Марія Ярошко, вет. лікар, магістр МВА
Для отримання найвищої продуктивності корови мають відпочивати до 14 годин на добу. Тож підстилка є вагомим чинником створення комфортних умов для тварин і забезпечення відповідного кровообігу у вимені під час їхнього лежання, що є необхідною умовою для молокоутворення.
Підстилковий матеріал не тільки дає змогу худобі добре відпочивати, а й слугує важливим фактором у загальній економіці господарства. Тут мають враховувати не лише втрати на закупівлю самої підстилки, її зберігання, заміну та подальше прибирання та утилізацію, а й ті ефекти, які завдяки використанню відповідної чи непридатної підстилки можна отримати, чи яким запобігти.
Спочатку визначимося із системою утримання
Під час вибору підстилки основними вирішальними чинниками зазвичай є технологія утримання тварин, їхній продуктивний напрям, а також фінансові можливості підприємства і його регіональні особливості. Більшість сучасних молочних господарств уже давно відмовилися від прив’язного утримання худоби, чи поступово переходять до більш сучасного – безприв’язного. Тож у господарствах можна зустріти переважно два види вільного утримання корів: у секціях на глибокій підстилці або в спеціальних боксах. Порівняно із прив’язним утриманням це спрощує роботу зі стадом, а тварини тут отримують можливість вільно рухатися приміщенням та на вигульних майданчиках, якщо такі існують. Це сприяє поліпшенню їхнього здоров’я, зокрема рухомих функцій, а також дає змогу підвищити механізацію основних виробничих процесів у корівнику і значно скоротити витрати. Відповідно, здорові та більш рухливі тварини краще почуваються, а витрати праці та енергоресурсів зменшуються.
Однак при цьому зростають вимоги до організації злагодженої роботи в тваринницькому приміщенні, догляд за тваринами потребує більшої уваги, персонал має бути більш спостережливим, а організація індивідуальної годівлі практично унеможливлюється, якщо тільки тварини не отримують даванки концентратів цілеспрямовано з розрахунку на рівень отриманої продукції у спеціальному кормовому відсіку або ж під час доїння.
Слід пам’ятати, що за зміни технології утримання, наприклад з прив’язної на безприв’язну, коровам потрібен час для звикання. Воно триватиме тим довше, що більших змін зазнала технологія і що старші тварини. Так, період адаптації дійного стада до зміни умов утримання від теплих прив’язних приміщень до відкритих безприв’язних може займати до 2–3 років, водночас як молодняк звикне до нових умов упродовж року. Зрозуміло, що до нових приміщень доцільно вводити нове молоде стадо, яке вже змалку звикло до вільного утримання, аніж різко перевчати вже звиклий продуктивний склад. Однак якщо така потреба існує, слід брати до уваги ймовірне тимчасове зниження продуктивності та можливе збільшення вибраковування тварин, у яких в результаті зміни умов утримання виявилися додаткові проблеми. Вибір відповідної підстилки для певної технології утримання може хоча б частково згладити цей ефект та зменшити вплив на тварин стресових факторів.
Важливим елементом для зменшення впливу стресу на продуктивне поголів’я є забезпечення умов для доброго відпочинку тварин. Йдеться не лише про якісне перетравлення корму та час, коли відбувається жуйка – близько 70% корів мають жуйку під час лежачого відпочинку–а й про належні умови для відпочинку кінцівок, зокрема без їхнього травмування. Сухі, чисті, просторі бокси завширшки не менше 1,2 м для лежання, або ж відділення із глибокою м’якою підстилкою зазвичай добре сприймаються тваринами. Як для жуйки, так і для тривалого відпочинку під час лежання без частої зміни пози та вставання, що може викликати травми й пошкодження кінцівок.
До будь-якого виду підстилки висувають низку вимог щодо якості. Серед них гігієнічна безпека, тобто несприятливе середовище для розмноження шкідливих мікроорганізмів та показник рН, який перешкоджатиме їхньому швидкому розмноженню; висока абсорбувальна здатність для прибирання зайвої вологи, низька теплопровідність і висока морозостійкість (щоб не утворювалася льодова кірка за її промерзання, що може призвести до травмування корів) тощо. Важливими факторами для організації робіт є також легкість внесення та прибирання підстилки, можливості для її зберігання й утилізації, а також витрати на транспортування та загальна вартість матеріалу.
