Підготувала Анна Назаренко, за матеріалами Veepro dairy management, вип. 95, березень 2017
Якщо ви щодня працюєте з худобою, ви ж, напевно, знаєте, як обходитися з нею, чи не так? Голландські спеціалісти діляться цікавими припущеннями і думками щодо поводження з худобою або: мистецтво спілкування з коровами. «Менше стресу сприяє на 3% більшим приростам і додатково на 1,5 кг більше молока щодня», – запевняють вони.
Відокремлення корів, виведення їх із приміщень, зміна території пасовищ, завантаження у транспорт – ці заходи тваринники проводять на фермі регулярно. Та не завжди все проходить без проблем. Деякі процедури забирають більше часу і призводять до занепокоєння тварин. Певні заходи перетворюють рутинні операції на стресові для тварин і стають жахом для працівників. Рішення можна знайти в правильному поводженні або у тому, як тваринник комунікує із худобою. Хибна думка, що рутинні роботи на фермі вже десятиріччями відбуваються без змін, натомість краще запитайте себе, як можна виконати цю роботу легше й ліпше. Адже можна працювати, ставлячись дружньо до тварин, більш ефективно і безпечно.
До речі, вміння поводитися із худобою допомагає навіть встановити логічні шляхи побудови нового корівника.
Характер тварин на 15% визначається генетикою
Чи змінився характер корів? Скотарі шукають пояснення неслухняної, агресивної або неправильної поведінки худоби, однак самі корови не надто змінювали свій характер. Фактично характер корів лише на 15% залежить від генетики, а ось як тварин доглядають – це має значно більший вплив.
Ви – лідер
«Мистецтво» зниження стресу в худоби стосується корів, бугаїв і стад загалом, і того, що ви – як частина цього всього – є їхнім лідером. Для цього ви маєте усвідомлювати декілька базових принципів поведінки корів. Останні думають не так, як люди, тому тваринники мають поглиблювати свої знання про худобу: приміром, знати елементарні речі, що бити або махати палицею перед коровою – неправильно. Корова за своєю природою – жуйна тварина, це означає, що їй комфортно, якщо навколо неї все тихо й спокійно. До того ж це стадна тварина, тому завжди тримається біля інших і намагається діяти так само, як і вони. Тому не фокусуйте свою увагу на відсталих тваринах, адже вони рушать слідом за іншими автоматично.
Ще один важливий біологічний факт – те, що люди є мисливцями, а худоба – здобич. Корова завжди намагатиметься втекти, якщо людина підходить заблизько до неї. Цю реакцію тварини можна використати, якщо треба зрушити з місця корову або навіть стадо. Якщо ви йдете у бік тварини, вона також починає рухатись. Тож спрямуйте цю особливість поведінки тварин у потрібне русло, тоді ви змусите корову спокійно рухатись у потрібному напрямку.
Спершу ліве око
Ще один важливий нюанс щодо комунікації з коровами – коли ви заходите у корівник або на пасовище, корова завжди має побачити вас спочатку лівим оком. Це важливий відправний пункт спілкування з худобою. Позаяк ліве око пов’язане з правою півкулею мозку, як і у людей. А «центр координації безпеки» худоби розташований саме у правій півкулі. Тут розпізнається потенційна небезпека, після чого слідує дія. Тож корова має подивитися на людину спочатку лівим оком, аби оцінити ризик загрози.
Знаючи це, логічно наближатися до корів з лівого боку. Вони будуть спокійнішими, коли матимуть змогу знати звідки може виникнути потенційна небезпека. Беручи це до уваги, зрозумілим стане й те, що повернути стадо ліворуч буде набагато легше, аніж праворуч: у такому разі виникне більше затримок, адже тварини намагатимуться розвернутися. Тому, за змогою, координуйте рух худоби з поворотами ліворуч.
Тонкий слух
Чи допомагають словесні звернення до корів, коли ми працюємо з ними? Ми ж нічого не втрачаємо, розмовляючи з тваринами. Та насправді, це не дуже допомагає. Навпаки, це робить корів нервовими, адже у них дуже тонкий слух. Якщо у людини діапазон чутливості вух становить від 20 до 20 000 Герц, то у худоби – від 23 до 35 000 Гц. Це означає, що тварини чують ті ж самі низькі звуки, що й ми, але вони чутливіші до високих частот (можуть навіть чути ультразвук летючих мишей). Гроза їх не турбує, адже ці звуки низькі, але дзвін протипожежної сигналізації їх лякає. Відтак потрібно знати, що корови мають дуже тонкий слух. Саме через це голландські фахівці не радять встановлювати в корівнику радіо.
Корови також добре розпізнають в якому настрої їхній доглядач. Якщо у нього стрес або він злий, це позначається на його голосі, і тварини це відчувають. Між собою корови «спілкуються» мовою тіла. Домінантна корова має лише трохи потримати нахилену голову перед іншою, аби попередити її, щоб трималася подалі. Тому важливо вивчити або принаймні приділяти увагу цій мові тіла корів, аби зрозуміти тварин і уникати небезпечних ситуацій.
