Амарант, одна з особливостей якого можливість глибокої переробки як насіння, так і вегетативної маси, стає цікавішою культурою для українських фермерів.
Про це розповів голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександр Дуда, пише AgroPortal.ua.
Відповідно до його слів, в Україні є близько 40 підприємців, які виготовляють олію, борошно, крупи, пластівці, панірувальні сухарі, хлібобулочні, кондитерські та макаронні вироби, швидкі сніданки, хлібці, фармацевтичні препарати та косметичні засоби, йогурти, горілчані вироби, медовий амарант, прикормки для риб, корми для сільськогосподарських та свійських тварин, попамарант, екстракти, фіточай, трав’яні гранули.
«Наразі локомотивом попиту є амарантова макуха та шрот для потреб кормовиробництва. Вся ця продукція споживається в Україні, хоча в Європейському союзі її готові купувати у великих обсягах», — пояснив пан Олександр.
Він сказав, що ця ситуація цілком закономірна, бо завдяки високому вмісту лізину амарант сприяє кращому засвоєнню інших компонентів корму. Окрім поживної цінності, має протипаразитарні та антибактеріальні властивості.
«Сподіваємося, що найближчим часом борошно та крупа також будуть користуватися попитом в ЄС так само, як товарне насіння, макуха та шрот», — зазначив Дуда.
Фахівець розповів, що близько 30% українського амаранту вирощують на сертифікованих органічних землях.
«Окрім Євросоюзу, нам цікаві й азійські ринки: китайський та японський. Там культура споживання спрямована на використання вегетативної маси — листочків, стебел. У цих країнах смажать, парять, варять, вживають амарант у сирому вигляді. Там його знають і цінують», — вважає він.
Згідно із його словами, зараз ростуть тренди споживання рослинних протеїнів, безглютенової продукції, органіки. Тому на найближчі 7-10 років в Україні можна сміливо прогнозувати зростання обсягів вирощування амаранту, переробки і реалізації. У порівнянні з минулим роком збільшилася кількість підприємств, які сіють цю культуру.
«На відміну від попередніх років, займатися нею почали не лише дрібні господарства, а й виробники із земельним банком понад 20 тис. га. Люди пробували, наскільки вони спроможні вирощувати амарант, а ще підбирали технології. Сіяли переважно на 5-10 га», — поділився Олександр Дуда.
