Олег ШЕЛЕСТ, агроном (Україна)
Узимку в морозну сонячну погоду на корі плодових дерев можуть з’явитися пошкодження, так звані морозобоїни. Ці пошкодження заподіюють деревам серйозної шкоди. Автор статті ділиться власним досвідом подолання цієї біди
.Із південного боку стовбур дерева сильно нагрівається на сонці, а з протилежного, північного, він може бути покритий інеєм. Унаслідок цього всередині стовбура між двома частинами рослини, спрямованими на північ і південь, створюється значна різниця температур, яка може сягати двадцяти градусів. Завдяки високій денній температурі на південному боці сік всередині рослини розріджується, а морозної ночі в ньому утворюються кристали льоду, які розривають деревину. Утворюються морозобоїни, які на стовбурі мають вигляд поздовжніх тріщин. Вони з’являються не лише на поверхні, руйнуючи кору дерева, а й можуть іти вглиб стовбура до самої серцевини.
Залишати рану на стовбурі в такому вигляді не можна, її обов’язково потрібно залікувати, інакше кора по краях пошкодження відриватиметься і скручуватиметься.
Відмерлі шматки кори замість тріщин
На стовбурі дерева можуть також з’являтися відморожені шматки кори. Це відбувається, коли сонячні промені відбиваються від кристалів льоду, розташованих на стовбурі. У такому разі тріщин на стовбурі не виникає. Кора спочатку здувається, утворюючи бульбашки, а згодом невеликі шматочки кори відмирають і падають на землю.
Для запобігання цьому неприємному явищу слід вживати запобіжних профілактичних заходів. Основним і найчастіше вживаним заходом профілактики є нанесення захисного шару, який відбиватиме сонячні промені, захищаючи дерево від опіків.
Покриття захисним шаром
Захисним шаром доцільно покривати стовбур дерева і скелетні гілки. Як покриття ми використовували білу фарбу або гашене вапно. Захисну білу фарбу для дерев можна виготовити власноруч. Для цього в 10 літрах води потрібно розчинити 3 кг вапна. Аби фарба краще трималася на стовбурі й довше не змивалася дощами і мокрим снігом, в неї можна додати 250 г казеїнового клею або трохи шпалерного. Можна застосувати і готову водоемульсійну фарбу.
Найкращий час для побілки – рання осінь. Якщо не запізнитися з побілкою, захисний шар краще збережеться від змивання осінніми дощами.
Щоб захистити від морозобоїн молоді дерева, їхні тонкі стовбури часто обгортають – соломою, хмизом, картоном, очеретяними циновками, прив’язуючи захисний шар мотузкою.
Для запобігання появі морозобоїн вдаються також до звичайного затінення стовбура. Для цього з південного боку стовбура в січні – лютому ставлять дошки або гнуту бляху, яка відбиватиме сонячне проміння. У квітні весь захист і притінення прибирають.
Лікування морозобоїн
Морозобоїни можна і потрібно лікувати. Свіжі пошкодження міцно обмотують широкими стрічками, щоб надалі не відшаровувалася кора. Коли сухо і не дуже холодно, свіжі рани замазують садовим варом. Якщо морозобоїна утворилася давно, її потрібно спочатку обробити, щоб до рани не проникла інфекція. Для цього ділянку старої кори видаляють, ретельно вирізаючи гостро заточеним ножем, і замазують садовим варом зрізані місця. Часто-густо відмерлі шматки кори відшаровуються від пошкодженого стовбура лише на початку літа.
Морозобоїни слід лікувати дуже обережно. Коли відшаровується кора, крізь тріщини всередину дерева можуть проникнути збудники різних хвороб: гриби, бактерії, віруси. Захист плодових дерев від морозобоїн допоможе зберегти їхнє здоров’я і збільшити врожай.
Лікування дупла у дереві
Унаслідок активної дії морозобоїн у стовбурі можуть утворюватися дупла.
Щоб закрити дупло, діємо за такою міні-інструкцією:
- Видаляємо із внутрішньої частини дупла гнилу деревину і всіляке сміття.
- Провітрюємо дупло.
- Дезінфікуємо здорову деревину всередині дупла за допомогою залізного купоросу.
