Міжнародна конференція, організована УАК та Swiss Re, всього за кілька годин охопила найболючіші питання. А саме, нові правила оподаткування, хто отримає держпідтримку. Де взяти гроші на розвиток малим і середнім підприємцям? Що буде з ринком землі та можливістю продажу довгострокових договорів оренди? Як вберегтися від погодних ризиків.
Нардеп, Президент УАК, Леонід Козаченко відзначив, що вже практично готовий держбюджет на наступний рік не обіцяє аграріям нічого доброго, адже АПК дає державі понад 93 млрд грн у вигляді податків, навзамін же може отримає 5,5 млрд. Євген Капінус, заступник міністра фінансів, прокоментував, що підтримка надходитиме фермерам залежно від рівня сплати ПДВ автоматично. Тож, без так званого людського фактору, вдасться уникнути корупційних схем. Крім того, на додаткові програми МінАП отримає ще 900 млн грн. Таким чином, загальна сума підтримки становитиме 6,4 млрд грн.
Баграт Ахіджанов, директор Департаменту фінансово-кредитної політики МінАП, додав, що планування бюджету на галузь має бути на п’ятирічній основі для більшої передбачуваності. У процесі надання коштів підприємствам задіяно три органи: казначейство, фіскальна служба і МінАП як оператор. Однією з нових програм підтримки буде фонд гарантування за кредитами під конкретні проекти.
Наразі браку коштів у банках немає, але не всі готові кредитувати аграріїв на довгий строк. Тому є потреба у відновленні програми компенсації відсоткової ставки за кредитами під проектне фінансування. Понад 500 млн грн буде спрямовано на підтримку вітчизняного машинобудування.
Шевкі Аджунер, директор ЄБРР в Україні, наголосив, що гроші для малого і середнього бізнесу є! ЄББР виділив на 4 роки 40 млн євро і ще 10 – на покриття витрат з аудиту, дью ділідженсу тощо. Спеціально для проекту з МСБ створено команду в центральному офісі і у 17 областях працюватимуть агенції та донорські організації, які інформуватимуть підприємців та допомагатимуть їм у створенні бізнес-планів. Середня вартість проекту має становити понад 1 млн дол. МФК ж продовжує фінансувати великий бізнес, продовжила Олена Волошина, голова представництва МФК в Україні. Тут мінімальна вартість проекту має становити 10 млн дол. З програм вексельного фінансування, успішно започаткованих разом із комерційними банками та постачальниками, МФК поступово виходить.
На запитання чи вплине ринок землі на розмір відсоткової ставки банкіри відповіли, що ймовірно просто більша кількість підприємців зможе отримати фінансування під заставу земельної ділянки. Щодо розміру ставки, то його визначає ступінь ризику в роботі з певною компанією. Співпраця з холдингами, які торгують у Лондоні чи Варшаві, може бути менш ризикованою, ніж з малим господарством. Хоча це ще питання…
Про ризики погодні та економічні поговорили з Олександром Артющиком, віце-президентом Swiss Re Corporate Solutions. Як виявилося, не завжди вертикальна інтеграція здатна вберегти бізнес від негативного впливу погоди. Якщо врожай високий протягом останніх років, це зовсім не означає, що так буде завжди. Так цього року постраждали французи, в яких урожай пшениці був 6 т/га замість звичних 10. Таких низьких показників, як цьогоріч, не пам’ятають із 2003!
Погода також впливає і на галузь тваринництва. Згадаємо лише, що торік ті самі французи не мали де випасати худобу через посуху. Погода, на жаль, впливає і на продуктовий бізнес. Наприклад, холодний травень та червень на продажі морозива і пива. Або дощі під час жнив на роботу трейдерів і логістів.
Цікаві рішення пропонують страховики з використанням індексів, наприклад, тваринникам за індексом NDVI зеленої маси. Тобто компенсація сплачується у разі отримання продукції нижчої якості, ніж планувалося. Приміром, фіксується плановий вміст цукру в буряках чи олії у соняшнику.
На жаль, від політичних ризиків не застрахуєшся. Досі немає рішення з продажу договорів оренди. Зняття мораторію на продаж земель сільгосппризначення лякає пересічного українця, як і 10 років тому, консолідацією великих обсягів в одних руках, можливим скуповуванням землі іноземцями та рейдерством! Від МінАП з цього питання виступив начальник управління використання та охорони сільгоспземель Віталій Степанюк. Виявляється, що вже існує нова методика оцінки земель, яка найближчим часом запрацює. Змінився земельний податок на господарські двори, які раніше підпадали під категорію промислового використання, нині ж вони прирівняні до сільгоспугідь. Що ж до ринку землі, то, на думку міністерства, спочатку необхідно дати спадкоємцям можливість продати землю; запровадити відкритий продаж державних земель і лише потім, з початку 2022 р., зняти мораторій (після підготовки всіх необхідних рамкових умов).
Що ж до емфітевзису, то є інформація, що понад 1 млн га вже продано таким чином і тепер точаться дискусії, як позбавити нових власників права на оренду землі на 49 років. Пан Козаченко вважає, що максимальний термін має становити не більше 10 років, щоб не провокувати подібні оборудки.
Загалом, прогнози для АПК звучали не дуже оптимістичні, тож росту прибутковості можна не очікувати, але оптимізувати витрати можна, знайти фінансування теж.
