Світ перебуває в стані серйозної глобальної економічної кризи в цьому столітті, можливо, в гіршому аніж під час кризи часів Другої свіатової війни. Це означає, що валюти будуть знецінюватися, а поняття цінності сильно модифікується.
Таку думку висловив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак у своєму блозі на EastFruit, пише UkraineFood.org.
Пан Андрій вважає, що негативний вплив кризи на аграрний сектор буде меншим у порівнянні з впливом на інші сектори світової економіки, адже потреба в продовольстві збережеться.
“Однак і в агросекторі не обійтися без серйозних і навіть трагічних наслідків для окремих секторів і для окремих країн. Навіть IT галузь, найімовірніше, постраждає істотніше, незважаючи на значне зростання попиту на IT рішення для віддаленої роботи людей. Тому інвестиції в аграрний сектор зараз – це хороша ідея. Правда, не у всі”, – зазначив Ярмак.
Він наголосив, що глобальна економічна криза призведе до того, що абсолютна більшість людей і компаній в світі стануть біднішими. Особливо це стосується країн, які раніше заробляли кошти на експорті нафти, газу й інших викопних вуглеводнів, а також тих, які мали розвинену промисловість або експортували промислову сировину. Попит на дорогі й необов’язкові продукти, які легко можна замінити в споживанні, може різко впасти. Водночас попит на більш базові, незамінні, продовольчі товари може навіть зрости.
На думку експерта, унаслідок закриття кордонів і обмеження торгівлі продовольством глобальний ринок перестає бути глобальним.
“Уже зараз можливі ситуації, коли в одній країні ціни на певний вид стратегічного продовольства можуть злетіти до небес, і багато жителів не зможуть його собі дозволити, у той час як в іншій країні цей продукт буде продаватися за низькою ціною, невигідною для фермера, тому що ця країна обмежує експорт цього стратегічного товару. У довгостроковій же перспективі втрачають всі – фермери перестають вирощувати продукт, який стає невигідним, і цінова криза набуває глобальних обрисів”, – зазначив він.
Ярмак написав, що інвестиції в аграрну галузь, незважаючи на кризу, можуть навіть зрости, так як ситуація в інших галузях буде гірше. Але перевага надаватиметься галузям з максимальним рівнем механізації.
Істотний вплив криза матиме на галузі сільського господарства, які безпосередньо пов’язані з цінами на енергоносії: біоетанол, де головними джерелами сировини є цукрова тростина й кукурудза, а також на біодизель, де використовується, переважно, рапс. У сукупності з можливим падінням попиту на м’ясо, довгостроковий вплив на глобальні ціни кукурудзи буде найбільшим. Тиск також буде надаватися на ціни цукру й ріпаку. Але це не означає, що ціни обов’язково впадуть всюди, адже виросте/з’явиться кількість нових торгових обмежень, можливі серйозні локальні потрясіння й цінові диспаритети, тобто цукор або кукурудза цілком можуть коштувати занадто дорого в країні-імпортері й занадто дешево в країні-експортері.
Водночас, на думку Андрія Ярмака, попит на продовольчу пшеницю, рис, круп’яні культури і т.п. може істотно вирости, тому що це базові й недорогі стратегічні продукти, які люди починають споживати в кризових ситуаціях.
Також може розділитися галузь рослинних масел – дешеві масла отримають певну перевагу. Проте в цілому, так як рослинна олія є обов’язковим базовим і стратегічним продуктом харчування, вона постраждає найменше. Певний негатив для виробників і переробників можливий лише в частині можливого зниження попиту на протеїновий шрот в разі зниження попиту в тваринництві. Однак великою перевагою зернової й олійних галузей є відсутність проблем з робочою силою, адже майже все виробництво механізоване.
Навряд чи постраждають дуже сильно продукти переробки продовольчих зернових культур. Але не виключено, що будуть локальні протекціоністські заходи в окремих країнах.
Більше за інші може постраждати м’ясна галузь, адже попит на дорожчі види м’яса може помітно знизитися. При цьому в птахівництво є навіть шанси виграти, тому що це найдешевший вид м’яса. Рибна галузь може постраждати ще істотніше.
“Втрати може понести і молочна галузь, особливо ті її сегменти, які орієнтовані на виробництво дорогих сирів та інших продуктів з високою доданою вартістю. Цілком ймовірно, що ціни молочного білка й жиру знову зблизяться”, – написав пан Андрій.
Що стосується плодоовочевої галузі, то, на думку економіста ФАО, вона буде розвиватися зовсім неоднорідно – одні сегменти можуть різко вирости, а інші – практично зникнуть.
“У цій ситуації перевага буде у тих країн, які виробляють все необхідне для повного забезпечення власного населення продуктами харчування. Зокрема високий рівень продовольчої безпеки в України, яка є нетто-експортером практично всіх основних продуктів харчування.
Крім того, Україна порівняно нещодавно (в 90-тих роках минулого століття) отримала безцінний досвід забезпечення продовольчої безпеки шляхом масової обробки населенням присадибних ділянок та виробництва всього необхідного власними силами.
Ще один плюс для України – це повернення багатьох трудових мігрантів, що забезпечить галузі сільського господарства та харчової промисловості необхідною робочою силою”, – пояснив економіст ФАО.
На його думку, викликає побоювання різко зростаюча залежність України від імпорту добрив, насіння, ЗЗР та інших елементів технології. Поки що складно очікувати значних проблем з їх поставками – найімовірніше вони просто істотно виростуть в ціні.
“При цьому зростання цін на продукти харчування може з лишком перекрити зростання виробничих витрат”, – підсумував Андрій Ярмак.
