Африканська чума свиней у Китаї призвела й буде призводити до потрясінь на глобальному ринку м’яса. Від цього виграють виробники інших видів тваринницької продукції, насамперед, м’яса птиці.
Про це повідомляє екс-в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева у своєму блозі на Агравері.
Як зазначила пані Ольга, більшість глобальних прогнозів говорять про те, що в короткостроковій перспективі курятина стане найспоживанішим у світі видом м’яса, адже в птахівництві в порівнянні з виробництвом інших видів тваринного білка швидший цикл виробництва. Незважаючи на веганські тренди та замінники тваринницької продукції, попит на споживання м’яса все одно зростатиме разом зі зростанням населення у світі.
“Україна має всі можливості скористатися цією ситуацією для нарощування власного експорту м’яса птиці. І для цього є усі передумови”, – вважає екс-в.о. Міністра.
Міжнародні організації USDA та FAO мають позитивні очікування щодо українського ринку м’яса птиці. Якщо порівнювати з 2019 роком, прогноз зростання виробництва в 2020 складає майже 9%. Експорт же має збільшитися на рівні 12,5%.
Ринок Європейського Союзу, незважаючи на досить жорстку конкуренцію на ньому, залишається цікавим і перспективним для українських виробників та експортерів м’яса птиці, у тому числі для нішевих його видів.
Нещодавнє завершення процедури перегляду розміру імпортної тарифної квоти ЄС на даний вид продукції дасть можливість українським компаніям, включаючи й ті, що ще не вийшли на цей ринок, дещо розширити свою присутність там.
Європейський споживач надає перевагу м’ясу птиці, бо воно дешевше. Також його обирають ті, хто прагне до здорового харчування.
Тож Україні треба ловити цей тренд. За прогнозами, до 2030 року в ЄС можливе 24% зростання попиту на імпортну продукцію в цьому сегменті. Україна могла б частково його задовільнити.
Слід зауважити, що споживання м’яса птиці на душу населення в ЄС збільшуватиметься на 700 грамів м’яса на 1 особу в рік. І йдеться не лише про курятину.
Тому Україні, готуючись до перегляду умов Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (Deep and Comprehensive Free Trade Area (DCFTA) у 2021 році, важливо піднімати питання розбивки квот на різні види продукції — курятину, індичатину та інші види м’яса птахівництва. Таким чином ми дамо більше можливостей нішевим видам продукції (від м’яса качки до цесарок) вийти на європейські ринки. А саме в цих підсекторах птахівництва задіяні середні чи малі виробники, для яких це може стати додатковим стимулом для розвитку.
Для порівняння: поголів’я курей на 60% (цифри за 2018 рік) зосереджено в промисловому сегменті, у той же час качок – лише 3%, гусей — 6%. Вирощування індиків на 46% зосереджено в середніх сільськогосподарських підприємствах, тоді як у 2001 році поголів’я індиків практично на 100% знаходилось в господарствах населення.
Споживач стає вибагливим, він не хоче купувати продукцію на стихійних ринках «з підлоги», тому для нішевих ринків птахівництва відкриваються гарні перспективи. Тим паче є можливість уникнути зайвого конкурентного тиску, так як дані ринки не монополізовані великими промисловими гравцями. І мова йде не лише про експорт, а й про задоволення внутрішнього попиту. Наприклад, обсяги імпорту індички у 2018 році становили 8,7 тис. тонн, хоча це могла б бути українська продукція.
Такі сегменти як вирощування качок та гусей сприятимуть запровадженню супутньої переробки: виробництво паштетів, м’ясних мусів, тощо. Це є важливим фактором диверсифікації бізнесу.
“Підсумовуючи, повертаюся до експортних горизонтів ЄС для нішевих виробників м’яса птиці. Звісно, ці ринки за своїми об’ємами значно поступаються традиційній курятині, але при цьому вони орієнтовані на платоспроможній попит. Країни ЄС-28, які хоча і мають сильну власну культуру як виробництва, так і споживання нішевих видів м’яса птиці, у 2018 році імпортували з третіх країн м’яса індички на 45,4 млн євро, гусей — на 1,7 млн євро, качок — на 0,5 млн євро. І українським виробникам під силу задовільнити частину цього попиту, який в середньостроковій перспективі буде зростати. Але при цьому, як завжди, я закликаю українського виробника м’яса птиці, особливо його нішевих видів, працювати над географічною диверсифікацією свого експорту. Тому що саме цей вид тваринницької продукції може легко знайти свого споживача як у країнах Перської Затоки, так і країнах Азії”, – підсумувала Ольга Трофімцева.
За матеріалом UkraineFood.org
