Фітосанітарний прогноз на листопад

Олена Попюк, завідувач агролабораторії ТОВ НВК «Ірлен»

Головний принцип інтегрованого захисту рослин – краще запобігти поширенню хвороб рослин, аніж боротися з ними за масової появи. Звідси й слідує важливість усіх прийомів профілактичного характеру. Відтак профілактичні заходи займають особливе місце в загальній системі захисту рослин.

Рівень поширення і розвитку хвороб залежать від багатьох чинників, зокрема від природних або ґрунтово-кліматичних зон, системи землеробства (зрошення або богар), умов і технологій вирощування, попередників і сортових особливостей культури. Під час моніторингу фітопатологічного стану посівів доцільно враховувати:

• основні зони обробітку сільськогосподарських культур;
• системи землеробства й умови обробітку культур (зрошення і богар);
• попередників (пар, багаторічні трави, овочеві та технічні культури);
• терміни сівби і сортове різноманіття культури;
• застосування добрив та хімічних засобів захисту рослин.

Короткотривалий прогноз фітопатологічного стану посівів сільськогосподарських культур може бути складений на підставі історії полів, аналізу стану культур у сівозміні й елементів агротехніки обробітку. Більш точний прогноз фітосанітарного стану майбутнього посіву може бути складений завдяки ретельному обстеженню поля після збирання попередника.

Моніторинг охоплює посіви найпоширеніших сортів, які розміщені по різних попередниках і посіяні в різні терміни. Для визначення ступеня поширення та інтенсивності розвитку хвороб через 25–50 кроків переглядають або беруть 10 проб по 10–15 рослин у кожній. За рівномірного поширення захворювання проби можна відбирати з будь-якого боку поля – по трикутнику чи прямокутнику, відступивши від краю 25–50 м, заходячи в глиб посіву, залежно від розміру поля до 100–200 м, а за нерівномірного – в шаховому порядку.

Окомірну оцінку інтенсивності розвитку хвороб зазвичай проводять за шкалою, в балах:

0 – ураження немає;

1 – уражено до 10% поверхні;

3 – уражено від 11 до 25% поверхні;

5 – уражено від 26 до 50% поверхні;

7 – уражено від 51 до75% поверхні;

9 – уражено понад 75% поверхні.

Поширення (Р) хвороби полем розраховують за формулою:

Р = n х 100 / N,

де:

N – загальна кількість рослин у пробах;

N – кількість хворих рослин.

Існують шкали з графічним (ілюстративним) зображенням інтенсивності ураження листя рослин або репродуктивних органів. Як приклад можна навести графічну шкалу оцінки інтенсивності ураження пшениці септоріозом або шкалу для оцінки ураження листя злаків борошнистою росою. Розрахунок середньої інтенсивності ураження рослин проводять шляхом ділення суми балів ураження рослин на кількість хворих рослин у пробі.

Розвиток хвороби розраховується за формулою:

R = Ʃ(a*b)/N

де R – розвиток хвороби (бали або відсотки);

Ʃ(a*b) – сума добутків числа хворих рослин (а) на відповідний бал або відсоток поразки (b);

N – число рослин у пробі (хворих і здорових).

Кореневі гнилі. Облік проводять у період сходів, на початку цвітіння і дозрівання врожаю. На сходах визначають відсоток загиблих рослин та встановлюють (зазвичай за шкалою) інтенсивність ураження сходів. Під час обліку в період цвітіння й дозрівання пшениці відбирають 100 рослин (по 10 рослин у 10 місцях) і розраховують поширеність та розвиток хвороби.

Борошниста роса. Облік розвитку хвороби проводять 3–4 рази, починаючи з періоду кущіння – вихід у трубку і до молочно-воскової стиглості. Оцінка максимального прояву хвороби здійснюється в період колосіння – цвітіння. Відбирають за діагоналлю 20 проб по 10 рослин у кожній. У кожній пробі оглядають не менше нiж 30 листків. Інтенсивність ураження кожного листка визначають за умовною шкалою.

Плямистості (септоріоз, гельмінтоспоріоз, темно-бура, сітчаста). Враховують від періоду сходів до молочно-воскової стиглості зерна. Для оцінки ступеня ураження можна використовувати таку шкалу:

0 – ознак ураження немає;

1 – уражено до 10% листкової поверхні;

2 – до 25% листкової поверхні;

3 – до 50% листкової поверхні;

4 – понад 50% листкової поверхні.

Снігову плісняву враховують на посівах озимих культур двічі за сезон: восени в період повних сходів – кущіння (в ІІІ декаді жовтня – І декаді листопада); ранньою весною після танення снігового покриву. Перший осінній облік снігової плісняви приурочують до першої оцінки стану посівів перед входженням у зиму з метою визначення запасів первинної інфекції збудників снігової плісняви. На посівах озимих культур по діагоналі поля через рівні проміжки відбирають проби по 50 рослин у кожній (викопують рослини без вибору з двох суміжних рядків поки не наберуть необхідну кількість рослин). Кількість проб встановлюється залежно від площі поля таким чином: на площі до 100 га беруть 20 проб, додаючи на кожні наступні 10 га по одній пробі; на площі до 50 га – 10 проб; на площі до 30 га – 6 проб, на невеликій площі (до 10 га) – 3 проби.

У кожній пробі визначають інтенсивність ураження рослин за 4-бальною шкалою.

0 – здорові рослини;

1 – рідкісні плями на нижніх і верхніх листках (1–3 плями на листок), за загальної ураженості до 10% усіх листків;

2 – нижні листки уражені повністю, на верхніх листках плями (2–3 на листок), за загальної ураженості до 30% усіх листків;

3 – уражуються нижні й верхні листки, відмирають бічні пагони за загальної ураженості до 70% усіх листків;

4 – усі листки й пагони уражені (100%), рослини загинули.

Ранньою весною після танення снігового покриву проводять другий облік. Його мета – визначити на кожному полі відсоток розвитку снігової плісняви, загибель озимих культур від хвороби та її вплив на запланований урожай.

Посіви зернових культур щорічно уражуються грибними хворобами, ступінь ураження залежить від погодно-кліматичних умов, сівозміни, системи обробітку ґрунту, заходів захисту культур від шкідливих організмів. Погодні умови, що склалися в даний період – часті дощі та тепло (7–15°С), лише сприяють розвитку патогенів. Уже були випадки ураження пшениці септоріозом та борошнистою росою, ячменю – сітчастою плямистістю. Не варто забувати, що в ґрунті велика кількість видів збудників, які чекають сприятливих умов для ураження здорових рослин. Тому слід вчасно моніторити посіви і не чекати доки проявляться візуальні симптоми. Не варто самостійно встановлювати діагноз, а краще довірити це спеціалістам, які точно визначать вид збудника, а ви, своєю чергою, проведете необхідні заходи захисту.

Облік основних хвороб зернових культур

Основні хвороби зернових культур і їх приблизні економічні пороги шкодочинності (ЕПШ) залежно від стадії розвитку рослин