і поживними речовинами. Найвищі врожаї можна отримати на родючих і чистих від бур’янів чорноземних та каштанових ґрунтах. Істотно впливає на формування продуктивності культури глибина орного шару, оскільки яра пшениця має досить слабку кореневу систему. Шляхом практичних дослідів довели, що за щільності ґрунту 1,1 г/см3 коренева система ярої пшениці була розвинена найкраще, що безпосередньо впливає на збільшення біологічної маси рослин.
Залежно від фази росту, культура потребує легкозасвоюваних елементів у ґрунті. Починаючи з появи третього листка (фаза кущення), потреба в поживних речовинах поступово зростає. Найбільшу кількість елементів живлення яра пшениця використовує в період від виходу в трубку до цвітіння. Саме в цей час прибавка сирої й сухої речовини в рослині є найбільшою. Другий критичний період настає під час фази наливання та формування зерна. Найважливіша забезпеченість азотом і фосфором – у період від кущення до виходу в трубку, калієм – від виходу в трубку до наливання зернівки.
Яра пшениця належить до групи культур довгого дня і це значною мірою визначає тривалість її вегетаційного періоду – в середньому від 85 до 105 діб.
Актуальне сортове різноманіття
Нині у Держреєстрі сортів рослин України 45 сортів пшениці м’якої ярої та 12 твердої ярої (25 створили в наукових установах НААН). Загальні вимоги до сортів – стійкість проти основних хвороб, вилягання, осипання і проростання зерна в колосі та висока адаптивність до стресових умов середовища. Створення й впровадження у виробництво стійких проти хвороб сортів позбавляє сільгоспвиробника потреби широкого використання пестицидів і є найекономічнішим і екологічно безпечним засобом захисту від фітопатогенів.
Сучасні сорти мають високу продуктивність – їхня врожайність у селекційних і агротехнічних дослідах сягає 6–8 т/га, а у виробництві – до 7 т/га. За нехтування рекомендаціями щодо вирощування кожного конкретного сорту, або використання його у невідповідній кліматичній зоні потенціал урожайності зменшується на 40–50%.
Вибір надійного протруйника – запорука врожайності
Обробляти насіння слід зважаючи на низку чинників, насамперед погодні, економічні та екологічні. Звісно, якщо загальний фітосанітарний стан поля, на якому планують висівати культуру, загалом незадовільний або за прогнозами передбачається епіфітотійний спалах деяких хвороб та шкідників, то протруєння – це більш ніж виважений крок. Не варто говорити до чого призводить неналежний комплексний захист рослин на початкових етапах вегетації. Знезараження посівного матеріалу та захист сходів культури вдало дібраним протруйником зможе забезпечити правильну морфоструктуру посівів і дасть змогу отримати дружні сходи.
Фунгіцидні протруйники захищають насіння ярої пшениці, яке проростає, від ураження збудниками стеблової та карликової сажок, кореневих гнилей, а також від таких небезпечних хвороб, як борошниста роса, іржа, септоріоз та інші плямистості.
З діючих речовин нині поширені імазаліл, тебуконазол, тіабендазол, металаксил, флутріафол, дифеноконазол, іпконазол, карбендазим, карбоксин, тирам, піраклостробін, тритіконазол, прохлораз, флудиоксоніл, флуопірам та ципроконазол. Ці діючі речовини можна використовувати як протруйники, а в суміші з іншими фунгіцидами вони можуть забезпечити відмінний захист упродовж вегетаційного періоду.
Флуопірам належить до класу піридилетиламідів, системний фунгіцид, ефективний проти аско- та дейтероміцетів. Блокує дихання та утворення АТФ у мітохондріях патогену. В комплексі з іншими фунгіцидами ефективний проти фузаріозної кореневої гнилі та сажкових хвороб (Ламадор Про 180).