Чутливий ніс
Оскільки очі корови розташовані з боків голови, вона має дво- та тривимірний зір. Через це у неї є 2 сліпі точки: позаду тварини і перед її носом. Тому ніс є важливим органом чуття корів.
Нюх у корів тонкий: коли вони починають їсти, їхній нюх на 85%, а смак – на 15%, визначають, чи справді вони їстимуть цей корм.
Існують думки, що корови не відрізняють кольорів, але поки ніхто точно цього не визначив. Надійніша інформація наразі: корови можуть розрізняти зелений, жовтий і синій колір. Звісно, природа дуже розумно «придумала»: зелений – колір трави, синій – неба, а багато отруйних рослин мають жовте забарвлення.
Та повернемося до «сліпої точки» позаду корови. Якщо ви потрапляєте в сліпу зону, ваші дії будуть марними. Якщо ви хочете змусити рухатися тварину масою декілька сотень кілограм, яка впевнено стоїть на 4-х кінцівках, ви маєте робити це продумано. Шмагати корів по задній частині тулуба – те ж саме, що й плескати людину по плечу ззаду. Це означатиме: стій, трохи зачекай.
Тиск на зону комфорту
Переганяючи тварин, важливо дотримуватися декількох золотих правил. Корова хоче бачити, хто або що примушує її робити будь-що. Тому переконайтесь, що тварина бачить вас, встановіть візуальний контакт із нею. Інакше в корови виникне відчуття, що вона рухається не за власною волею. «Стара» думка: швидко перегнати з пункту «а» в пункт «б», нова: якщо ви хочете зробити це швидко, маєте гнати тварин повільно.
Якщо хочете, аби корова почала рухатися, вона має відчути певний тиск. Для цього потрібно потрапити в її «внутрішнє коло», тобто її зону комфорту. Іншими словами – у зону, близьку до неї самої, що примусить тварину рухатися. Саме цього тиску худоба намагатиметься уникнути, тікаючи. Це те саме відчуття, коли незнайомець підходить до вас занадто близько, і ви також автоматично відступаєте на крок.
Під час відступу й усвідомлення тиску, ви даєте корові час, аби вона рушила в бажаному напрямку. Власне, вона піде туди, куди дивляться її очі – це ще одне золоте правило, якого варто дотримуватися. Втім, ця робота потребує певних навичок, тому спробуйте тренувати це на практиці.
Неспокійна корова – з телям
Відтак корова рухається за тиску, який спричинює людина, підходячи до неї близько. Однак тварини також можуть реагувати на це по-різному, особливо якщо це корова з телям.
Спочатку така корова чітко «просигналізує» вам, що вона відчуває сильний тиск, наприклад, повертаючи опущену голову в бойовому положенні та, можливо, зробить невеликий крок у вашому напрямку. Тож потрібно брати до уваги такі сигнали – ліпше трохи відступити. А десь через півхвилини спробувати знову. Якщо корова реагуватиме так само, вам знову варто трохи відступити. Це основа побудови довіри та взаєморозуміння між твариною і людиною. А через 3–4 рази це зазвичай спрацьовує.
Те, як корова тримає свою голову, свідчить про її настрій. Здебільшого вона прямує з трохи нахиленою вниз головою, аби бачити, куди поставити передні кінцівки. Понад 40% проблем із копитцями у дійної худоби виникають через те, що тварини під час руху тримають голови високо через стресовий стан: приміром, якщо зала-накопичувач перед доїльною установкою переповнена або коли неправильно використовують загорожі. З піднятою головою корова стає вразливою. Нахиляючи голову додолу, тварина сигналізує інших про те, що вона починає бійку.
Без облизувань
Тваринник-доглядач – лідер стада. Тварини мають усвідомити, що людина є провідником і лише в такому разі вони слухатимуться й поважатимуть її. Це дуже важливо для уникнення конфліктів між худобою і доглядачем. Тварини, які не поважають людину, найнебезпечніші. Бугаї перетворюються на «смертельну зброю». Фермер завойовує повагу від худоби під час її дресирування.
Ніколи не дозволяйте корові або теляті вас лизати, бо так ви займете нижче місце в ієрархії. Цей досвід починається ще з етапу вирощування телят, особливо для бугайців: у жодному разі не давайте їм себе облизувати, відучіть їх від цього ще в ранньому віці. Хоча це здається досить мило, коли теля шукає ваші пальці, щоб облизати їх, та для ваших подальших відносин із худобою це зовсім неправильно. Тикатися носом і обнюхувати дозволено. Якщо ви новачок для цього стада, ви можете простягнути руку й дати тваринам її обнюхати.
Також не рекомендується гладити худобу по голові, адже там розміщено багато сухожиль, які ви стимулюєте та активуєте, коли гладите. У разі з бугаями ви фактично розвинете в них рефлекс використання власної голови, що може призвести до драматичних наслідків, коли вони подорослішають: так можна розвинути в них агресію. Погладжування дозволені, але лише під головою або поперек шиї. Просто подивіться, як корова облизує своє теля: лише з боків і ніколи по голові.
