Іон Морару, Ukrainian Legal Assistance
Аліментарне ожиріння розвивається внаслідок згодовування свиням надмірної надлишкової кількості вуглеводів на тлі дефіциту вітамінів, макро- та мікроелементів, а також недостатньої рухової активності тварин. Лікують корекцією раціону та відповідною дієтою.
Ожиріння – утворення надмірної, надлишкової кількості жирової тканини в організмі й перевищення маси тіла тварини більш ніж на 15% від оптимальної видової (породної) маси через акумуляцію жиру в підшкірній клітковині та черевній порожнині. На відміну від фізіологічної інфільтрації м’язової тканини і підшкірної клітковини за ожиріння, жирові відкладання локалізуються у внутрішніх органах, молочній залозі та, своєю чергою, порушують їхні функції. Розрізняють екзогенне, або аліментарне й ендогенне (ендокринне) ожиріння. В нашому огляді йдеться про аліментарне ожиріння.
Зазвичай ця патологія розвивається внаслідок незбалансованої годівлі, а саме згодовування свиням надмірної надлишкової кількості вуглеводів (енергетичних компонентів) на тлі дефіциту вітамінів, макро- та мікроелементів, а також недостатньої рухової активності тварин. До ожиріння схильні в першу чергу свиноматки, кнури-плідники і свині, які перебувають у заключній фазі відгодівлі. Ожиріння негативно позначається на руховій, але найголовніше на продуктивній активності тварини та викликає в організмі зміни й порушення обміну речовин.
Вплив ожиріння на стан здоров’я
Ожиріння провокує виникнення та розвиток інших патологічних станів . Насамперед розвивається жирова інфільтрація внутрішніх органів, частіше так званий печінковий ліпідоз, або жирова гепатодистрофія. Це найнебезпечніше ускладнення ожиріння, оскільки може призвести до повного припинення споживання корму та розвитку печінкової недостатності, аж до летального результату. Через метаболічні порушення виникають захворювання нирок, часто діагностують запалення сечового міхура – цистит, розвиваються артрити внаслідок збільшення навантаження на суглоби, усе це сприяє більшій гіподинамії та подальшому наростанню маси тіла, такі тварини часто схильні до запорів.
Ожиріння також провокує розвиток серцево-судинних захворювань: атеро- й артеріосклерози, міокардіодистрофії, частішають симптоми серцевої недостатності – задишка, ціаноз слизових оболонок, ослаблення серцевого поштовху, прискорення пульсу, можливі набряки, неспецифічні захворювання шкіри, різке зниження активності, гіподинамія. Ожирілі свині дуже складно переносять транспортний, маніпуляційний та технологічний стреси. Особливо небезпечним для життя таких тварин може бути підвищення температури навколишнього середовища. У тварин із ожирінням знижена резистентність до інфекційних захворювань, особливо респіраторної системи.
Ожиріння у свиноматок
В ожирілих свиноматок подовжуються статеві цикли, ознаки охоти виражені слабко або їх зовсім немає, різко знижується запліднюваність, у приплоді збільшується кількість мертвонароджених, нежиттєздатних плодів та поросят із дуже низькою масою при народженні. У таких свиноматок часто реєструють гіпогалактію й агалактію, позаяк молочна залоза за ожиріння зменшується, із підшкірної клітковини, де збільшується кількість жиру, останній проникає в строму залози, морфологічно змінює її, що характеризується загибеллю залозистої паренхіми та заміщенням її сполучною і жировою тканинами.
Дуже збагачена енергетична годівля свиноматок у першу половину поросності може призвести до масової резорбції зародків.
Ожирілі ремонтні свинки тривалий час не приходять в охоту або не запліднюються.
У зв’язку з деякими перерахованими вище патологіями, що виникають на тлі ожиріння, звісно ж, знижується продуктивна тривалість життя наших свинок.
Ожиріння у кнурів
Що стосується кнурів-плідників, то посилене відкладання жиру й розвиток жирової дистрофії органів, особливо жирове переродження сіменників, спричинює зниження статевої активності (пасивність під час садки), погіршення якості сперми, вгасання статевих рефлексів: плідники стають млявими, швидко стомлюються, подовгу лежать. У разі імпотенції, що виникла на ґрунті ожиріння, перехід на раціональну годівлю кнурів не відразу дає позитивний результат. Статева діяльність та бажана якість сперми відновляться лише через 1 – 2 місяці. Якщо в сіменниках відбулися незворотні зміни, відновлення їхніх функції неможливе.
