Карін Тафернер, Landwirt (Австрія)
Новий відкритий корівник у Сільськогосподарському училищі в м. Оттербах із вересня минулого року став новою домівкою для стада дійних корів симентальської породи. Редакція журналу Landwirt змогла заглянути в нове приміщення.
Особливістю нового корівника безприв’язної системи утримання з боксами на території Сільськогосподарського училища в м. Оттербах є вітрозахисні бічні штори. З боку кормового столу вони заввишки 5,5 м і майже сягають підлоги. За хорошої погоди ці щільні штори підняті й зафіксовані вгорі, що сприяє безперешкодному повітрообміну. Лише бетонний цоколь заввишки 25 і 50 см обмежує зону корівника. Прилади для вимірювання сили і напрямку вітру контролюють стан повітря, тож за сильного повітряного потоку система вентиляції закривається. Торцеві боки будівлі (кожна по 21 м завширшки) також зробили відкритими. А оцинковані ворота відокремлюють корівник від подвір’я.
Будівництво нового корівника розпочали торік, 2 лютого, під керівництвом місцевого Об’єднання селекціонерів симентальської худоби, під патронатом якого з 2006 року перебуває училище. І вже через 7 місяців (на початку вересня) стадо із 30 корів (переважно сименталок, але є також голштинки та швіци) помістили у безприв’язний корівник із глибокою підстилкою і боксами. Частина корівника із глибокою підстилкою була побудована із дерева-кругляка ще 1996 р. і відразу стала комфортним місцем утримання для телиць і сухостійних корів. «Рухомий» коридор-перегін поєднує обидві частини приміщення.
Конструкція даху майже 6 м заввишки, її утримують дерев’яні вертикальні підпорки. Коли штори підняті догори, корівник майже зусібіч стає відкритим, і здається, що дах ніби висить у повітрі. Керівник Об’єднання Йозеф Мізенбергер наголошує, що під час будівництва корівника найголовнішою метою було – зробити ставку на надійні, перевірені системи і створити коровам наближені до природних кліматичні умови. Тому під час будівництва свідомо відмовилися від світлової смуги на конику даху. Коник відкритий на 90 см. Тому, de jure, йдеться про корівник, що складається, власне, із двох частин. Крапельні установки й інші системи охолодження тут не передбачені. Вимірювання показників мікроклімату відповідають параметрам, наближеним до природного утримання тварин. Глибокі бокси із матрацами з соломи і гною, а також гнучка дужка над шиєю (ланцюг із гумовою оболонкою) забезпечують коровам комфортне лежання.
Бокси для лежання під стінкою мають розмір 125х280 см. Одразу на вході у корівник на 100 м2 облаштований великий окремий відсік для особливих випадків (корови у пізньому сухостої, отелення, новотільні) на соломі.
Із доїльної зали виведений окремий молокопровід для молозива до молочного таксі для телят, що розташований у молочній камері. Керівник господарства Себастіан Лангмайєр радіє: «Тепер ми не мусимо носити відрами молоко до телят». Окрім того, доїльна яма в установці має підйомну підлогу із пластикової решітки. У доїльній залі також багато свіжого повітря, адже торцевий бік можна повністю відкрити: там установлені секційні ворота, а верхня частина поздовжньої стіни обладнана термошторами. Після доїння корови переміщаються в автоматичний селекційний блок.
Загалом на фермі надають перевагу природному освітленню. Натрієві газорозрядні лампи освітлюють корівник увечері та вранці. Червоні лампи забезпечують помірне освітлення, яке ще й позитивно впливає на відтворну здатність тварин. Із переїздом у новий корівник тварини отримали нашийник, обладнаний сенсором жуйки, для правильного визначення часу тічки.
Корівник для навчання і практики
Завдяки новому корівнику поголів’я корів в училищі можна збільшити вдвічі. Себастіан Лангмайєр, який також проводить практичні заняття, додає: «ми мали також врахувати, що корівник має використовуватися і в рамках практичних занять для учнів і слухачів курсів». Для цього придатна обладнана в корівнику зона розміром 50 м2 для проведення розчищення копитець і миття та чищення корів. До того ж біля доїльної зали облаштоване велике приміщення для семінарів розміром 20 м2.
Корівник для 60 дійних корів із доїльною установкою, новий резервуар для гною (1130 м3) та силосна траншея із вапняку (1800 м3) коштували разом 1 млн євро.
