Мартін Шєффлер, Інститут годівлі тварин та кормовиробництва, Федеральне відомство сільського господарства в Баварії (Німеччина)
Якість зернових,вирощених на власному полі, є вирішальним чинником, що сприяє високому статусу здоров’я і збільшенню продуктивності тварин. Якщо завчасно підготуватися до збирання та зберігання врожаю, якість зерна у годівницях буде найкращою.
У той час, коли на полях ще підростає пшениця, силоси із запасом корму порожніють. Проте хто вже у цей період задумується про майбутній урожай зерна?А варто було б. Якщо інвестувати час у ретельну підготовку до нового врожаю, то можна заощадити, уникнувши вимушених витрат на ветеринарію. І шлях до цього доволі простий: що вища чистота збирання складників корму і витримані умови їхнього зберігання, то кращими будуть здоров’я тварин і їхня продуктивність.
Найважливішими компонентами корму у годівлі свиней є пшениця та ячмінь. Як для людей, так і для тварин діє правило: ти є тим, що ти їси. Та якість не закінчується із правильним вибором сорту. Від вирощування до годівниці існує ще низка чинників, що безпосередньо впливають на якість корму в годівниці.
- Коли необхідно збирати врожай?
Найважливішим фактором стабільного зберігання зернових є вологість на момент збирання врожаю. Якщо у силоси зерно лише завантажують і вентилюють, то вологість на момент збирання врожаю не має перевищувати 14%. Якщо після завантаження у силоси зерно охолоджують до температури нижче 10°С, то протягом шести місяців зберігання вологість може становити 16%. За умови консервування зерна кислотами або його висушування можливий і вищий відсоток вологості. Однак слід зважати на те, що разом із вологістю зростають і витрати на зберігання.
- Чи потрібне кількаступеневе очищення?
Зернові завжди треба очищати. Сміття, пил, полова, ость, плюскле та бите зерно суттєво ускладнюють зберігання. Зазвичай вони мають вищий вміст бактерій, мікотоксинів і вологи. Особливо проблематично зберігати бите зерно, оскільки через незахищений ендосперм поживні речовини легше доступні для грибів та бактерій, що сприяє його псуванню.
Очищення – це найефективніший захід у разі забруднення зерна мікотоксинами. Так, під час першого очищення під час закладання зерна на зберігання вміст дезоксиніваленолу (ДОН) можна зменшити на 50% (здебільшого він накопичується у відходах). Наступне очищення – перед згодовуванням – забезпечує подальше зниження вмісту цього токсину. Стандартне обладнання обов’язково має бути оснащене пневматичним аспіратором. У дослідженнях із годівлі тварин за згодовування зерна, яке декілька разів очищували, у поросят спостерігали вищі прирости.
- На що слід зважати під час організації вентиляції?
Підвищення температури зменшує можливий часовий діапазон безпечного зберігання. Цей ефект посилюється за збільшення вологості. До того ж вищим температурам надають перевагу і складські шкідники (наприклад довгоносики). Вентиляція знижує температуру в складському приміщенні до оптимальної, завдяки чому зменшуються втрати сухої речовини зерна, що виникають унаслідок мікробного обмінного розпаду (псування). Для надійного зберігання зерна вологістю до14% потрібна температура нижче 18°С, інакше можливий строк зберігання значно скорочується (табл. 1).
Для ефективної вентиляції силосу температура повітря, що нагнітається, має бути щонайменше на 6°С нижчою, ніж температура зерна всередині сховища (температура зерна, виміряна над вентиляційним каналом). Необхідний мінімальний повітрообмін становить 15 м3 повітря на 1 м3 зерна на годину.
- Чи завжди є сенс консервування кислотами зерна?
Консервування кислотами знижує природний вміст бактерій та пліснявих грибів на зернинах і стримує їх подальший ріст. Це дає змогу зберігати зерно вологістю навіть понад 15%, а особливо в ті роки, коли під час збирання врожаю в липні та серпні випадає багато дощів і, відповідно, період збирання врожаю подовжений. Підприємства, що практикують консервування зерна кислотами, можуть почати збирання врожаю раніше. Відтак якщо має місце нерівномірна стиглість зерна із різним вмістом вологості в ньому на великих ділянках земель, то є сенс застосовувати консервування кислотами.
У регіонах, де переважають стабільно сухі погодні умови, консервування кислотами малораціональне.
- Чи варто проводити аналізи на вміст поживних речовин і мікотоксинів?
Для того, щоб скласти раціони, які водночас були б економічними й відповідали потребам тварин, показників із орієнтовних таблиць недостатньо. Зокрема, на вміст сирого протеїну і концентрацію амінокислот впливають технологічна стратегія внесення добрив і врожайність на конкретному підприємстві. Якщо вміст цих показників вищий, можна заощадити на білкових кормах, а якщо, навпаки – нижчий, то раціони слід збалансувати (наприклад, додатковим вмістом амінокислот у мінеральному кормі).
Загалом рекомендовано проводити аналіз на вміст мікотоксинів (ДОН та зеараленон), якщо в період цвітіння пшениці, тритикале, а також ячменю випадає багато дощів. Іншими факторами ризику є малопільні сівозміни з кукурудзою та мінімальний обробіток ґрунту.
- Як правильно відбирати репрезентативні проби?
Під час вивантаження із кожної машини відберіть пригорщу зерна у відро. Потім із нього візьміть змішану пробу. В ідеалі – мати на кожну силосну башту одне таке відро відібраного зерна. Проба, яку відбирають в одному місці силосу, дає далеко неповну інформацію, зокрема про забруднення мікотоксинами зерна у решті силосної башти.
- Що робити у разі забруднення зерна мікотоксинами?
Якщо зерно вже очистили і дослідили, корм необхідно змішувати так, щоб орієнтовні показники допустимого вмісту мікотоксинів не були перевищені. Орієнтовний показник вмісту ДОН для свиней становить 1 мг ДОН на 1 кг повнораціонного корму вологістю 12% (табл. 2). У раціони поросят та свиноматок таке зерно взагалі не рекомендують вводити.
Доцільність застосування адсорбентів мікотоксинів варто розглядати в кожному окремому господарстві як з фахової, так і з економічної точок зору. У Європі наразі є лише один продукт, ліцензований для застосування у комбікормах для адсорбції ДОН.
- Коли можна згодовувати свіже зерно?
Консультанти часто радять не згодовувати свіже зерно протягом чотирьох тижнів після його збирання. Обґрунтуванням цьому є ензиматичні реакції обміну і високий вміст бактерій на поверхні через віддачу вологи зерном під час висихання. Наслідком згодовування такого зерна можуть бути порушення процесу травлення та зниження продуктивності тварин.
Свіжі пшеницю або ячмінь, завезені до сховища у стабільному стані (вологість ≤ 14%, очищені, температура ˂18°С), можна вводити у корм одразу, але в кількості не більше 50%. Останній факт був доведений у дослідженні з годівлі поросят Баварським НДІ.
