Володимир Сінько, інженер-механік, Михайло Гузь, ст. викладач, Андрій Музиченко, канд. екон. наук, доцент, НУБіП, Віктор Марченко, канд. техн. наук, Agroexpert (Україна)
Основою безпечного водіння автомобіля є використання шин, які повністю відповідають погодним умовам. Підхід щодо вибору зимових шин має бути обґрунтованим та виваженим, адже шина – це те, що з’єднує автомобіль із дорогою, і слугує основою безпеки.
Розрізняють літні, позасезонні та зимові шини. Зимові бувають двох типів: шиповані і нешиповані. Втім, є й інша класифікація: арктичні та європейські. Власне, варто запам’ятати, що шини для кожного типу слід застосовувати саме у зазначених умовах.
Під час вибору шин, передусім, потрібно визначитися в яких умовах їздитиме машина. Універсальних шин для експлуатації автомобілів у зимових та літніх умовах не існує. Пов’язано це насамперед зі складом гуми, яку використовують для виробництва автомобільних покришок. Для теплої пори року шини виготовляють жорсткішими, а зимові – м’якшими. Так звані всесезонні покришки експлуатують у діапазоні температур від -5 до +20°С, і призначені вони переважно для м’яких європейських зим.
Європейський та арктичний типи шин
Зимові нешиповані шини мають свою класифікацію і поділяються на два типи: європейський та арктичний (інколи його називають скандинавський чи північний). Європейський тип схожий на протидощову гуму. Характерними рисами цих шин є діагональний малюнок із розвиненою мережею водовідвідних каналів, великою кількістю тонких прорізів і потужними ґрунтозачепами по всій периферії протектора. Що довші прорізі, то більшою є довжина крайок, якими шина може зачеплюватися за дорожнє покриття, вбираючи у прорізи воду і сніг, висушуючи й очищаючи тим самим пляму контакту шини з дорогою. Основним завданням цього типу шин є якнайкраще зчеплення з дорогою під час дощу або в умовах мокрого снігу.
Європейські шини мають індекс, який дає змогу їздити на них із досить великою швидкістю, близько 200 км/год (приміром Н – до 210 км/год, Q – до 160, або R – до 170 км/год). Тобто ці шини за своїми швидкісними характеристиками максимально наближені до багатьох моделей літніх шин. Однак це не означає, що зазначені швидкості можна розвивати за будь-яких умов. Цей швидкісний діапазон можливий узимку лише під час руху сухим асфальтом. Утім, навіть за дуже якісного зчеплення шин із дорогою, перевищувати швидкість понад 140 км/год взимку не рекомендується.
Арктичний тип шин має більш розріджений малюнок протектора, з великою кількістю прямокутних або ромбоподібних розрізів, розміщених у шаховому порядку, які нанесені на досить великій відстані між собою. Це зроблено для того, аби протектор легко продавлював міцну поверхню льоду або снігового шару, і водночас добре очищався від снігу й бруду. Основним завданням такого типу шин є створення якнайкращого зчеплення з засніженою або обледенілою дорогою та забезпечення якомога коротшого гальмівного шляху. Для постійних поїздок узимку пересіченою місцевістю такі шини знадобляться найліпше, і не дадуть застрягти автомобілю у заметах нечищених доріг.
Навіщо потрібні різні типи зимових шин?
Виготовлення різних типів зимової гуми зумовлено кліматичними і дорожніми особливостями їхньої експлуатації. Кліматичні умови в північній, південній і центральній частинах багатьох країн Європи, у тому числі й України, суттєво відрізняються. У зимову пору на півночі температура практично завжди набагато нижче позначки «нуль», а снігопади – звичайне явище. Відповідно, для їзди у таку погоду виготовляють шини з поліпшеними властивостями зчеплення із льодовою кіркою і снігом – це так звані арктичні шини (шиповані та нешиповані). Технологічно це забезпечується цілою низкою методів: до складу гуми протектора вводять спеціальні компоненти для збереження її еластичності за мінусової температури; роблять щільне нарізання ламелей (прорізів, які утворюють різальні крайки, що чіпляються за мікронерівності льоду); додатково встановлюють шипи.
Але для експлуатації на асфальті у теплу погоду, де протектор має добре виконувати свої функції, арктичні шини не придатні. Поєднати потрібні характеристики в одній шині дуже складно, тож розробникам шин для теплого клімату доводиться жертвувати їхніми зимовими властивостями, більше того, відмовитися від шипів, які на дорогах багатьох країн Центральної та Південної Європи законодавчо заборонені.