Ципроконазол – системний фунгіцид (триазол), має захисні, лікувальні та викорінювальні властивості. Справляє специфічну дію на іржасті гриби. Його рекомендують для захисту проти різноманітних видів іржі, септоріозу листя та колосу, борошнистої роси, фузаріозу, піренофорозу (Максим Стар 025 FS).
Тритіконазол належить до триазолів, широко використовується проти пліснявіння насіння та борошнистої роси. Фунгіцидний ефект препаратів на основі тритіконазолу триває від періоду проростання насіння до кущення культури. Ефективно контролює види сажок, септоріоз, кореневі гнилі. За механізмом дії – інгібітор деметилювання біосинтезу стеролів (Іншур Перформ, Кінто Дуо).
Тебуконазол (триазол), займає одне з провідних місць у переліку протруйників. Дозволений до використання на ярій пшениці проти пліснявіння насіння, септоріозу (Діксіл-Ультра, Авіценна, Венцедор, Віал Траст, Гізмо 60, Колосаль, Колосаль Про, Кустодія, Ламадор 400 FS, Ламадор Про 180, Максим Форте 050, Оріус, Оріус 5, Оріус Універсал ES, Раксіл Ультра 120 FS, Селест Макс 165 FS, Сертікор 050 FS, Супрім 400 та ін.).
Флутріафол – ще один представник триазолів, завдяки своїм системним властивостям набув широкого застосування в сільському господарстві. Блокує біосинтез ергостерину, порушуючи подальший розвиток гіф міцелію. Має також фумігативні властивості, особливо стосовно борошнистої роси. На ярій пшениці ефективно контролює збудників іржастих хвороб, піренофорозу, борошнистої роси, септоріозу (Вінцит 050 CS, Вінцит Мініма, Вінцит Форте SC).
Дифеноконазол має досить широкий спектр дії на патогени, також належить до триазолів. За властивостями – це системний фунгіцид, пригнічує спороношення фітопатогенів. Не впливає на ростові процеси в рослині. Насіння поглинає препарат поступово, а його фунгіцидна активність проявляється в найуразливіші початкові фази розвитку рослини (Селест Топ 312,5 FS).
Карбендазим – д.р. класу бензимідазолів. Це фунгіцид із широкою системною лікувальною та профілактичною діями. Пригнічує мітоз. Ефективний проти церкоспорельозу, кореневих гнилей та сажкових хвороб (Дерозал 500 SC).
Іпконозал із класу триазолів захищає від пліснявіння насіння, різноманітних видів сажкових хвороб, гнилей, септоріозу шляхом пригнічення біосинтезу ергостерину (Ранкона 15, Ранкона І Мікс).
Тіабендазол – високоефективний фунгіцид із класу бензимідазолів, протруйник системної дії. Має захисний і лікувальний ефект. Завдяки метаболітів здатний пригнічувати біосинтез нуклеїнових кислот та процесів дихання. Використовують як протруйник і фумігант (Антал, Вінцит 050 CS, Вінцит Форте SC).
Піраклостробін – фунгіцид із класу стробілуринів, контактної пролонгованої дії. Особливо ефективний проти пероноспорозу та борошнистої роси. Уражує мітохондрії патогену, блокуючи надходження енергії до клітин, чим і викликає загибель спор (Іншур Перформ).
Флудиоксоніл належить до класу фенілпіролів, є аналогом природних антимікотичних речовин. Фунгіцид широкого спектра дії, інгібує ріст міцелію, пригнічуючи фосфорилювання глюкози в процесі клітинного дихання, порушує функції кліткових мембран. Швидко руйнується внаслідок фотолізу (Максим 025 FS, Максим Стар 025 FS, Максим Форте 050).
Металаксил належить до феніламідів та є фунгіцидом системної дії. Ефективний у захисті від пероноспорозу та кореневих гнилей. Гальмує синтез РНК, порушуючи тим самим мітоз (Бенефіс).
