ЗВД ВРХ: тільки без паніки!

Анна Назаренко, Agroexpert (Україна)

Передні шпальти всіх аграрних видань рясніють інформацією про загрозу, що несе в собі заразний вузликовий дерматит (ЗВД) ВРХ. Ця стаття не покликана спростувати або підсилити інформацію щодо небезпечності цієї хвороби. Ми лише вирішили розібратися, що насправді думають про цю загрозу європейські фахівці та які ж заходи передбачені там на випадок «якщо».

Та спочатку проаналізуємо ситуацію в Україні. Завдячуючи доволі холодній весні, очікуваний ризик появи ЗДВ на території України було відтерміновано. Проте багато служб, асоціацій і просто фахівців не перестають бити на сполох.

Українські «агітки»

У травні Дежпродспоживслужба відзвітувалася, що «з метою підвищення обізнаності власників великої рогатої худоби (ВРХ) про заразний вузликовий дерматит (ЗВД) Держпродспоживслужба ініціювала розробку відповідної друкованої інформаційної продукції про це захворювання, шляхи його поширення та профілактики». Усього було надруковано та передано в регіони 30 тис. примірників. Однак, чи допоміг цей захід хоч якимось чином у профілактиці захворювання? Більшість господарств встигли отримати вичерпну інформацію зі ЗМІ, конференцій тощо ще минулої осені.

Загалом інформування населення – один із перших етапів роботи відповідних служб у разі виникнення загрози епізоотії. Втім, як і для інших етапів – його цінність у своєчасності. Багато вітчизняних скотарів вважають такий захід від Держпродспоживслужби неефективним і дещо запізнілим.

У питанні реальності загрози ЗВД для українського скотарства фахівці розділилися на 2 табори: ті, хто абсолютно спокійно сприймає галас навколо ЗВД, і ті, хто постійно загострює увагу на цій проблемі.

Неспокій останніх зрозумілий: поряд із нестабільною ситуацією в скотарстві епізоотія стане ще одним ударом для господарств цієї галузі й призведе до різкого зниження поголів’я ВРХ у країні. А це вже загроза і для продовольчої безпеки загалом. Проте й холоднокровні роздуми іншого табору також заслуговують на увагу: метушитися навколо ЗВД, коли ще жодної реальної загрози не виникло, не варто, наразі є й інші, важливіші, проблеми. До того ж подібними до загрози ЗВД темами часто полюбляють спекулювати. Втім, обидва табори спільні в думці, що основну відповідальність за контроль і запобігання потраплянню збудника на територію України має взяти на себе Держпродспоживслужба.

Та чи має служба достатні ресурси для швидкого й ефективного реагування у разі виникнення реальної загрози від ЗВД – питання залишається відкритим.

Європейська розсудливість

Експерти FAO зазначають, що найбільша загроза потрапляння збудника ЗВД на територію України йде з боку Росії. На регіональному семінарі FAO представник цієї країни зазначив, що в 2016 р. на території РФ цю небезпечну хворобу зареєстровано в 16 регіонах.

Аби дізнатися думки європейських експертів, редакція журналу звернулася до декількох фахівців ветеринарної справи у Нідерландах, Австрії та Чехії.

Загалом, європейські експерти говорять про те, що особливо сприйнятливими до цієї хвороби є тварини порід голштино-фризьська, джерсейська, гернзейська й айрширська. Проте на проблему загрози ЗВД великої рогатої худоби в європейських країнах реагують на диво спокійно. Ще в 2015 р. тут запровадили превентивну програму вакцинації худоби з потерпілих регіонів, створили буферну зону, аби запобігти поширенню збудника. У тому ж році деякі країни провели навчання державних ветлікарів щодо профілактики і боротьби із захворюванням. Згідно з Постановою Комісії 2016/2008 від 15.11.2016 р. у програму вакцинації від ЗВД ВРХ включена гомологічна атенуйована жива вакцина.

У квітні 2017 експерти EFSA (Європейське відомство з безпеки харчових продуктів) дійшли висновку, що проведена в країнах південно-східної Європи масова вакцинація худоби у 2015–2016 рр. успішно поборола спалахи ЗВД у регіоні.

Відтак перших успіхів щодо запобігання поширенню хвороби в Європі досягнуто. Позитивні результати мають вселити впевненість і в українських тваринників та вказати на ефективний шлях боротьби із ЗВД. Тому бережіть своє стадо і… свої нерви!

Кількість зареєстрованих у системі ADNS випадків захворювання в Європі за період з 1.07. 2016 по 14.05.2017. Джерело: AGES (Австрійська агенція з безпеки здоров’я і харчових продуктів)