Як фальсифікують мед?

0

4-7 листопада в Римі відбувся воркшоп із запобігання харчовому шахрайству. Україна, як провідна країна-виробник меду, представила медову індустрію та винесла проблему фальсифікації меду на загальне обговорення.

За оцінками фахівців, шахрайство з продуктами харчування обходиться світовій харчовій промисловості приблизно в 30 мільярдів євро щорічно. Згідно з дослідженнями США, після молока та оливкової олії, мед входить до ТОР-3 продуктів, які найчастіше піддаються фальсифікації. Причинами є високі ціни на натуральний продукт і дешеві замінники й сиропи, які складно виявити, а також дорогі та не завжди доступні інструменти для такого аналізу.

Найпоширенішими формами фальсифікації меду є додавання цукрових сиропів, зміна географічного або ботанічного походження й підгодівля бджіл під час активного збору нектару.

З розвитком торгівлі та посиленням захисту ланцюжків продовольчих поставок, методи шахрайства стають все досконалішими. Наприклад, ситуація з одним із найдорожчих видів меду – Манука. У Новій Зеландії щорічно виробляється близько 2-3 тися тонн справжнього меду Манука, при цьому обсяг торгівлі в усьому світі становить 10 тисяч тонн. Виходить, що продажі “меду Манука” випереджають виробництво на 300%.

Крім цього, експерти вказали на багато інших проблемних точок індустрії. Виявляється, 100% внутрішнього ринку Чилі — це фальсифікований сиропами мед. А більше 20% роздрібно фасованого меду в ЄС має ознаки наявності неприродного походження цукрів або ненатуральності походження.

Член правління Асоціації експортерів і переробників меду Едуард Кричфалушій зазначив, що за оцінками Асоціації понад 10% реалізованого на світовому ринку меду не є стовідсотково натуральним. Стабільне зростання споживання натурального меду складає в середньому+2,5% на рік, але це не знаходить підтвердження в об’ємах виробництва.  Той же час, зростає виробництво солодких сиропів — у 5 разів за останні 7 років.

Кричфалушій також розповів про основні шляхи вирішення проблеми та виклики, що стоять перед професійною спільнотою. Одним із методів боротьби, на його думку, є гармонізація аналітичних методів виявлення фальсифікації на ключових ринках збуту і виробництва, а також запровадження єдиного спільного для всієї глобальної індустрії стандарту.

Окрім цього, фахівець висловився за впровадження єдиної системи простежуваності, адже доступність і дешевизна ІТ систем дозволяють широко використовувати їх для меду в тому числі.

Ще одним кроком має стати заборона на реалізацію кінцевого продукту за відсутності аналітичного звіту про натуральне походження. Пан Едуард вважає, що звіт повинен бути доступним on-line, захищеним від змін і неправильного використання та відкритим для всіх аж до кінцевого споживача. Також він зазначає, що необхідно змінити маркування – обов’язково зазначати на кожній банці всі країни походження і склад купажу для всіх сортів меду — від 1% за обсягом і вище.

За матеріалом UAFES