Євросоюзу слід було б не збільшувати квоти на українські товари, а взяти курс на їх повне скасування

0

ЄС збільшив обсяги тимчасових додаткових торгових преференцій (експортних квот) на ряд видів продукції АПК, серед яких – мед, томати, зернові тощо. Українська влада вже назвала це рішення позитивним кроком для української економіки. Разом з тим, за оцінками експертів, рішення ЄС, хоча і збільшить експорт в ЄС на суму близько 200 млн. дол., не дозволить розкрити експортний потенціал вітчизняного АПК.

У вересні 2016 року Єврокомісія запропонувала збільшити експортні квоти на ряд товарних позицій з України.

20 червня 2017 р. комітет з міжнародної торгівлі Європейського парламенту (INTA) підтримав пропозицію Єврокомісії щодо збільшення тарифних квот на мед, кукурудзу, ячмінь, овес, крупи та оброблене зерно, виноградний сік з України. А 28 червня Рада ЄС схвалила угоду з Європейським парламентом щодо збільшення обсягів тимчасових додаткових торгових преференцій для імпорту української аграрної та харчової продукції. Дані преференції будуть введені на строк до трьох років, як доповнення до Угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.

Зокрема, для України експортні квоти збільшено на:

• мед – квота збільшена на 2 500 т (раніше була встановлена ​​на рівні 5200 т та використана в січні 2017 г.),

• томати – на 3 000 т (раніше – 10 000 т, використана в березні 2017 г.),

• виноградний сік – на 500 т,

• овес – на 4 000 т (раніше 4 000 т, використана в березні 2017),

• пшеницю – на 65 000 т (раніше – 960 000 т),

• кукурудзу на 625 000 т (раніше – 450 000 т, використана в січні 2017),

• ячмінь – на 325 000 т (раніше – 270 000 т),

• злакові крупи та гранули – на 7 800 т.

Незважаючи на високу оцінку виконаної роботи Міністерством АПК та продовольства щодо збільшення обсягів додаткових торгових преференцій, експерти в сфері експорту вважають таке збільшення недостатнім. Так, за словами віце-президента Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП), координатора Центру підтримки експорту при УСПП Дениса Краснікова, збільшення квот принесе позитивний ефект у вигляді зростання обсягів експорту продукції вітчизняних аграріїв на 200 млн. дол. «Однак, – як зазначає експерт, – таке зростання аж ніяк не відповідає реальному експортному потенціалу українського агропромислового комплексу. Наші виробники при плануванні своїх маркетингових стратегій в ціновій політиці продовжують орієнтуватися не на квоти, а враховувати у вартості товару вартість енергоносіїв. Така ситуація, складається, наприклад, з меду. По ньому збільшення явно недостатньо».

«Якщо проаналізувати експортні показники за багатьма товарними позиціями, то ми побачимо, що квоти були вичерпані вже в першому кварталі нинішнього року, – продовжує він, – Ці факти підтверджують високу конкурентоспроможність української агропродукції на ринках країн ЄС, як за ціною, так і за якістю. Вони свідчать про те, що європейські споживачі готові купувати вітчизняну сільгосппродукцію в більших, ніж це передбачено квотами, обсягах».

Експерт також зазначив, що, незважаючи на зрозумілі протекціоністські кроки Європарламенту із захисту європейських виробників від іноземних конкурентів, Європа вже в короткостроковій перспективі має відмовитися від експортного квотування української продукції або звести її до мінімуму. «Зона вільної торгівлі має на увазі безперешкодний рух товарів через кордони і обсяги їхнього експорту мають визначати виключно попит та пропозиція, а не директивні квоти, від яких необхідно швидше позбуватися», – підкреслив координатор Центру підтримки експорту.

ЗАЛИШТЕ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here