Моніторинг миронівських науковців
«В природних умовах ріст і розвиток рослин пшениці залежать від комплексу зовнішніх факторів: ґрунту, поживних речовин, світла, вологи, тепла тощо» – коментує й далі продовжує Олександр Демидов, директор інституту.
«Сприятливе поєднання цих факторів посилює ростові процеси, а в разі їх нестачі або надлишку відмічається послаблення розвитку рослин. Незважаючи на те, що вивченню та розробці агротехніки вирощування пшениці озимої здавна приділялась велика увага, наявних експериментальних даних щодо ростових процесів рослин нових сортів пшениці озимої, з поступовими змінами клімату в умовах природних зон України, досліджено ще недостатньо. Тому виходячи з цього, науковцями Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України була сформована агроекспедиція з моніторингу вивчення особливостей росту та розвитку рослин сортів пшениці озимої в осінній період по попередниках соняшник, кукурудза, соя.
Початковий період розвитку пшениці озимої є вирішальним у формуванні високопродуктивних посівів. Від стану посіву, сформованого восени, великою мірою залежить подальший ріст і розвиток рослин і кінцевий результат – врожай. Для сільськогосподарської практики важливий прогноз появи сходів та встановлення довжини періоду «сівба-сходи». Наші спостереження показали, що в господарствах Київської, Житомирської, Хмельницької, Вінницької, Черкаської, Чернігівської, Сумської та Дніпропетровської областей у роки, коли вчасно одержані повноцінні сходи, посіви восени добре розвиваються та мають потужну кореневу систему і, як правило, забезпечують високий врожай зерна навіть за несприятливих погодних умов у літні місяці. А от слабо розвинені та зріджені з осені посіви майже завжди низькопродуктивні. На появу сходів впливає температура повітря і ґрунту та його вологість. Найбільш сприятливою температурою для проростання насіння пшениці озимої є 12-18 °С, мінімальна – 1-2 °С, оптимальна 24-28 °С, а максимальна 36-38 °С. Оптимальні строки сівби пшениці озимої настають, коли середньодобова температура повітря становить 14-16°С, при якій дружні сходи пшениці озимої з’являються на 7-9 день, а при 15-18°С – на 5-6 день. Більш висока температура (понад 25 °С) є несприятливою для проростання, оскільки вона стає причиною сильного ураження сходів хворобами, особливою іржею, а при температурі 40 °С, коли відносна вологість повітря сягає 30% і нижче, насіння, яке проросло, гине через інтенсивне випаровування вологи, а те, яке набухло, втрачає схожість внаслідок активного дихання, витрат поживних речовин і ураження пліснявою. Але, температурний режим повітря слід розглядати не окремо, а лише в комплексі з іншими метеоелементами. Так, для озимих культур температура повітря 18-22 °С найбільш сприятлива тоді, коли вологість повітря і температура кореневмісного шару ґрунту оптимальні. В умовах Дніпропетровської, Сумської, Київської та Хмельницької області велике значення має вологість посівного шару на період сівби пшениці. Відсутня або недостатня кількість опадів у серпні і вересні призводить до пересихання верхніх шарів і відтягування строків сівби пшениці озимої на більш пізній період. Значні запаси вологи у ґрунті необхідні із самого початку набубнявіння насіння. Тому дружні сходи з’являються лише при наявності в посівному шарі 10-15 мм продуктивної вологи. При сильно висушеному ґрунті з осені в умовах Київщини та Хмельниччини, сходи з’являлися навіть взимку під час високих позитивних температур, або дуже ранньою весною, що звичайно різко знизить врожай 2020 р. Зауважимо, що довжина періоду від сівби до сходів має велике значення, так як до настання перших заморозків рослини пшениці озимої повинні були укорінитися, утворити вузол кущення і добре розкущитися. Дослідженнями Миронівських науковців встановлено, як зміни агрометеорологічних показників в осінній період вегетації впливають на ріст і розвиток пшениці озимої залежно від строків сівби. За результатами експериментальних досліджень, тривалість періоду «сівба – сходи» пшениці озимої під впливом строків сівби та гідротермічних умов осіннього періоду варіювала від 5 до 9 діб. Наші дослідження підтвердили, що строки сівби впливають на тривалість з’явлення сходів, тому що за різних строків сівби складаються й різні умови для росту та розвитку рослин пшениці залежно від погодних умов року. Найбільше на швидкість проростання насіння впливали наявність вологи в посівному шарі ґрунті на час сівби та сума ефективних температур. Так, за сівби 30 серпня по 03 вересня сходи з’являлися орієнтовно на 14 день, а з 23 вересня по 5 жовтня – на 18-й день.
