Анна Назаренко, Agroexpert (Україна)
«Оптимізація управління основними процесами в молочному скотарстві» – такою була тема виступу постійного доповідача Іона Морару (співзасновник American Dairy Technology) на нашому цьогорічному семінарі «Моя молочна ферма. Крок вперед для молочарства», який традиційно проходив у Києві у рамках виставки «ІнтерАгро 2020».
Пан Морару має різнобічний та насичений досвід роботи на молочних фермах, а також на молокопереробному заводі в Білорусі. І хоча за планом заходу його доповідь була останньою, втім, вона зібрала доволі велику кількість слухачів. Адже тема порушувала дуже важливі питання у веденні молочного бізнесу, вирішальні для його ефективності.
Свій виступ пан Морару розпочав з інфографіки щодо рентабельності виробництва молока в Україні: у найкомфортніший для вітчизняного молоковиробника період (кінець 2019 – початок 2020 р.), коли сформувалися найнижчі ціни на корми і водночас найвищі – на молокосировину, операційна маржа виробництва для середніх за продуктивністю господарств коливалася від 24 до 38%. Наразі для молочарів рівень рентабельності сильно знизився (до 5 – 22%). А прогнозоване зростання цін на зернову групу негативно вплине на всю тваринницьку галузь.
Тож для оптимізації молоковиробництва варто пам’ятати: якщо господарство в Україні надоює по 22 і менше літрів молока від фуражної корови, то таке виробництво можна вважати збитковим. До того ж більшість українських молочних підприємств побудовані за індустріальним типом – на кшталт американських ферм, тому і мають розвиватися саме за американською моделлю молочного скотарства, а фермерський, європейський стиль господарювання абсолютно не підходить для українського молочного бізнесу. На українських фермах працюють не власники ферми, а наняті працівники, тому тут важливо приділяти більше уваги управлінню всіх виробничих процесів.
Без відтворення немає молочного бізнесу
Усі виробничі процеси у молочарстві замкнені у своєрідне коло – технологічний цикл корови. І якщо на будь-якому етапі виробництва стається помилка, то її наслідки ми побачимо лише через деякий час. Тож, у разі виникнення проблем, щоб знайти їхні причини, слід «повернутися» на кілька кроків назад у технологічному циклі. Уникненню помилок сприятиме оптимізація основних процесів виробництва молока. Один із них – відтворення стада.
Пан Морару говорить: «Американці кажуть, що якщо ви не збираєтеся займатися серйозно відтворенням, то полиште ваші ілюзії про успішний молочний бізнес». А найголовніший показник відтворення стада – всі корови мають бути тільними до 150-го дня лактації.
Новотільний період для багатьох наших молочних ферм також є критичний – у цей час вибраковують найбільшу кількість первісток, та й корів з другою і більше лактаціями вибуває немало. Бо саме тут проявляються наслідки помилок, зроблених у попередні періоди: пізнє осіменіння, ранній запуск або подовжений/короткий сухостійний період (має бути не менше 49 і не більше 70 днів), перебіг отелення тощо. Принцип успішного управління відтворенням –з новотільними коровами повинен працювати той фахівець, який потім робитиме їм штучне осіменіння.
Вирощування молодняку
Слід розрізняти технології вирощування телят і ремонтного молодняку. Та в обох випадках важливо дотримуватися аналогічного принципу: на отеленні працює та людина, яка потім займатиметься народженими телятами. Контрольні пункти, які визначають виживання телят після народження:
- до 3 хвилин життя теля має підняти самостійно голову,
- до 5-ї хвилини має повернутися самостійно та лягти на груди,
- до 20-ї хвилини має робити самостійні спроби підвестися на ноги,
- й до першої години життя маля має стояти на ногах, тобто самостійно підводитися.
Наприклад, якщо теля за 15 хвилин не лягло на груди, то у 85% воно загине.
Американські ферми наразі практикують випоювання новонародженим телятам свіжого молозива, бо саме так можна отримати найліпший колостральний ефект для імунного захисту телят. І взагалі, до випоювання й вигодовування найкращого та здорового молодняку потрібно підходити лише індивідуально, тому європейські «дрібнофермерські» системи утримання телят в групах та їх годівля зі станцій випоювання аж ніяк не підходять для ферм, які хочуть буди ефективними й рентабельними.
Процес доїння
Тут слід знову ж не варто забувати про людський чинник: на 95% на швидкість молоковіддачі в корови впливає дояр. Шум, стрес і висока вологість у доїльній залі – це вороги молоковіддачі та «провокатори» маститу.
Якщо можливо, у процесі доїння слід звести до мінімуму використання води – «сухе доїння». Адже з водою легко поширюються збудники багатьох небезпечних для корів хвороб. Також не бажано, аби тварина після доїння відразу лягала, тож варто позбавити її такої можливості.
Якщо займатися власною переробкою молока
Інколи за певних умов господарству стає на думку зайнятися власною переробкою молока, а не здавати його на молокозавод. Тобто постає питання оптимізації молоковиробництва шляхом власної переробки. Та якщо потужність підприємства буде менше 200 т переробленого молока за добу, то йому складно буде вийти на ринок молочних продуктів. До того ж слід ретельно вивчити цей сегмент ринку: шляхи і регіон збуту, тобто варто зрозуміти, чи буде затребуваний споживачами ваш продукт.
Переробка – остання ланка у молоковиробництві, але й її процеси також мають бути оптимізовані.
