Юлія Дворська, канд.вет.наук, доцент Сумського НАУ
За оцінками Національної Ради з Маститів (NМC), близько 184 дол. США на корову за рік втрачається через мастит. Це захворювання призводить до зниження виробництва молока, вибракування вже виробленого молока та збільшення витрат на лікування тварин, препарати та ветеринарні обробки.
Причини маститу варіюють від кульгавості до фізичної травми. У разі інфекції вимені патогенні мікроорганізми потрапляють у вим’я через дійковий канал і заселяють секреторні клітини. Після цього мікроби виробляють речовини, токсичні для секреторних клітин, знижуючи таким чином їхню здатність продукувати молоко. Організм корови реагує шляхом «відправлення» лейкоцитів до вимені для боротьби з інфекцією, що й призводить до підвищення числа соматичних клітин (ЧСК) у молоці. Маститне молоко відрізняється від нормального за ЧСК -> 250,000.
Основною причиною маститу є бактерії. Дріжджі та гриби викликають лише 1% випадків маститів. Часто причина залишається невідомою, і це може бути фізична травма або екстремальні погодні умови. Джерело бактерій: потрапляння їх із інфікованого раніше вимені, навколишнього середовища (включаючи підстилку, воду і гній), від новоприбулого на ферму ремонтного молодняку. Бактерії роду Streptococcus, Staphylococcus і групи кишкової палички є основною причиною маститів, як клінічної так і субклінічної форми.
Засоби для боротьби з маститами
Завданням належного догляду за здоров’ям тварин є підвищення власної резистентності організму корови до дії бактерій. У разі маститу перший бар’єр – це шкіра вимені. Підтримка цілісності шкіри вимені й дійок хорошою гігієною після доїння (обробка дійок), правильна робота доїльних апаратів (не залишати довше необхідного часу) і мийка вимені значною мірою знижують ризик виникнення інфекції. Проти деяких видів бактерій існують вакцини, але власна імунна система корови – найліпша вакцинація, а належна годівля допоможе організму протистояти інфекції. Тож збалансовані добавки мінералів і вітамінів у кормах просто необхідні.
Дієта відіграє важливу роль за оптимізації природного імунітету тварин, особливо важливі у раціоні мікроелементи. Згодовування коровам мікроелементів в органічній формі посилює природний захист організму та допомагає запобігти впливу патогенів, які призводять до збільшення кількості соматичних клітин у молоці.
Так, дослідження 2007 р. (Kinal) із використанням суміші органічних мінералів: цинку, марганцю і міді показали її ефективність на вміст соматичних клітин у молоці на прикладі 90 молочних корів. Після розділення на 3 групи тварин, контрольна група отримувала цинк, мідь і марганець у вигляді неорганічних сульфатів. В експериментальних групах 50 або 100% добової потреби в цих елементах було покрито органічними мінералами.
При цьому встановили, що додавання щодня 100% дози у вигляді органічних мінералів виявилося найефективнішим – у корів спостерігали найнижче ЧСК та високий надій молока.
Важливість селену
Селен – найбільш вивчений мінерал у профілактиці маститів. Він бере участь у роботі антиоксидантної та імунної систем, у тварин із дефіцитом селену знижується імунітет і резистентність до захворювань. Утім, існує зворотна залежність між кількістю соматичних клітин у молоці та селеновим статусом, тобто що вище селеновий статус, то нижча кількість соматичних клітин.
Сьогодні відомо, що селен є важливим елементом для профілактики маститів, метритів, кістозу яєчників, затримки посліду, а також зниження числа соматичних клітин у молоці. Імуномодуляційні та антиоксидатні властивості селену мають низку переваг у годівлі жуйних. Використовуючи добавки органічного селену, можна уникнути його ін’єкцій. До того ж перенесення селену через плаценту, як і з молозивом, так і з молоком, поліпшує статус здоров’я телят (антиоксидантний захист, імунна система, терморегуляція і загальна життєздатність).
Отже, додавання мінералів у доступній формі в раціони дійних корів дуже важливе. Органічні мінерали – це хелати мінералів із амінокислотами та пептидами, які мають природну форму та добре всмоктуються в кишківнику тварин, що поліпшує стан здоров’я стада та загальний прибуток господарства.
