Анна Назаренко, Agroexpert (Австрія – Україна)
«Другий» – у розумінні не за народженням, а за поширеністю популяції в світі. До того ж у країнах Європи ця порода наразі переживає свій «другий розквіт». Нині ціни на тварин симентальської породи в Австрії та Німеччині вищі, аніж голштинської.
Відродженню популярності симентальської худоби в Європі, схоже, сприяли не лише ентузіазм і любов селекціонерів цієї породи, а й причини більш прозаїчні, практичні, аніж могло б здаватися. Ціни на молоко тривалий час знижувалися, лише на початку цього року піднялися до звичних 30 євроцентів за літр (у середньому). Та фермери, що займаються розведенням і продажем племінного молодняку, саме завдяки тому, що вирощували симентальську худобу, змогли отримати вигіднішу ціну на реалізації.
Саме подвійний напрям продуктивності й є основною причиною зростання популярності сименталів у світі. У цьому можна було впевнитися, відвідавши Національну виставку-шоу симентальської худоби Австрії, що проходила в селищі Маїсхофен, регіон Пінцгау, земля Зальцбург, 1–2 квітня. Хоча організатори і позиціонували захід як національний, ця особлива худоба зробила його міжнародним. До Австрії приїхали поціновувачі й прихильники сименталів із багатьох країн Європи: Румунія, Польща, Італія, Туреччина, Україна та інших.
Блакитна кров
Універсальність породи, її відмінні адаптаційні та відтворні якості були й залишаються основними причинами, чому сименталів успішно розводять у всьому світі. А в найекстремальніших умовах (країни Південних Америки та Африки) цих тварин схрещують із місцевим поголів’ям (зебу). Гібридів такого схрещування називають «сімбра». Ці тварини характеризуються фізичною витривалістю, високою молочною та м’ясною продуктивністю, успадкованими від сименталів, і стійкістю до характерних для регіону хвороб – від зебу.
Курують розведення сименталів та їхніх гібридів на фермах світу різні регіональні об’єднання. Всі вони зібрані під дахом Всесвітнього об’єднання селекціонерів симентальської худоби. За плани селекції та різні заходи, пов’язані з продажем, виставками, конференціями тощо, в країнах Європи відповідає Європейське об’єднання, відповідно – на рівні кожної країни – регіональне. Великим плюсом такої системи є загальна база даних племінних тварин.
Самі племінні тварини симентальської породи за умови європейського (Німеччина, Австрія, Італія тощо) походження є чистопородними: за твердженнями селекціонерів у племінну книгу тварини з хоч якою часткою голштинської або іншої крові не допускаються. Та завдяки своїй великій популяції (друга після голштинської за поширеністю) ця порода здатна забезпечити фермерам довгий список найліпших у популяції тварин.
Підтверджують це й національні виставки, приміром ця, австрійська, на якій ми й побували. Захід тут проходить лише раз на 4 роки, проте є надзвичайним і довгоочікуваним для всіх поціновувачів сименталів. Упродовж цих 4 років фермери готуються до виставки, адже під час неї проходить шоу тварин і аукціон елітної худоби. Тож, як і особи королівської крові, симентали весь цей час перебувають у центрі уваги. Найліпші корми – найліпшим тваринам, душ, засоби для догляду за вименем, навіть за хвостом – усе для того, аби корови почувалися королевами ферми.
2 ферми – 2 концепції господарювання
У програмі Національної виставки для закордонних гостей були організовані виїзди на 2 сімейні ферми, що займаються вирощуванням сименталів найліпшої генетики. Обидва господарства, хоча й є родинними, суттєво різняться за своїми концепціями вирощування худоби, менеджменту стада.
Так, на фермі «Ангерер», що належить родині Георга Хьоллера, утримують дійне стадо (лише 18 корів) симентальської худоби в доволі екстремальних умовах. Загалом господарство має 33 га луків під багаторічними травами, а також 273 га альпійських пасовищ, на відстані 30 км від ферми і на висоті від 1400 до 2300 м. Ось там тривалий час, із травня по листопад, перебуває більша частина стада: молодняк, сухостійні корови й нетелі. Окрім пасовищного раціону, худоба отримує змішаний із 90% трав’яного сінажу (різні види вівса, тимофіївка лучна, райграс тощо), 10% сіна (нетелям ще додають солому), а через станцію роздавання концкорми –залежно від продуктивності. Сінаж заготовляють без будь-яких заквасок, закладають у силосні башти.
Навіть для звичних до альпійських рельєфів австрійських фермерів умови виробництва у цьому господарстві незвичні: всі угіддя господарства – гірські, інколи дуже круті (60% нахил), жодної рівнини. Тож техніку для обробітку ґрунту довелося купувати спеціальну. А для внесення рідкої гноївки на поля її подають спеціальним шлангом. Оскільки й приміщення корівника невеличке – доїльна установка тут – одностороння «ялинка» на 4 місця. Сіно зберігають на даху, подають зверху за допомогою крану. Частину корму і солому на підстилку докуповують.
Попри це родині вдається отримувати високу продуктивність від корів: у 2016 р. надоєно 9102 кг молока від 1 корови (3,9% жиру, 3,47% білка). До того ж щороку господарі продають на аукціоні племінну симентальську худобу: 12 корів і нетелів та 5 бугаїв, у середньому за 2500 євро/гол. Основною селекційною метою господарство наразі ставить поліпшення показників вмісту молока. Те, що стадо тут найліпшої генетики підтверджує і той факт, що переможець минулого аукціону еліти бугаєць Симпозіум, якого продали за 98 000 євро, походить саме з цієї ферми.