- Пломбуємо дупло. Для цього засипаємо в нього щебінь чи биту цеглу і заливаємо порожнину цементно-пісочним розчином.
Садовий вар у домашніх умовах
Як основу для садового вару зазвичай використовують такі речовини:
- продукти бджільництва (прополіс, віск);
- харчові жири (соняшникова, лляна, кукурудзяна та інші олії, сало) а також алкоголь;
- побічні продукти від виробництва нафти (спирт, смола, каніфоль);
- медичні препарати (медичний спирт);
- суміші, що їх застосовують в агротехнічної сфері (гетероауксин, зола, отримана в результаті згорання лози винограду);
- суміші, використовувані у будівництві, й автомобільні суміші (солідол, тосол, оліфа).
Загалом садові вари бувають теплорідкі та холодостійкі.
Вар Жуковського. Щоб його зробити, знадобляться: каніфоль, віск (бажано жовтий), топлений баранячий або яловичий жир. Усі складові потрібно взяти у рівних пропорціях. Спочатку розтоплюємо каніфоль, віск і жир в окремих ємностях, зливаємо усе в бляшану посудину, добре розмішуємо.
Тепер слід зачекати, поки суміш трохи охолоне, й перелити її у відро (або таз) із холодною водою. Коли суміш зсядеться, дістаємо її, ретельно розминаємо руками й робимо з неї кулю («колобок»). Масу потрібно тримати у папері, попередньо змащеному олією.
Таким варом рекомендуємо обробляти дерева у теплу пору року, оскільки на холоді він гусне. Місце рани бажано прикрити ганчіркою, позаяк на цю речовину злітаються оси та бджоли.
Мазь Пашкевича. Щоб приготувати вар під такою назвою, потрібно взяти жовтий віск, терпентин, очищену каніфоль, розтоплений жир у пропорції 4:4:2:1. Спочатку розтопити віск, поступово додаючи до нього каніфоль і терпентин. Коли маса достатньо розплавиться, потрібно влити жир і розмішувати, допоки суміш не стане однорідною. Далі – та сама процедура, що і з варом Жуковського: охолодження суміші за допомогою холодної води, формування руками невеликих кульок із вару, зберігання у папері, обробленому олією.
Мазь потрібно нанести тонким шаром на клаптик бавовняної тканини, якою міцно перев’язати рани на стовбурі та гілках дерева.
Для приготування мазі Решетникова потрібно взяти смолу ялиці, жовтий (небілений) віск і винний спирт у співвідношенні 10:1:1. Насамперед, постійно помішуючи, слід розігріти смолу і віск так, щоб суміш стала рідкою. Дати суміші трохи охолонути, тоді влити в неї розігрітий винний спирт.
Цей вар краще наносити за допомогою пензля. Його перевага полягає в тому, що він здатен міцно прилягати до рани й повністю покривати всю її поверхню. Вар не сохне, не утворює тріщин, залишається пластичним і тягучим незалежно від температури, не пропускає воду. Такий вар найкраще бореться із пошкодженнями, заподіяними гризунами, круговими ранами.
Щоб зробити вар Гауга, знадобляться такі складові: соснова смола (400 г), винний спирт (60 мл), гуміарабік (камедь) (4 г), сода (1 ч. л.). Спочатку потрібно підігріти смолу і спирт, потім розчинити у воді камедь і соду. Тепер усе це змішуємо , даємо охолонути. На поверхню рани наносимо за допомогою пензля.
Вар Раєвського готуємо із деревної смоли (0,5 кг), спирту (60 мл), лляної олії (2 ст. л.). Смолу і спирт розігріваємо, перемішуємо і додаємо олію. Отриману масу потрібно перелити у бляшанку і закрити кришкою. Так вона залишатиметься напіврідкою.
Перш ніж садовий вар власного приготування застигне, всипте у суміш порошок гетероауксину – одну таблетку на 1 кг суміші. Ця маленька хитрість прискорить процес загоєння ран на стовбурах і гілках дерев.
Вар приготовлений правильно, якщо під час роботи з ним його легко наносити, він липкий, не сохне, за спекотної погоди не розтікається і не тріскається у холодну пору року.