Зате зимові шини набагато безпечніше рухаються асфальтом як за мінусової, так і за плюсової температури. Конструктивно це досягається переважно завдяки менш щільному нарізуванню ламелей та іншому складу гумової суміші протектора.
Чи безпечні шиповані шини?
Суперечки про те, які покришки ліпше застосовувати для зими – з шипами чи без них – тривають не перший рік. І якщо двадцять-тридцять років тому відмінність між типами автомобільних покришок була суттєвою, то сучасні технології зробили відчутний крок уперед. Сьогодні шиповані шини відмінно долають суху дорогу, а так звані фрикційні чудово гальмують не лише на втрамбованому снігу, але і на обледенілому асфальті.
З кожним роком моделі зимових шин стають дедалі якіснішими. Відтак, обираючи гуму для автомобіля, потрібно брати до уваги насамперед не наявність шипів, а модельний рік виготовлення шин. Розроблена та виготовлена у цьому році покришка без сумніву буде значно кращою за ту, що була спроектована п’ять-сім років тому.
Тож з приводу того, які шини є кращими взимку – шиповані чи нешиповані – однозначної відповіді наразі немає. З теоретичних міркувань шипи мають забезпечувати міцніше зчеплення коліс із дорогою, особливо це відчувається під час ожеледі. Втім, деколи автомобілем на нешипованих зимових шинах керувати на слизькій дорозі значно безпечніше, ніж на шипованих. У чому ж справа?
«Поведінка» автомобіля на дорозі залежить не лише від наявності чи відсутності шипів. Важливими чинниками також є хімічний склад гуми та малюнок протектора. Власне, яка ж гума буде кращою у конкретних умовах?
У багатьох країнах Європи заборонені шиповані шини. Це пов’язано перш за все з тим, що там дороги постійно прибирають, причому чистять сніг та лід до самісінького асфальту. Але навіть у цих країнах у разі поїздок у гірські райони часто стоять знаки «без ланцюгів проїзд заборонено». А от у країнах Скандинавії шипи дозволені. Навіть більше: зимові шини там є обов’язковими у холодну пору року.
Шиповані зимові шини. В умовах ожеледі або накатаного снігу за допомогою шипів досягається збільшення коефіцієнта зчеплення зимових шин із дорогою. Зрозуміло, що чим більше буде шипів на шині, то краще буде зчеплення із дорогою: скоротиться гальмівний шлях, знизиться ймовірність буксування. А для більшої ефективності шипи мають бути розташовані не на одній лінії, а хаотично розкидані поверхнею шини. Втім, слід знати, що для ошиповування придатна не кожна гума.
Потрібно пам’ятати, що сучасні якісні шиповані зимові покришки мають шипи нового покоління. Завдяки своїй формі, якості матеріалу, всякого роду насічкам та іншим ноу-хау такі шипи не лише відмінно «вгризаються» навіть у твердий лід, але й здатні швидко відвести у бік грудочки льоду.
Нешиповані зимові шини. Якщо взимку під колесами автомобіля в основному кучугури, то це вже варіант для нешипованої гуми. Коли автомобіль рухається глибоким снігом, на його керованість та маневреність впливає не лише наявність шипів, але й малюнок протектора зимової гуми. Зазвичай найефективнішими виявляються зимові шини із безліччю прямокутних «шашечок», які розташовані у шаховому порядку. Важлива також і глибина малюнка: у більшості моделей цей параметр становить від 9 до 10 мм. На зчеплення з дорогою впливає й наявність дрібних смужок (ламелей) на протекторі шин, завдяки яким і шиповані, і нешиповані зимові шини краще «тримаються» за дорогу.
На мокрому снігу ліпші зчіпні властивості забезпечують нешиповані зимові шини зі скерованим малюнком протектора, який сприятиме відведенню водно-снігової суміші з-під коліс. Малюнок протектора таких шин подібний до літніх дощових, у яких форма нагадує так звану ялинку.
