Олексій Орлов, керівник аграрного бізнесу (Україна)
Снігозатримання поряд з такими прийомами, як висадження лісосмуг, а також смуговий обробіток ґрунту Strip-Till (із залишенням високої стерні) і щілювання – агроприйоми, що дають змогу накопичити в ґрунті додаткову кількість вологи завдяки затриманню снігу в полі.
Сніг – це та ж сама вода, тільки замерзла, тому, залишаючи на полі більшу кількість снігу взимку, ми сприятимемо тому, що наші посіви навесні і влітку будуть більше забезпечені вологою. Тож за подальшої сівби сільськогосподарських культур рослини дають суттєву прибавку врожайності. Особливо актуально снігозатримання тепер, коли клімат стає більш посушливим і бракує вологи. У цій статті ми розглянемо особливості проведення снігозатримання в сучасних умовах і додаткові чинники, які сприяють затриманню снігу та накопиченню вологи в полі.
Захід проти посухи і для підвищення врожайності
Снігозатримання – це заходи щодо накопичення снігу на полях і захисту його від здування вітрами в зимовий період. У районах недостатнього зволоження ґрунту снігозатримання сприяє накопиченню вологи в ґрунті і слугує одним із засобів боротьби з посухою. У роки з посушливою весною цей агроприйом забезпечує дружну появу сходів рослин. Під товстим шаром снігу ґрунт менше промерзає, а навесні раніше відтаює і краще вбирає воду, внаслідок чого зменшується поверхневе стікання весняних талих вод. За більшого снігового покриву озимі культури, багаторічні трави менше потерпають від сильних морозів і ліпше протистоять крижаній кірці. Особливо снігозатримання ефективно в посушливі роки та після сухої осені.
Під час планування снігозатримання слід враховувати культуру сівозміни, осіннє зволоження ґрунту і стан озимих. Насамперед сніг треба затримувати на посівах озимої пшениці для захисту її від зимових ушкоджень та запобігаючи загибелі. Цей прийом також значно підвищує врожайність соняшнику, цукрових буряків та інших культур, що мають коріння, яке глибоко проникає в ґрунт. Снігозатримання підвищує ефективність внесених добрив.
Сніг затримується в кулісах
Принцип снігозатримання заснований на тому, що знесений вітром сніг накопичується біля різних перешкод, наприклад полезахисних лісових смуг, куліс із соняшнику, кукурудзи та інших високостеблових рослин, а також щитів, стебел соняшнику і кукурудзи, розставлених на полях і біля снігових валів.
Розглянемо кілька прийомів снігозатримання: застосування снігорозорювачів (сніговий плуг), створення спеціальних загороджень, що дають змогу накопичити сніг і агротехнічні методи – використання смугового обробітку ґрунту й стерні, що залишилася в полі.
Снігорозорювачі
Застосування снігорозорювачів має як свої переваги, так і недоліки. Їх використовують переважно на великих полях, де не проводять ґрунтозахисного обробітку ґрунту із залишенням стерні, і на там, де немає лісосмуг.
На великих площах та полях снігозатримання здійснюють за допомогою ущільнених валів зі снігу, які створюють спеціальними плугами – снігорозорювачами (рис. 1, 2, 3). Робочі органи яких мають вигляд відвалів, які добре заглиблюються у сніг і утворюють відносно високі снігові вали.
Снігозатримання на сільськогосподарських полях та вздовж доріг можна проводити також одиночними проходами бульдозерів або трактора з снігорозорювачем (рис. 2), які утворюють ущільнені снігові вали. На рівних полях такі вали слід робити впоперек напрямку пануючих взимку вітрів, а на схилах – поперек схилу. Снігові вали не продуваються вітром, і біля них утворюються шлейфи затриманого снігу: з підвітряного боку 1,5–2,5 м, з навітряного – 1,0–1,5 м. З огляду на це, вали необхідно нарізати на відстані 5–6 м між їхніми центрами, а смуги нерушеного снігу після проходу зчіпки снігорозорювачів мають бути завширшки 1,5–2,5 м.
Коли нагортати сніг
Снігозатримання зазвичай проводять за невеликих морозів у безвітряну погоду, за глибини снігового покриву не менше 12–30 см і більше. Такі умови найчастіше створюються в другій половині листопада – початку грудня. В окремі зими щоб накопити необхідну кількість снігу одноразового снігозатримання буває недостатньо. Тоді варто провести повторне снігозатримання, направляючи снігорозорювачі між попередньо нарізаними валами. До того ж у разі їхнього танення чи осідання, повторне нарізування проводять за першим слідом, а якщо снігу багато – снігорозорювачі пускають між валами, подвоюючи їхню кількість.
Надійніші вали утворюються тоді, коли на поверхні снігового покриву є крижана кірка завтовшки 3–5 см. Снігові вали, сформовані зі снігу впереміж із брилами з насту, а також із мокрого підталого весняного снігу не роздуваються вітром.
Висота стерні має значення
Можливості снігозатримання значно розширилися після впровадження сучасних систем обробітку ґрунту, за яких на полях зберігається стерня зернових культур (рис. 6, 7). Якщо в полі залишена висока стерня, то використання снігорозорювачів недоречне, якщо стерня низька – доцільне. Таким чином, наявність стерні дає змогу ефективно використовувати снігорозорювачі в ґрунтозахисному землеробстві.
