Анна Назаренко, журнал Agroexpert
1 червня компанія «КВС-Україна» провела свій перший семінар із тваринництва «Альтернативні види грубих кормів у годівлі високопродуктивних корів». Захід проходив на базі «ФГ ім. Івана Франка» (Волинь) та зібрав понад 100 фахівців із різних регіонів країни. Надзвичайно цікавими для слухачів виявилися доповіді як закордонних, так і вітчизняних консультантів щодо можливостей застосування озимого жита як грубого корму в раціонах дійних корів.
Хоча наразі ця культура,саме щодо її заготівлі на сінаж, не є популярною в Україні, та в ній криється доволі великий потенціал для оптимізації годівлі ВРХ.
Інформація з-за кордону
За чіткого дотримання часу скошування – перед початком виходу колосу – корм із жита має відносно високий вміст загальних цукрів (коливається від 58 до 97 г/кг СР) і завдяки великій концентрації поживних речовин має, відповідно, високу перетравність у розрахунку з 1 га. Про це розповів д-р Дейв Девіс, експерт у галузі силосування з Великобританії, під час своєї доповіді «Житній силос раннього укосу – ключ до ефективного використання клітковини в раціонах». За заготівлі жита на сінаж оптимальним є вміст СР 30–35% (після прив’ялювання), а сирого протеїну – до 20%. Задля прискорення процесів бродіння й уникнення розвитку небажаної мікрофлори у силосній масі важливо якомога швидше знизити рівень рН до 4,6 і нижче (найліпше – до 4), що можна зробити за допомогою консервувальних засобів.
За умов раннього скошування – фаза перед початком виходу колосу – житній сінаж може мати великий вміст енергії (5,44 МДж/кг СР), а сирої клітковини із високою перетравністю – 328 г/кг СР.Також він містить порівняно велику кількість каротину, ніж інші види грубих кормів. А завдяки високій перетравності клітковини житній сінаж сприяє ефективній роботі мікрофлори рубця (скорочує період вироблення бактеріями тепла в рубці), що допомагає організму корови швидко подолати тепловий стрес.
Ще одним важливим позитивним фактом на користь вирощування цієї культури на сінаж є можливість подвійного використання площ: після скошування озимого жита поле можна засіяти кукурудзою. Та найголовніша «примха» цієї культури – час збирання. Хоча в фазі перед початком виходу колосу врожайність жита невисока – сінажу 17–21 т/га, та якість його як корму – найвища.
Аналіз житнього сінажу господарства
Геннадій Бондаренко (к. с.-г. н., консультант із годівлі, Україна) у своїй доповіді «Нові підходи в оцінці якості силосованих кормів. Приклади із практичної годівлі» буквально «розклав по полицях» результати аналізів кормів: як правильно їх «читати» та на які саме показники слід звертати увагу. Адже деякі зазначені в аналізах речовини відіграють вирішальну роль лише на виході (відображаються на молочній продуктивності).
Окрім того, доповідач провів аналіз цьогоріч заготовленого ФГ ім. Івана Франка житнього сінажу. Належно відібрані проби надіслали до незалежної лабораторії у США. Дослідження корму показало, що вміст у кормі сухої речовини становив 22%, сирого протеїну – 17,6%, НДК 46,6%. При цьому перетравність НДК була 74,9%, що підтверджує високу якість цього корму саме як джерела легкоперетравних вуглеводів. Проте дещо знизив якість отриманого житнього сінажу вміст сирої золи, який сягав 14,6%.
Сіяли жито в господарстві 10–12 вересня із нормою висіву 55 кг/га, попередник – кукурудза. Загалом, із 1 га зібрали 26,6 т підв’яленої маси. Та є ще один важливий нюанс –у період заготівлі корму (кінець квітня) тривалий час постійно дощило, тож спеціалісти господарства ледве «виловили» погожу днину аби хоч як встигнути просушити і закласти масу (за 36 годин). Цим і пояснюється високий вміст вологи в кормі.
Через несприятливі погодні умови цьогоріч господарство було вимушене відмовитися від люцерни – всі поля переорали, тому великі надії покладають на житній сінаж і кукурудзяний силос. Наразі згодовують приблизно 18 кг житнього сінажу на голову і, до речі, надої молока тримаються на рівні попередніх періодів.
Важливі моменти заготівлі
Мацей Пікневскі, фахівець Cargill Premix & Nutrition, привернув увагу слухачів до особливостей вирощування й заготівлі силосу. «Грубі корма: управління якістю» –такою була тема його доповіді. Під час неї фахівець зупинився на основних пунктах, саме які господарства часто ігнорують: трамбування (досягнення необхідної щільності зеленої маси будь-якої кормової культури на силос), укриття траншеї або ями (через неналежне або відсутність укриття плівкою втрати корму можуть становити 10 і більше відсотків). Проте й після закладання корму важливо правильно «подати» його на кормовий стіл. Тому під час змішування ЗМР слід витримувати досконалу консистенцію суміші: на ситі 1 має лишатися 3–5% корму, на ситі 2 – 55%, на ситі 3 – близько 40%.
Загалом, поки що незначний, проте все-таки практичний досвід ФГ ім. Івана Франка доводить доцільність використання жита на сінаж для дійного стада. Тут важливими чинниками, як і у заготівлі будь-яких кормів, залишаються дотримання відмінної якості самого корму, правильний менеджмент кормозаготівлі та налагоджена і взаємовигідна співпраця трьох важливих ланок – агронома з кормів, зоотехніка й консультанта з годівлі.