Декілька кроків назад
Під час спокійного повільного перегону тварин ви тренуєте їх підкорятися. Якщо вести їх цілеспрямовано – так можна навчити худобу сприймати авторитет людини. Адже вміння зігнати тварин докупи все ж потребує дресури.
Якщо ви наближаєтесь до корови на рівні плеча, вона стоятиме нерухомо, а якщо ззаду – ви ризикуєте отримати удар кінцівкою. За наближення до тварини найліпша позиція – посередині, приблизно на висоті попереку.
Якщо підійти до корови тихо і під кутом 40–45° до її тіла, вона зреагує на це тоді, коли ви потрапите у зону її комфорту (відстань залежить індивідуально від тварини). Якщо підійти заблизько, то тварина почне тікати або робити неочікувані рухи. Якщо ж ви перебуваєте досить далеко, нічого не трапиться. Ви підсилите тиск, звертаючись тихо до корови, при цьому впевнено підходячи до неї та тримаючи голову рівно. Зробивши крок назад, ви послабите тиск.
Відомо, що корова розвиває максимальну швидкість 52 км/год: якщо вона побіжить – ви ніколи не переможете і не наздоженете. Спочатку «тисніть» на неї, потім очікуйте реакції від корови: це як натискати на педаль газу під час їзди на автівці – слід тиснути потроху й обережно.
Корови не люблять, коли на них чинять тиск, тож намагатимуться цього уникнути, відступаючи назад. Перебуваючи в стаді, така корова побіжить у напрямку, в який її спрямує стадо. Якщо людина зробить маленький крок назад, у тварини з’явиться час подивитися, куди вона має прямувати. Так можна уникнути стресу. Додатково ви даєте корові відчуття того, що вона сама вирішує, в якому напрямку їй рухатися. Людина лише дає «інструкцію».
Ліпше – геть із боксів
Час також є важливим чинником успішної дресури. Хоча корови можуть розвивати велику швидкість руху, вони почуваються комфортно, коли рухаються зі швидкістю 2,5 км/год. Для людини оптимальна швидкість буде 4–5 км/год. Тобто з худобою ви маєте рухатися дуже повільно. До того ж часова реакція корів у 7 разів повільніша за людську. Якщо ви почнете махати руками, корови бачитимуть це, як у вповільненому кадрі. Це ж саме відбувається і за переходу зі світла у темне приміщення або навпаки – корова відреагує дуже повільно. Тому дайте худобі трохи більше часу для адаптації.
На молочній фермі рухома техніка може стати у гарній нагоді, якщо треба вигнати корову з її стійла чи боксу. Тут варто згадати про зону комфорту в корів, тож трохи «натисніть» і відступіть назад. Це спрацьовує ліпше, аніж биття тварин.
Для плавного руху в доїльну залу ця техніка також добре спрацьовує. Лише для виходу з зали слід спробувати вивести корів із їхньої зони комфорту. Тому напрямок руху дояра в доїльній ямі не має бути від хвоста до голови, адже в такому разі корови зупиняться. Власне, ви маєте рухатися від голови до хвоста тварини по прямій лінії і намагатися залишатися подалі від корів, наскільки це можливо, коли повертаєтеся. В багатьох доїльних установках це зробити складно, адже вони недостатньо широкі, тому ви не зможете залишити зону комфорту корів.
Такі методи перегону тварин потребують трохи дресури, та все ж вони економлять час, зменшують стрес і допомагають підвищити надої у корів. Це корисно, як для худоби, так і для людей.
Факти про корів:
- Вони дивляться спочатку лівим оком
- Реагують у 7 разів повільніше за людей
- Їхня найвища швидкість руху (грубо) 52 км/год
- Найкомфортніша ходьба зі швидкістю 2,5 км/год
- Є сліпа точка попереду їхнього (надто чутливого) носу
- Чують між 23 і 35 000 Гц (люди – між 20 і 20 000 Гц)
- Загалом, їхній характер лише на 15% визначає генетика
- Корови відрізняють кольори
Роги виконують важливі функції
Хоча декорнуація і розведення шутих тварин доволі популярні у молочній індустрії, для цієї худоби більш природно мати роги, оскільки вони виконують важливі функції. Тому краще регулюйте розташування тварин. Між іншим, роги відіграють важливу роль у терморегуляції тварин – це депо вітамінів і мінералів, дезінфікують повітря, що потрапляє в організм, впливають на систему травлення. Порожнини в рогах мають прямий вихід до піднебіння. Повітря, що втягують корови, потрапляє в ці порожнини.
Та без рогів вони б не сильно постраждали, і поводилися б тихо, без бійок. Факт у тому, що корові потрібно на третину більше простору для її рогів. Голландські фахівці вважають, що розведення шутості в худоби негативно впливає на її молочну продуктивність, вміст молочного протеїну та відтворні якості. Існує кореляція між шутістю та іншими особливостями корів, про які ми ще знаємо недостатньо.