У середині серпня – на початку вересня корови повертаються у корівники (на отелення). Через специфіку пасовищного утримання господарство перейшло на сезонні отелення. Але синхронізацію охоти коровам жодного разу не проводили. Фермери платять техніку штучного осіменіння по 30 євро/гол. Використовують у середньому 1,3–1,5 спермодози на 1 плідне осіменіння.
Щодо вакцинації, якщо немає потреби, то в стаді її не проводять. При цьому статус здоров’я тварин залишається на дуже високому рівні: у стаді ще є корови із 11 лактаціями.
До 2016 р. господарство було сертифіковане як біо-виробник (органічне виробництво) 21 рік поспіль. Але торік вийшло з цієї течії через диспаритет цін на органічне молоко та корми, солому, сертифіковані для такого виробництва. Зокрема, ціна на органічні концкорми вдвічі вища від звичайної?, а доплата за органічне молоко – всього на 25%.
Друге господарство – «Брайтфус» (родина Мартина Гартля) займається органічним виробництвом м’яса. Стадо генетично комолої симентальської худоби (140 гол., із них 80 гол. корів) тут утримують для власного забою і продажу запакованого м’яса різних сортів. Ферма була однією з перших в Австрії, коли ще 25 років тому почала розводити генетично шутих тварин.
Худобу в зимовий період утримують у безприв’язному корівнику, а з травня по листопад – на віддалених за 20 км альпійських пасовищах. Там набирають масу корови з телятами на підсосі. Телят на відгодівлі у віці від 1 до 3 місяців каструють. Забивають у 8–10 місяців. Для розведення утримують ще 4 гомозиготних за комолістю бугаїв-плідників. А один із них передає нащадкам домінантну ознаку мармуровості й ніжності м’яса, чим перевершує навіть бугаїв абердин-ангуської породи.
Забій проводять у приміщенні поряд із корівником – так намагаються уникнути стресу в тварин. Спочатку їх оглушують, потім – дорізають. Поряд розташовані дві холодильні камери: у першу поміщають туші забитих тварин. Наступного дня їх обробляють, м’ясо ділять на порції, запаковують і ставлять у другу камеру. М’ясо, крім прямого продажу, збувають у двох гірських ресторанах (один належить Мартинові, другий – його братові).
Якщо влітку тварини отримують пасовищний раціон, то в холодний період їх годують змішаним раціоном із кукурудзяного силосу і трав’яного сінажу, сіна й трохи концентратів. Щороку купують 120 т соломи на підстилку.
Свого часу фермер утримував і лімузинських корів, але через низьку виживаність телят-помісей із лімузинами від цієї породи вирішив відмовитися. Оскільки симентали – це тварини подвійного напряму продуктивності, корови мають відмінну молочність і материнські якості, що сприяє отриманню високих результатів у приростах телят. Однак у м’ясному стаді деякі корови можуть хворіти на мастит. Тут їх лікують (дозволеними для органічного виробництва препаратами, інколи й антибіотиками). До здоров’я тварин тут ставляться дуже відповідально, бо хочуть утримувати корів у стаді так довго, наскільки це можливо. Власне, деяким уже виповнилося по 17 років.
А взимку альпійські пасовища використовують спортсмени – адже регіон Пінцгау, де розташовані обидві ферми, славиться своїми гірськолижними курортами. У 1991 р. саме на цих пасовищах проходили змагання зимових олімпійських ігор.
Благородна натура
Як і належить еліті, симентали доволі «публічні особи»: беруть участь у різного роду змаганнях, чемпіонатах. Ця виставка – не виняток.
Змагання серед худоби зазвичай проводять за продуктивними якостями тварин: у кожній віковій групі обирають переможницю. Дуже примітним виявився той факт, що в стадах цих корів упродовж 10 років кількість соматичних клітин у молоці не піднімалася вище 100 000. А в однієї корови останній рік вона трималася на рівні 33 000!
Дивитися на це дійство дуже цікаво, адже, окрім краси самих тварин, «змагання» їхніх показників продуктивності, статусу здоров’я, приємне враження справляють емоції господаря кожної тварини. Бо за правилами виводити худобу на подіум має лише її власник. Ось цієї миті й видно скільки часу, праці та сподівань вкладено в тварину, і скільки радощів вона може принести власнику.
А аукціон елітних тварин уже в грошовому еквіваленті дає оцінку роботи фермера-селекціонера. Цього року найдорожчим став бугаєць Магістер із індексом геномної оцінки 131, його продали на 62 000 євро.
Особливістю цьогорічного заходу був ще один конкурс, але вже серед людей. А точніше – І всесвітній конкурс молодих бонітерів, що пройшли навчання за програмою FleckScore. 49 учасників із 10 країн світу (був навіть представник із Венесуели) упродовж дня змагалися в оцінці п’яти симентальських корів. Принцип змагань такий: спочатку ці корови були оцінені експертами, потім учасники мали поставити тварині свою оцінку за всіма основними (15) параметрами екстер’єру. Оцінювання проводили візуально. Перемагає той бонітер, який дав максимально правильну – наближену до експертної оцінку. До фіналу конкурсу, який проходить уже увечері, потрапляють 4 конкурсанти. Переможцем І конкурсу бонітерів FleckScore став фахівець із Верхньої Австрії Вольфганг Гюмер.
Отже, покази, конкурси – це емоційна складова роботи з сименталами, та цінуються вони ще й своєю відмінною матеріальною складовою: висока продуктивність молочного жиру і білка, відмінне здоров’я, легкість та невибагливість в утриманні. І хоча за рівнем надоїв молока симентали не перші, ці корови можуть «пробачити» багато помилок у менеджменті, годівлі, а за належних умов – навіть перевершити своїх «конкурентів» із інших порід.
