Стратегічне планування заходів для контролю РРСС

0

Ребекка Лангхофф, ветлікар і технічний сервіс-менеджер

РРСС спричинює високі витрати у свинарстві. Втім, завдяки правильно розробленому плану з 5 пунктів можна цілеспрямовано працювати над контролем цього захворювання. Адже добитися позитивного результату легше, коли поставлена конкретна мета.

Вірус РРСС (PRRSV) спричиняє, з одного боку – порушення відтворної здатності поголів’я свиноматок, а з другого – шкодить органам дихання і призводить до падіння продуктивності тварин на дорощуванні та відгодівлі. Інфекція PRRSV також може бути причиною проблем і з іншими збудниками й захворюваннями. В середньому в Європі втрати через РРС становлять 100–200 євро/свиноматку та 5–10 євро/гол. свиней на відгодівлі.

Вірус має певні властивості, які роблять контроль за ним особливим викликом для свинарів:

  • Довго персистуюча інфекція триває декілька місяців: перенесення вірусу РРС до «недосвідчених» тварин може тривати 150 днів і довше після першого зараження.
  • Субклінічна інфекція: не завжди можна виявити тварин, які є носіями PRRSV.
  • Вірус виділяється зі слиною, спермою, калом тощо. Шляхи його перенесення різноманітні (приміром, прямий контакт тварин, робочі інструменти, повітря). Свині можуть заразитися крізь різні ворота інфекції (ніс і горло або використання під час ін’єкцій однієї голки для інфікованих та неінфікованих тварин). Можливість поширення вірусу висока.
  • Повільне поширення в стаді. PRRSV-позитивні та неінфіковані тварини можуть перебувати тривалий час разом в одному приміщенні. Вірус може постійно переноситися до «недосвідчених», сприйнятливих тварин, розмножуватися всередині них, і тому хронічно циркулювати в стаді.

Багато прикладів показують, що ефективно контролювати і навіть повністю позбутися РРС можна завдяки стратегічному підходу. Головними аспектами для контролю РРС є такі 3 пункти:

  1. Завадити інфекції.
  2. Мінімізувати контакт зі збудником.
  3. Підняти до максимуму імунітет тварин.

Аби ввести ці головні пункти в програму контролю РРС цілеспрямовано й відповідно до особливостей певного господарства, можна скористатися планом із 5 пунктів.

  1. Визначення цілей

Мета програми контролю може бути або повний контроль, або ліквідація вірусу РРС у господарстві. Контроль вірусу не забезпечує безумовну і повну свободу від PRRSV. Та він гарантує те, що виробництво буде стабільним й планованим. Так можна досягти поліпшення клінічних симптомів, стабілізувати продуктивність, а також зупинити циркуляцію польових вірусів у стаді.

Для повної ліквідації хвороби тривалий час працюють зі стадом, аби досягти PRRSV-негативного результату. Адже пізніше вже не можна буде застосовувати вакцину від цього захворювання. Рішення щодо повної ліквідації збудника залежить від ризику занесення в стадо нової інфекції. Якщо він високий – ліквідація недоцільна. Втім, перш ніж прийняти певне рішення, слід дати відповіді на такі запитання:

  • Яким чином господарство інфікувалося вперше?
  • Чи можна у майбутньому запобігти занесенню збудника?
  • Чи існують інші фактори ризику, які роблять можливими нові інфікування?

Залежно від того, на яку користь винесено рішення (контроль або ліквідація), ветлікарі ставлять перед свинарями конкретні цілі, згідно з якими пізніше можна визначити наскільки результативними були проведені заходи.

  1. Підвищення статусу здоров’я тварин

Розрізняють 2 критерії загрози здоров’ю тварин: контакт зі збудником та циркуляція збудника в стаді.

Чи контактують свині зі збудником, встановлюють за наявністю антитіл у пробах. Адже впродовж декількох місяців саме вони є показником того, що тварина стикалася з PRRSV. Перші антитіла підтверджуються вже через 1–2 тижні після зараження. Та результати досліджень не можуть дати чіткої відповіді, чи ці антитіла виникли через контакт із польовим або вірусом із вакцини, чи були отримані малими поросятами із молозива. Лише за серійних досліджень або за аналізом профілю сироватки можлива чітка інтерпретація. Завдяки таким дослідам можна розподілити господарства на PRRSV-позитивні та негативні.

Спочатку слід визначити наявність самого вірусу в господарстві, а лише потім розібратися чи циркулює він у стаді. На ранній фазі інфекції вірус виявляють через пару тижнів у крові свиней та інших матеріалах (приміром, тканинах легень, пробах слини). Загалом вірус легше та швидше виявити у старших за віком тварин.

Оскільки пізніше вірус «поселяється» у специфічних органах, тварина може й надалі заражати інших, хоча в ходових матеріалах для дослідів вірус уже не виявляють. Утім, якщо підтверджено циркуляцію польового вірусу, господарство вважають нестабільним. Якщо не виявляють жодного вірусу, господарство є стабільним.

  1. Розуміння меж можливостей

Кожне господарство має різні можливості та межі можливостей боротьби із хворобою. Це сильно впливає на заходи з контролю. Тому слід чітко визначити ситуацію в господарстві, а програму контролю вірусу прив’язати до неї. Адже  вихідна ситуація безпосередньо впливає на досягнення поставлених цілей.

  • Як побудований комплекс? Чи можливе розділення груп тварин різних виробничих етапів і віку задля уникнення перенесення вірусу?
  • Як налагоджена внутрішня й зовнішня гігієна господарства?
  • Чи розташоване підприємство в регіоні з високою щільністю свинопоголів’я?
  • Чи закуповують ремонтних свинок? Як їх вводять у стадо?
  • Чи всі робітники господарства розуміють і чітко дотримуються виконання запланованих заходів?
  • Тощо.

Якщо всі наявні межі визначено та враховано у програмі контролю, вірогідність успіху зростає.

  1. Розробка плану заходів

Водночас із врахуванням цілей, статусу і меж можливостей господарства ветлікарі та інші фахівці можуть разом розробити перелік заходів, що має включати такі основні пункти: запобігання інфекції, мінімізація контакту зі збудником максимальне підвищення імунітету тварин.

Цих основних пунктів досягають завдяки заходам із оптимізації внутрішньої і зовнішньої гігієни господарства, адаптації до специфічних робочих процесів, руху тварин, персоналу та транспорту, правилам для закупівлі й введення в стадо нових тварин, а також шляхом вакцинації. В підвищенні імунітету стада до максимуму важливу роль відіграє не лише сама вакцина, а й схема щеплень.

  1. Застосування заходів і перевірка результатів

Впроваджуйте всі заходи контрольовано. Передусім тоді, коли у цьому процесі задіяно багато людей. Адже за недотримання окремих пунктів плану заходів успіх усієї програми контролю може опинитися під загрозою.

  • Чи всі заходи були повідомлені у зрозумілій формі?
  • Чи всі задіяні особи повною мірою розуміють важливість впроваджуваних заходів?
  • Чи правильно застосовують вакцину?

Також потрібно регулярно перевіряти результати відповідно до зазначеної мети. Постійно слід дотримуватися відповідних параметрів: оцінка клінічних симптомів (наприклад кашель), даних продуктивності свиноматок, поросят та свиней на відгодівлі, а також проводити діагностичний контроль статусу здоров’я поголів’я.