Тетяна Фотіна, доктор вет. наук, професор, Сумський НАУ
Наразі виходів із ситуації, що склалася через стійкість збудників інфекційних захворювань до антимікробних засобів, що постійно зростає, є лише два – інтенсифікувати розробку і впровадити нові антимікробні препарати або знайти методи контролю резистентності мікроорганізмів до вже наявних препаратів.
Зниження ефективності ліків
В умовах переходу до ринкових відносин із країнами ЄС продукція, вироблена в Україні, не має містити антибіотиків, а під час вирощування й утримання тварин дозволено використовувати препарати, що не мають негативної дії на організм людини і безпечні та корисні для самої тварини.
Тривале й безсистемне застосування антибіотиків, сульфаніламідів, нітрофуранів та інших препаратів призвело до зниження ефективності цих антимікробних засобів через формування до них стійкості у патогенних мікроорганізмів, що потребує застосовування у ветеринарії нових дієвих препаратів. Запобігання розвитку стійкості патогенної мікрофлори до лікарських засобів, небажаних побічних ефектів, зменшення курсової дози визначають ефективність і економічність комплексних хіміотерапевтичних препаратів для профілактики та лікування самостійних і змішаних бактеріальних хвороб тварин.
Ротація антибіотиків
Однією з основних проблем сучасної ветеринарії є розробка ефективних антибактеріальних засобів, пошук яких ведуть серед синтезованих і біологічно активних природних речовин. Завдяки експериментальним дослідженням встановили ефективність ротації антибактеріальних препаратів, яка знижує частоту виникнення інфекцій, спричинених як резистентними, так і чутливими збудниками в умовах виробництва. Ця ротація ґрунтується на тимчасовому вилученні окремого антибактеріального засобу із ветеринарної практики з наступним його використанням і дає змогу стримувати антибіотикорезистентність на виробництві завдяки зниженню ймовірності появи резистентних клонів.
До того ж антибактеріальні препарати для заміни мають обов’язково бути з іншої групи й успішно долати попередній механізм резистентності. Однак питання щодо тривалості циклів ротації залишається спірним. Для його вирішення треба чітко встановити, з якою швидкістю формується і поширюється стійкість мікробів до різних антибактеріальних препаратів.
Відтак ефективною (поряд зі створенням нових антибактеріальних засобів) є розробка схем ротації безпосередньо в умовах господарств. У складній епізоотичній ситуації, крім застосування антибактеріальних препаратів, ефективним є використання дезінфектантів, які для запобігання резистентності теж слід чергувати.
Додаткова профілактика
Профілактика бактеріальних інфекцій тварин неефективна без застосування імуномодуляторів та препаратів-антистресантів (їх також необхідно ввести в схему профілактики на основі ротації хіміотерапевтичних засобів). За підвищення рівня бактеріального тиску у господарствах варто посилювати природну резистентність тварин до хвороб, використовуючи імуномодулятори, адже відомо, що останні активізують функціональні властивості імунокомпетентної системи та можуть нейтралізувати імунодепресивну дію. Уникнути загрози інфекційних захворювань можна шляхом профілактичного застосування імуномодуляторів різних форм і походження. Це цілком можливо, оскільки на ринку є великий арсенал рослинних, тваринних і синтетичних імуностимуляторів різноманітних модифікацій та способів застосування.
За даними іноземних та вітчизняних вчених, доведено, що профілактика бактеріальних інфекцій може бути цілком успішною за умови використання імуномодуляторів та антистресантів.
Елементи захисту та підвищення стану здоров’я
В одному дослідженні для підвищення імунних властивостей поросятам у раціон додали антистресант. Розглядаючи можливі механізми стимулювального впливу антистресового препарату на ріст і розвиток поросят, залежно від складових препарату, можна вказати на декілька дієвих механізмів: по-перше, за вмісту комплексу жиро- і водорозчинних вітамінів, включаючи антиоксидантні вітаміни Е і С, він сприяє зниженню стресів, пов’язаних із вирощуванням поросят, зокрема стреси від вакцинацій. Сюди ж можна віднести і вміст у препараті найважливіших мікроелементів – цинку, марганцю й селену, що входять до складу простетичних груп антиоксидантних ферментів.
Бактеріальні стреси призводять до зниження імунного захисту у тварин та підвищують реакції їхнього організму на дію бактеріальних агентів. Установлено, що додавання у раціон поросят органічних кислот, зокрема пропіонової і мурашиної, сприяє утворенню гомогенної мікрофлори та збільшенню кількості лактобактерій у клубовій кишці. До того ж це поліпшує конверсію корму та збільшує середньодобові прирости. Додавання суміші пропіонової і мурашиної кислот до раціону поросят, у період їхнього зараження S. Choleraesuis, ймовірно, знижувало колонізацію Sallmonella у кишківнику.
Слід взяти до уваги можливу позитивну дію лимонної кислоти, що далеко не обмежується лише підтриманням pH кишківника. Так, додавання її до раціону поросят сприяє поліпшенню конверсії корму, водночас відмічають позитивний вплив на їхні середньодобові прирости та імунокомпетентність.
Також, було доведено, що жива маса поросят, які споживали разом із водою карнітин або ж суміш карнітину та ніацину, помітно збільшувалася в перші три тижні.
Випоювання деяких антистресових препаратів сприяє збільшенню на 34% лізоцимної активності крові. Лізоцим за своєю природою є ферментом (ацетилмурамідаза) і міститься майже в усіх органах і тканинах тварин. Його вміст у сироватці крові зазвичай корелює з бактерицидною активністю. Лізоцим стимулює фагоцитоз нейтрофілів і макрофагів, синтез антитіл, а також здатний руйнувати ліпополісахаридні поверхневі шари клітинних стінок більшості бактерій. Підвищення лізоцимної активності крові вказує на підвищення резистентності до інфекційних хвороб.
На підставі отриманих даних спостерігали активацію механізмів клітинного та гуморального імунітету у тварин після споживання імономодуляторів.
Важливо: схематичне застосування
На основі проведених досліджень вітчизняні вчені розробили програму профілактики стресів для запобігання бактеріальних інфекцій сільськогосподарської птиці і тварин. Експериментально доведено ефективність ротаційної схеми імуномодуляторів.
Однак система ротації лікарських будь-яких засобів має групуватися на заміщувальному чергуванні не менше ніж трьох препаратів. І тому господарствам рекомендовано розробити схему ротації декількох препаратів (як імуномодуляторів, так і імуностимуляторів) з урахуванням їхніх складових і , відповідно, механізмів їхньої дії.