Розмір шин
Розміри зимових шин потрібно обирати серед тих, які рекомендовані заводом-виробником автомобілів. Якщо брати ширші шини, то площа контакту колеса з дорогою збільшиться, але при цьому маса автомобіля розподілиться таким чином, що зчеплення шини з поверхнею дороги зменшиться. Якщо потрібного розміру покришок немає, краще взяти шини менші за шириною, але більші за висотою профілю. Вузький протектор забезпечить більший питомий тиск на дорозі і ліпші зчіпні властивості відповідно. Широкі шини, як лижі, залишаються на поверхні, не провалюючись до твердого покриття. Виняток становлять лише шини із щільним нарізанням ламелей, здатні вичищати сніг, який не протискує широкий протектор. Купуючи разом із зимовими шинами комплект дисків, варто обрати ті, в яких посадкова ширина менша і можна встановити вузьку гуму.
У зимовий період безпека руху залежить від розміру шин. Різноманітність вибору провокує водіїв ставити на своє авто шини нестандартного розміру. Існує думка, що для їзди снігом ліпше обирати вужчу гуму, а для асфальту – ширшу. Однак для сучасних шин таких розбіжностей немає. Шини номінального розміру, які передбачені конструкторами для конкретного автомобіля, є найефективнішими з точки зору їхньої «поведінки» на дорозі.
Від зміни розміру характеристики зимових шин у разі руху асфальтом взагалі не поліпшуються, а під час руху льодом та снігом вони несуттєві.
Правила експлуатації
Технічний прогрес не оминає також автомобільну техніку, втім, універсальних зимових шин ще ніхто не вигадав. Під час вибору марки шин варто орієнтуватися насамперед на умови експлуатації автомобіля: клімат, стан доріг. А ще потрібно звертати увагу на зимовий стиль водіння. Лише взявши до уваги всі нюанси, ваш вибір буде вдалим та забезпечуватиме безпеку на дорозі.
Матеріали, з яких виготовляють зимові шини, за своїм хімічним складом є м’якшими, порівняно з літніми чи позасезонними шинами, тому термін їхньої експлуатації є відносно коротким – в середньому 2 – 3 сезони. Коли глибина протектора стає меншою за 4 мм – шини слід змінювати. Склад гумової суміші для зимових шин підбирають таким чином, що колеса наче «прилипають» до слизького покриття. Тому для використання у період, коли на дорогах наявна велика кількість снігу або під час ожеледиці, краще підійдуть м’якіші зимові шини. На асфальтовому покритті взимку м’які шини будуть ефективніші, хоча швидше спрацьовуватимуться.
Незалежно від того, зимові шини з шипами чи без них, вони потребують дбайливого використання, особливо на початковій стадії експлуатації. Дотримуватися цих рекомендацій потрібно для того, аби шини зберігали свої властивості якомога довше. Крім цього, щадна експлуатація визначає, як довго шипи здатні утримуватися в гумі.
Для безпечної експлуатації автомобіля у зимову пору потрібно остерігатися ділянок так званого чорного льоду. Це така прозора та тонка кірка на асфальті, яку здалеку можна і не помітити. Досить часто вона виникає у місцях, де є протяги – на мостах, естакадах, шляхопроводах, низинах тощо. Для цього зовсім не обов’язково, аби на вулиці був сильний мороз. Якщо температура навколишнього повітря близько 0°С, то вже слід очікувати на появу такого природного явища. А запобігти «чорному льоду» можна завдяки уважності, акуратному стилю керування автомобілем, а також вчасному «перевзуванню» авто у зимові шини відмінної якості.
Є низка вимог, дотримання яких забезпечить триваліший термін використання шин та безпечну експлуатацію автомобіля. Найважливіші серед них такі:
- сезонну зміну шин потрібно проводити вже за температури +7°С. Ця температура навколишнього середовища є загальноприйнятим температурним рубіконом, нижче за якого літня гума не забезпечить звичного уповільнення в разі гальмування навіть на сухому асфальті;
- під час заміни слід уважно встановлювати шини відповідно до зазначеної стрілки збоку;
- повільно і плавно набирати швидкість;
- уникати різкого гальмування;
- регулярно перевіряти внутрішній тиск у шинах, який має бути взимку на 0,1 – 0,2 атмосфери нижчим, ніж у весняно-літній період;
- уникати різких поворотів;
- забезпечити обкатку шин (оптимальний період – не менше 1000 км);
- шини на всіх чотирьох колесах автомобіля мають бути однієї марки та одного розміру;
- шину запасного колеса теж слід змінювати на зимову;
- у разі використання шипованих шин автомобіль має бути обладнаним знаком «Ш»;
- з настанням тепла своєчасно переобладнати автомобіль літніми шинами.