Тому має бути обов’язкова диференційна діагностика ожиріння, що дасть змогу правильно та ефективно призначити лікування.
Терапія
Насамперед це корекція раціону та відповідна дієта. За ретельного аналізу раціону слід особливу увагу приділити співвідношенням енергії та протеїну, лізину й енергії, амінокислот у раціоні, наявності у достатній (оптимальній) кількості вітамінів та мікроелементів. Для поросних свиноматок і кнурів-плідників, як не банально звучить, організовують моціон та додаткову інсоляцію. З лікувальною метою застосовують гепатопротекторні добавки до раціону, препарати, які стимулюють обмін речовин, адаптогени, імуномодулятори. Для індивідуальної терапії додатково ще роблять ін’єкції вітаміну В12, аскорбінової кислоти, препарату Е-Селену, у корм додають холін хлорид (до 800 мг/кг корму), метіонін (3,5 г/кг корму), карнітин (60 – 100 мг/кг), інозитол (вітамін В8), іноді вводять вітамін Е, лецитин, бетаїн, бурштинову кислоту. Також деякі фахівці до комплексної терапії додають внутрішньовенне введення 20% розчину глюкози та 30% тіосульфату натрію. За потреби призначають серцеві препарати.
Олександр Бабань, канд. вет. наук, консультант ТОВ «Текро»:
Нині особливо актуальним та вкрай важливим питанням залишається кондиція як основних свиноматок, так і ремонтних свинок. Особливу увагу слід приділяти поросним свиноматкам та ремонтному молодняку перед осіменінням. Важливість цього питання підтверджують і літературні дані, які повідомляють, що під час овуляціїу свиноматок виділяється значно більше яйцеклітин, ніж народжується поросят, що пов’язано з ожирінням або виснаженням свиноматок.Так, у молодих свиноматок великої білої породи в середньому дозріває 15,7 яйцеклітин (від 9 до 22), у дорослих 20 (від 12 до 25). Але вже через 48 год після овуляції частина їх гине. Загибель яйцеклітин внаслідок ожиріння свиноматок становить близько 6–7%. Тоді як на пізніших термінах (розвиток ембріонів та плодів) рівень ембріональної смертності збільшується і може досягати 15–30%. Крім того, порушення внутрішньоутробного розвитку також має своє місце – до опоросу загибель ембріонів та плодів може сягати 40% від потенційної їх кількості. Однак, коли ми говоримо лише про втрату ембріонів чи плодів, чомусь забуваємо про інші речі. Так, наприклад, затримка розвитку ембріонів (ЗРЕ) виникає не лише через неповноцінність раціонів та ожиріння свиноматок у період перед осіменінням, але і в період поросності загалом.
Також відомо, що ожирілі свиноматки після опоросу споживають значно менше корму, аніж потрібно для продукування молока, що позначається на розвиткові поросят, призводить до накопичення в крові свиноматок продуктів обміну речовин (перекисних продуктів окислення ліпідів–ПОЛ) і спричинює кетоз.
Тож не слід забувати про просту істину – що занадто, то не до здоров’я. Тобто свиноматки мають бути в стані заводської вгодованості. Адже як у худих, так і надмірно вгодованих свиноматок у період овуляції виділяється невелика кількість яйцеклітин (порівняно з біологічним потенціалом). Крім того, більшість із них містить недостатню кількість поживних речовин, необхідних для нормального обміну й перебігу фізіологічних процесів запліднення, дроблення зиготи, імплантації та нідації ембріонів із фізіологічним перебігом вагітності.
Під час поросності поряд з потребами задля підтримання життя необхідно задовольняти і потреби для розвитку плодів. Як відомо, у перші 12 тижнів поросності плоди розвиваються дуже повільно. В цій фазі потреба поросних свиноматок у поживних речовинах лише несуттєво перевищує таку, як у холостих. В останні 30 днів поросності плоди розвиваютьсяна 70%, зокрема в останні 20–15 днів фетального періоду, плоди ростуть зі швидкістю 70–80 г/добу, тобто від маси новонароджених поросят це становить 70%, що зумовлює підвищену потребу в поживних речовинах, однак це зовсім не означає неконтрольовану годівлю вволю чи перегодовування свиноматок.