Одним із найпоширеніших видів підстилки у господарствах, де утримують велику рогату худобу, є солома. Дуже часто її використовують для утримання тварин м’ясного напряму продуктивності, а також для телят. Використання соломи також рекомендоване для дійного стада за утримання його як у групах на глибокій незмінній підстилці, так і в індивідуальних боксах за безприв’язного утримання. Для такого широкого застосування соломи в якості підстилки існує багато причин.
Якісна солом’яна підстилка
На багатьох тваринницьких підприємствах, які водночас виробляють і рослинницьку продукцію, солома є побічним продуктом вирощування зернових та зазвичай її є вдосталь. Якщо у господарствах не розроблена ефективна технологія загортання у ґрунт великої кількості пожнивних решток, а також не передбачене використання соломи на інші потреби, наприклад для опалення, тощо, її великі об’єми можуть навіть створювати певні труднощі під час утилізації. Однак на більшості сучасних підприємств таких проблем не існує, а солома повною мірою оцінюється як один із побічних продуктів виробництва та має зважену ціну. Саме цю ціну слід враховувати господарству під час розрахунку використання соломи в якості підстилки. Це дасть змогу оцінити повну картину витрат, враховуючи великі об’єми підстилки та потребу у плануванні її доступності протягом року.
Як підстилковий матеріал – солома також дає багато очевидних переваг. Насамперед вона добре зберігає тепло під тваринами. Щодо її адсорбувальної здатності, вважається, що1 кг солом’яної підстилки здатний увібрати 3–4 л вологи. Однак вологопоглинальна здатність соломи залежить від її якості, часу збирання та технології обробки, зокрема подрібнення. Наприклад, сильно подрібнена солома може поглинати майже в чотири рази більше вологи за власну вагу, пресована – десь втричі, а звичайна розсипна – вдвічі. Відповідно, якість заготівлі соломи безпосередньо відбивається на її цінності як підстилки. Тож господарствам із розвинутим тваринництвом недоцільно економити на техніці для підготовки соломи, бо в результаті ефективність її використання зможе суттєво перекрити понесені на обробку витрати.
Також солом’яна підстилка має здатність поглинати такі шкідливі гази, як аміак та сірководень. Отже завдяки соломі у зоні відпочинку тварин створюється належний мікроклімат. Однак варто пам’ятати про оцінку якості самої соломи. Зокрема, забруднену пліснявими грибами солому не можна використовуватися в якості підстилки, бо вона не тільки не зможе виконати свої функції через порушену структуру, а й слугуватиме додатковим джерелом інфекцій для худоби.
Чи зручний «матрацик»?
Неякісна солом’яна підстилка з легкістю може викликати мастити та ускладнюватиме загоювання навіть незначних пошкоджень на шкірі.
Водночас надмірне подрібнення солом’яної підстилки є також небажаним. Через дрібну солом’яну стружку збільшується вміст пилу у підстилці, а отже, і тваринницького приміщення. Через це у худоби може виникати кашель та запалення верхніх дихальних шляхів. Вкрай небажаною є великий відсоток пилу за утримання молодняку, в якого подразнення слизової оболонки дихальних шляхів може легко відкрити ворота для проникнення інфекції. До того ж солома є найпоширенішою підстилкою для молодняку великої рогатої худоби за утримання його на глибокій незмінній підстилці. В такому разі доволі великі частки соломи під час використання додатково спресовуються і значно ускладнюють прибирання. За вивезення на поля в якості добрива вони також довше розкладаються у ґрунті, ніж звичайні пожнивні рештки. Попри це солом’яну підстилку з тваринницьких приміщень можна успішно використовувати як органічне добриво, завдяки високому вмісту в ній таких поживних речовин, як калій, азот та фосфор.
Оновлення підстилки
За утримання корів на глибокій підстилці витрати соломи на голову за добу становлять близько 6–8 кг. Цього об’єму достатньо для забезпечення сухого місця для відпочинку тварини, попередження забруднення, а також недопущення травм кінцівок та вим’я. Оновлення глибокої незмінної підстилки слід проводити щоденно, додаючи до основного шару у 10–15 см наступні порції соломи та рівномірно розподіляючи їх приміщенням, тоді корови не встигають значно ущільнити її поверхневий шар. Відповідно, біологічні процеси в підстилці протікають доволі активно, що дає змогу утримувати температуру в ній на глибині 5–10 см до 20–25°С, а під коровою під час лежання на глибині 3–4 см – до 25–28°С навіть узимку.