Вибір снігорозорювачів
Найпоширеніші снігорозорювачі – СВУ-2,6, CBШ-7, СВШ-10 і СВШ-14. Останній (рис. 3) призначений для проведення снігозатримання й очищення внутрішньогосподарських доріг від снігу. Агрегатується з тракторами тягового класу 5. Снігорозорювач складається із переднього навісного клина і задньої причіпної частини. Переведення в робоче положення, ближнє й дальнє транспортування здійснюються із кабіни тракториста за допомогою дев’яти виносних гідроциліндрів. За зміни висоти снігу знаряддя автоматично регулює робочі параметри. Розміщення переднього клина перед трактором дає змогу знизити витрати на пересування і буксування, підвищити зчеплення шин із ґрунтом, що забезпечує високе тягове зусилля трактора на засніженому полі. Використання снігорозорювача всього один раз сприяє накопиченню на полі до 130 мм опадів (за великої кількості снігу). Завдяки використанню снігорозорювачів отримали більший урожай пшениці на 2,3 ц/га.
Нагортання сніг уздовж доріг
Ґрунтозахисні системи землеробства мають бути регіональними, тобто максимально враховувати місцеві ґрунтово-кліматичні умови. Розробляючи системи вирощування різних сільськогосподарських культур, варто знаходити оптимальні рішення задля отримання прибутку і захисту ґрунту від ерозії та можливості додаткового накопичення вологи.
Іноді, крім снігорозорювачів, особливо на схилах і дорогах, використовують спеціальні знаряддя для ущільнення снігу – снігові гровери, а також грейдери та бульдозери, особливо для створення загороджень уздовж автомобільних доріг.
Утім, іноді використання снігорозорювачів неефективне, зокрема:
• якщо з полів, зораних плугом, основна маса снігу зноситься в балки та яри сильними вітрами і на полях немає суцільного снігового покриву. Окремі замети заввишки 8–15 см не дають змоги нарізати суцільні снігові вали. Відтак снігозатримання снігорозорювачами на зораних і не вирівняних з осені полях малоефективне;
• у разі невеликого снігового покриву снігозатримання за допомогою снігорозорювачів економічно невиправдане;
• з обережністю слід підходити до використання снігорозорювачів на полях, засіяних озимою пшеницею й особливо озимим ріпаком, оскільки рослини можуть істотно пошкоджуватися.
Використання техніки в зимовий період
Запуск техніки в холодний період. Якщо підготувати техніку до експлуатації в зимовий період ще з осені, то зазвичай не виникає проблем із холодним запуском двигуна (роботи виконують навіть за температури -30°С і нижче). Але, звісно, краще проводити зимові роботи і снігозатримання коли мороз несильний. За використання на мерзлих ґрунтах тракторів збільшуються маса та сила тяги знаряддя, а через зниження температури і утворенню конденсату в шарнірних та рухомих з’єднаннях ускладнюється управління механізмами й агрегатами. Тому всі робочі операції необхідно виконувати плавно, щоб уникнути руйнування зварних швів і металоконструкцій. Рекомендують частіше очищувати ходову частину від намерзлого льоду і ґрунту, щоб не поламати механізми натягу, опорні й напрямні котки.
Переваги використання техніки на гусеничному ходу. Використання будь-якої сільськогосподарської техніки на гусеничному ходу в зимовий період суттєво економить кошти, позаяк техніка працює ефективніше. Значно зменшуються пробуксовування і витрата палива, збільшується тягове зусилля. Також ефективне використання тракторів із великими колесам, типу CLAAS Xerion. На колісних тракторах, для поліпшення зчіпних властивостей шин, тиск потрібно знизити до мінімального.
Використання для снігозатримання спеціальних загороджень (щитів)
Щити для снігозатримання виготовляють завдовжки 1,5 – 2,5 м і заввишки 1–1,5 м. У полі їх ставлять рядами на відстані 15 – 20 м, по 5 – 6 шт. у кожному ряду. Між групами щитів залишають просвіти в 25 – 30 м. Групи щитів кожного наступного ряду ставлять проти просвітів між групами щитів попереднього. На рівних ділянках перешкоди створюють поперек пануючих взимку вітрів, а на схилах – поперек найбільшого схилу. Відстань між рядами щитів має бути не більше 20–35 кратної висоти перешкоди. Щоб на полі сніг розподілявся рівномірно, для снігозатримання краще застосовувати перешкоди (щити) із прорізами, а не суцільні. Просвіти мають становити 60 – 75% робочої поверхні перешкоди. Щити та інші перепони краще ставити не поодинці, а групами по 5–30 шт.
Використання стерні, що залишилася в полі, й смугового обробітку ґрунту
У посушливі роки на полях із залишеною з осені високою стернею можна досягти значного збільшення врожайності завдяки насиченню ґрунту вологою (на 17%). Стерня заввишки понад 30 см сприяє ліпшому накопиченню води (вдесятеро) завдяки затриманню снігу і зменшенню випаровування вологи з ґрунту. Що вище стерня (до розумних меж), то ефективніше використовується вода, і тим вищий урожай. У міру того як сніг накопичується і дме вітер – стерня затримує сніг і «наповнюється» ним. Навіть просто залишаючи смуги високої стерні (куліси) можна отримати дуже хороший ефект у посушливі роки.