Прохлораз – контактний і системний фунгіцид з класу імідазолів із захисною й викорінювальною діями. Використовується проти широкого спектра патогенів. Сполука інгібує біосинтез стерину в мембранах клітин збудника (Кінто Дуо, Оріус Універсал ES).
Тирам із класу дітіокарбаматів активно пригнічує розвиток ооміцетів та частково базидіоміцетів, є контактним фунгіцидом, пригнічує активність ферментів, що містять атоми міді чи сульфгідрильні групи. Застосовують проти пліснявіння насіння, гельмінтоспоріозної та фузаріозної кореневих гнилей, твердої сажки (Вітавакс 200, ТМТД).
Карбоксин – фунгіцид із класу похідних оксатиіну. Це перша сполука в якої були виявлені системні властивості. Спектр дії обмежується переважно грибами з класу Базидіоміцетів. Карбоксин легко вбирається рослинами. Насіння в перші 12 год після проростання поглинає препарат особливо інтенсивно. Діюча речовина впливає на процеси дихання патогену. Селективність дії зумовлена специфічністю проникнення речовини в клітини, позаяк чутливі види збудників швидше її поглинають. Сам механізм дії полягає в інгібуванні окислення сукцинату, що впливає на мітохондріальне дихання. Окрім фунгіцидної дії, карбоксин поліпшує ріст рослин, стимулює засвоєння нітратів та азотний обмін, хоча в початкові фази розвитку може пригнічувати ріст (Вітавакс 200).
Імазаліл – системний фунгіцид класу імідазолінів, вирізняється високою фунгіцидною активністю виключно проти гельмінтоспоріозної та фузаріозної кореневих гнилей. Фунгіцидна дія полягає в пригніченні біосинтезу ергостерину в мембранах клітин фітопатогенів. Має високу активність у газовій фазі (Антал, Альфа-Протруйник, Бенефіс, Вінцит Форте SC, Оріус 5, Ранкона І Мікс).
Для захисту сходів пшениці від хлібних жужелиць, злакових мух, цикадок, попелиць, підгризаючих совок, дротяників ефективними є інсектицидні протруйники на основі імідаклоприду (Табу, Гаучо), імідаклоприду та клотіанідину (Табу Нео, Гаучо Плюс), імідаклоприду та альфа-циперметрину (Командор Гранд), тіаметоксаму (Круїзер).
Ефективним також є застосування комплексних протруйників інсектицидно-фунгіцидної дії (Селест Макс, Селест Топ, Юнта Квадро).
Під час підготовки насіння до сівби варто пам’ятати, що маса 1000 насінин усіх сортів ярої пшениці має бути не меншою за 35 г. Аби запобігти виникненню резистентності в шкідливих організмів протруйники слід чергувати. Також надзвичайно важливо дотримуватися рекомендованиƒх норм їх витрат. Адже зменшені норми можуть не дати бажаного ефекту, а завищені – знизити схожість насіння, призвести до утворення аномальних паростків, що не здатні до подальшого росту й розвитку. Особливо небезпечне підвищення норм витрати препаратів для травмованого насіння. До того ж слід враховувати той факт, що за несприятливих погодних умов, коли виникає дефіцит вологи в ґрунті, деякі протруйники можуть негативно вплинути на інтенсивність проростання насіння.
Обробка насіння рістрегуляторами з бактеріями
Останніми роками набула поширення технологія обробки насіння регуляторами росту зі штамами бактерій-мутуалістів, із яких найпопулярніші азотфіксуючі та фосформобілізуючі бактерії. Сьогодні на ринку є препарати, що містять Agrobacterium radiobacter, Pseudomonas aureofaciens, Azotobacter chroococcum, Azospirillum brasilense тощо. Всі вони колонізують ризосферу кореневої системи, в межах якої живляться метаболітами рослини, та, перебуваючи в симбіозі з рослиною, підвищують її стійкість до несприятливих чинників довкілля, стимулюють ріст кореневої системи та сприяють кращому засвоєнню основних елементів живлення. Важливо відмітити, що цей метод є екологічно безпечним і за умов подальшого прогресу в галузі біотехнології може бути альтернативою хімічному захисту рослин.