Важливою передумовою для тривалого відпочинку тварин є чистота та сухість підстилки. У забруднених приміщеннях корови переважно стоять, аби не лежати на вологій чи брудній підстилці чи підлозі, або вкладаються на чисті забетоновані ділянки, що може призвести до травм. Проте так чи інакше, втомившись ввечері, вони все ж таки лягають у бруд, а отже, мають на вранішнє доїння брудне вим’я, що збільшує час на підготовку до доїння та ймовірність забруднення молока. Якщо худобу утримують вдень на вигулі, можна помітити, що більшість корів там намагається лягти на відпочинок. Така поведінка має слугувати попередженням про незадовільні умови для відпочинку у корівнику.
Про те, що підлога надто жорстка і підстилки недостатньо, свідчать значні травми кінцівок, особливо на місцях, що виступають – садни на скакальних та зап’ясткових суглобах, запалення синовіальних сумок, потертості на шкірі. Що більше тварин у стаді потерпають від механічних пошкоджень шкіри, то ймовірніше, що підстилки недостатньо, або вона використовується неналежним чином. Також можна помітити, що через незручності корови часто вкладаються неприродно: довше ніж 30 с вагаються перш ніж лягти, натикаються на стінки та обмежувальні елементи в обладнанні, аби вкластися ближче до м’якого чистого місця.
Окрім того, за зручні місця для відпочинку в стаді починається конкуренція. Активніші та агресивніші тварини, які мають вищу ієрархію, намагаються відшукати та зайняти сухі й чисті ділянки. Відповідно, для поголів’я нижчого за ієрархією лишаються малопридатні для відпочинку місця. До того ж не обов’язково ці місця займають малопродуктивні корови. Конкуруючи за краще місце тварини можуть травмуватися, атмосфера в стаді стає неспокійною, а сам відпочинок є неповноцінним, адже худоба не може повністю заспокоїтись. Тож використання якісної підстилки може допомогти позбутися зайвих проблем у стаді та створити спокійну атмосферу у тваринницькому приміщенні.
Яку підстилку ліпше постелити
На практиці дискусія щодо того, який саме вид підстилки для великої рогатої худоби є найбільш ефективним і раціональним триває. Сучасні види підстилок розподіляють на органічні та неорганічні. До органічних відносять солому, тирсу та торф, а до неорганічних – гумові багатошарові мати, пісок і перероблений гній. Різні види підстилок мають свої переваги та недоліки. Тож рішення щодо використання певного виду підстилки слід приймати індивідуально, виходячи з конкретних умов господарства.
За дослідними даними, втрати тепла через підлогу без підстилки можуть сягати 400 ккал/м2 на годину. В перерахунку такі втрати енергії можуть дорівнювати еквіваленту у 1000 кг молока за лактацію, які господарство недоотримає лише на одній корові. Відповідно, коли йдеться про доцільність використання підстилки як такої, можливі втрати молока слід адекватно зважувати.
Для підтримання високої якості глибокої підстилки в зоні відпочинку корів до неї має потрапляти не більше 20–30% вологих випорожнень від тварин. Якщо тваринницьке приміщення спроектовано правильно, то саме близько 70% вологи припадає на спеціальну зону підвищеного забруднення поряд із місцем годівлі, адже більшість корів випорожняється під час споживання корму. Тож відповідне планування тваринницького комплексу дасть змогу використовувати підстилку найоптимальніше. Так, за будь-яких підрахунків економічний ефект від використання підстилки практично завжди буде вищим завдяки збільшенню продуктивності та кращому здоров’ю і самопочуттю тварин, ніж відмова від неї.
Варто пам’ятати, що навіть за утримання корів у індивідуальних станках із гумовими матами, де використання підстилки вважають бажаним, але у незначних об’ємах,близько 0,2–0,5 кг на добу на голову її все ж таки потрібно додавати. Нехтувати своєчасним прибиранням не можна, оскільки позитивний вплив від підстилки не тільки втрачатиметься, а й спотворюватиметься. Так, розмноження мікроорганізмів у соломі в індивідуальних станках для відпочинку відбувається дуже швидко і вже через 24 години досягає свого максимуму. Це означає, що вже через добу підстилка не забезпечуватиме тваринам гігієнічних умов, а навпаки, ставатиме джерелом проблем. Через це рекомендації європейських вчених зосереджуються на прибиранні станків що 12 годин із досипанням нової порції соломи.
У №4 читайте про гумові мати, тирсу, торф і компост як матеріали для підстилки