Сходи пшениці посівів, висіяних 30 серпня по 03 вересня через достатні запаси вологи в ґрунті з’явилися дружньо і швидко, тоді як посівів через незначну довготривалу ґрунтову та повітряну посуху почали з’являтися пізніше після випадання незначних продуктивних опадів. Тривалість міжфазного періоду при цьому склала 68 діб. Сівба 30 серпня і 03 вересня була найбільш сприятливою для проростання насіння. Встановлено, що за пізніх строків сівби основним фактором, який впливав на появу сходів, є не лише наявність вологи, а й сума ефективних температур. Так, насіння, висіяне в пізніші строк строки проросло і сформувало сходи на 18 день, коли рослини набрали суму ефективних температур 76,5 °С. За сухого осіннього періоду основним фактором, який впливав на появу сходів пізніх строків сівби більшою мірою була температура повітря, так як перше припинення осінньої вегетації було зафіксовано у третій декаді листопада, але через підвищення температури, вегетація знову відновитися у другій декаді грудня і припинилася остаточно у кінці грудня. Тому, повні сходи з’явилися, після того, як рослини набрали суму ефективних температур 52,4 °С.
Характерною біологічною ознакою пшениці є властивість кущитись. Кущення – це поява бокових пагонів та вузлових коренів у рослин, яке починається після утворення рослиною 3-4 листків, приблизно через 23-27 діб після появи сходів. У пшениці озимої за оптимальних строків сівби при температурі повітря 13-15 °С період кущення настає дещо раніше – через 14-15 днів після появи повних сходів, окрім Київської області, де кущіння ще й досі не відмічено.
Результати наших досліджень показують, що за раннього строку сівби (30 серпня) фаза початку кущення наступала раніше, порівняно з більш пізніми строками. Міжфазний період «сходи – початок кущення» при цьому тривав 16-18 діб. Найтривалішим він був за пізнього строку сівби (29 вересня) – 16 і 34 доби. З господарського погляду, кущення відіграє як позитивну (підвищення продуктивності рослин та врожайності), так і негативну роль (непродуктивне витрачання ґрунтової вологи та елементів живлення). На даний процес можна впливати регулюванням норми висіву та строку сівби. Досліджено, що за оптимальних строків сівби пшениця озима на час припинення осінньої вегетації утворює по 3-5 бокових пагонів, при цьому за таких умов кущення триває 30-35 діб.
Наші обстеження підтверджують це твердження. Найвищими (26,3-30,5см) були рослини ранніх строків сівби, а найнижчими (16,4-13,4 см) – пізніх. Висота рослин пшениці озимої збільшувалася на 9,4 – 16,1 см по мірі зміщення строків сівби. Інтенсивність кущення і його тривалість залежали від багатьох факторів, одними із найголовніших є, насамперед, оптимальна для цього періоду температура повітря (13-18 °С) та дата припинення осінньої вегетації (15-25 листопада).
Згідно спостережень миронівських науковців, осіння вегетація пшениці озимої повинна тривати 40-60 діб, коли рослини від сівби до стійкого переходу через 5 °С наберуть суму ефективних температур не менше 300-350 °С. В таких умовах посіви встигають накопичити на період зимівлі достатню кількість пластичних речовин, завдяки яким більш спроможні краще протистояти жорстким умовам як осінньо-зимового, так і весняно-літнього періодів вегетації. Тому, як раннє, так і пізнє припинення осінньої вегетації є несприятливим для росту та розвитку рослин. За ранніх строків сівби і пізнього припинення осінньої вегетації рослини часто переростають, уражуються хворобами, шкідниками і більш уразливіші до несприятливих умов перезимівлі. При ранньому припиненні осінньої вегетації, рослини пізніх строків сівби можуть увійти в зиму не розкущеними».
Олександр Демидов, Олександр Гуменюк,
Миронівський інститут пшениці ім. В.М.Ремесла