Підготовка ґрунту
Яра пшениця є культурою ранніх строків сівби. Для неї надзвичайно важливою є ґрунтова волога, значні втрати якої через запізнення з сівбою можуть поставити під загрозу отримання рівномірних сходів, негативно вплинувши на стартовий ріст і розвиток культури, а отже, й на її врожайність. Особливо чутливою до затримки зі строками сівби є тверда пшениця.
Весняний обробіток починають за настання фізичної стиглості ґрунту, ознаками якої є добре кришіння, коли ґрунт не налипає на робочі органи знарядь, посвітління гребенів та грудок на полі. На важких перезволожених ґрунтах в умовах прохолодної затяжної весни передпосівний обробіток полягає в розпушуванні ґрунту на 5–6 см і доведенні його до посівного стану. На легких ґрунтах за посушливих умов передпосівний обробіток спрямовують на збереження вологи й проводять його за допомогою комбінованих агрегатів, які мають у своєму складі розпушувальні, вирівнювальні робочі органи і котки та забезпечують рівномірність обробітку ґрунту за глибиною, що значно підвищує польову схожість, синхронність розвитку рослин на початкових етапах органогенезу та врожайність.
Система передпосівного обробітку ґрунту під яру пшеницю складається з ранньовесняного боронування у фазі фізичної стиглості ґрунту та передпосівної культивації в день сівби на глибину загортання насіння. За достатнього зволоження ґрунту глибина загортання становить приблизно 2–4 см, у суху погоду її слід збільшувати, висіваючи насіння у вологий шар ґрунту.
Вплив попередників
Оскільки яра пшениця має слабо розвинуту кореневу систему, особливо вторинних коренів, як попередники слід обирати культури, які нівелюватимуть цей недолік. У зоні достатнього зволоження кращими попередниками для ярої пшениці є багаторічні бобові трави та зернобобові культури. Також попередниками можуть бути й просапні. Недоцільно вирощувати яру пшеницю після ярих зернових, соняшнику, сорго, суданки, а в сухі роки – після цукрових буряків. Тверді сорти пшениці краще витримують брак вологи в ґрунті. Коло попередників може розширюватись, якщо після збирання основної культури пожнивно висівати сидерат.
Норма висіву
Основою формування оптимальної густоти стеблостою посівів ярої пшениці, через її низьке продуктивне кущення, є норма висіву. Для м’якої пшениці рекомендована норма висіву 5–5,5 млн/га схожих насінин після кращих попередників та 5,5–6 млн/га – після гірших, для твердої – 5,5–6 та 6–6,5 млн/га відповідно.
Система живлення
Із мінералів для ярої пшениці найбільше значення має азот, адже для формування 1 т/га врожаю культура витрачає його приблизно 35–45 кг. Для підвищення продуктивної кущистості рослин 40% від повної норми азоту вносять під передпосівну культивацію. Решту – 60% – рівномірно розподіляють між критичними фазами розвитку культури – початком виходу в трубку та колосінням. Фосфор часто залишається малодоступним для рослин, тому його краще вносити під оранку восени, хоча практикують і припосівне внесення. Варто пам’ятати, що краще забезпечений ґрунт фосфором, то вищою є ефективність азотних і калійних добрив. Калій підвищує стійкість до вилягання, зменшує ураження кореневими гнилями й прискорює рух вуглеводів зі стебел і листків у колос. Як і фосфор, його можна вносити восени. Залежно від умов вирощування доза калію варіює від 20 до 90 кг/га.
Звісно, вирощування ярої пшениці має низку нюансів, але враховуючи її біологічні особливості, правильно добираючи сорти й дотримуючись технології вирощування можна отримати гідний урожай, цілком і повністю розкривши потенціал цієї культури.
