Анна Назаренко, Agroexpert (Україна)
Перед початком посівних робіт кожне господарство стоїть перед вибором: які кормові культури цьогоріч посіяти аби нагодувати худобу якісним і недорогим кормом. Хорошим варіантом такого корму може бути силос злакових трав, а точніше – жита.
Саме цій темі _– «Альтернативні види грубих кормів у годівлі високопродуктивних корів» – був присвячений семінар, який проводили компанія «КВС-Україна» і журнал Agroexpert у м. Полтава 23 лютого. На захід зібралося більше сотні представників молочних господарств із області й навіть сусідніх регіонів. Із учасниками семінару закордонні й вітчизняні спеціалісти ділилися професійною інформацією про весь ланцюжок виробництва житнього сінажу: від висівання культури до закладання силосної маси і навіть торкалися профілактики аліментарних захворювань худоби.
Жито – невибаглива, але корисна культура
Отже, про технічне забезпечення й особливості заготівлі силосу із злакових трав розповідав представник компанії «Пьоттінгер Україна» Володимир Мірненко. Він звернув увагу слухачів на те, що озиме жито – непримхлива культура: невибаглива до ґрунту, нечутлива до багатьох хвороб. А завдяки своїй сильно розвиненій кореневій системі жито швидко акумулює цукри у вузлі кущення, що підвищує його морозостійкість.
Однак все одно існують моменти під час вирощування озимого жита, яким слід привернути достатньо уваги. Ідеальний період для цієї культури – коли вона входить зимівлю у стадії 3–4-х продуктивних стебел. Для такої стадії рослині потрібно 35–45 днів, тобто провести сівбу слід приблизно 15–20 вересня. «Слабким» місцем для жита залишається глибина висіву: критичною є 5 см, оптимальною – 2–3 см, аби в рослини було достатньо сил для того, щоб пробитися з-під ґрунту й перейти на вегетативний спосіб живлення.
Про те, як правильно заготовляти сінаж, доповідав і представник компанії «АгроЕксперт» Юрій Ванжула. Доречним тут буде застосування силосної закваски, але такої, яка здатна активізувати корисне молочнокисле бродіння в силосній масі, сприятиме збереженню поживних речовин у ній, а також підвищуватиме їхню перетравність. За умови чіткого дотримання технології закладання сінажу якісний корм можна отримати й з силосної маси вологістю 65% під час закладання.
Доктор Дейв Девіс, експерт у галузі силосування із Великої Британії, нагадав про позитивний вплив житнього сінажу на організм тварин. Цей корм містить легкодоступні вуглеводи, має дуже багато високоперетравної клітковини, що сприяє оптимальному виробленню енергії в організмі корови, а з ним і зменшенню теплового стресу під час періоду спеки. Але жито на сінаж із найоптимальнішим вмістом поживних речовин (високий вміст легкодоступних/перетравних речовин і низький – важкоперетравних) варто скошувати, коли колос ще не вийшов із стебла. Тоді рослина ще не містить достатньої кількості крохмалю, але є повністю високоперетравною, натомість містить багато енергії з клітковини, вміст сухої речовини – 15–20%. Відтак і споживання корму тваринами зростає. За біологічного достигання рослина містить більше не лише крохмалю, а й неперетравної клітковини (лігніну).
Тож скошені на ранніх стадіях рослини матимуть ліпшу поживність, утім, міститимуть більше вологи. Тому таке жито слід прив’ялювати, але швидко (за короткий термін). Також житній сінаж може мати доволі високий (до 16%) вміст сирого протеїну, якщо, звісно, його буде правильно заготовлено.
У комбінації до кукурудзяного силосу
Утім, спеціалісти все ж наголошують, що житній сінаж однозначно не має бути єдиним грубим кормом у раціоні – найліпше його комбінувати з кукурудзяним силосом і сінажем із люцерни. Тому була на семінарі піднята й тема заготівлі кукурудзяного силосу. Про основні моменти процесу заготівлі розповідав Дмитро Ковальчук (компанія «КВС-Україна»). Спершу треба зазначити, що початок успіху – правильно обраний силосний гібрид. Не рекомендовано висівати кукурудзу на силос за залишковим принципом, тобто використовувати залишки зернових гібридів, відводити для силосної кукурудзи гірші поля, економити на добривах.
Отже, різні силосні гібриди мають неоднакову групу стиглості ФАО, відтак обирають їх відповідно до ґрунтово-кліматичних умов господарства. Також ліпше обирати декілька гібридів із різною групою ФАО, що дасть змогу оптимально розрахувати час збирання кожного з них. Окрім ФАО, ще одним критерієм вибору є частка качанів у зеленій масі, а також вміст сухої речовини та енергетична цінність корму.
До зазначених критеріїв вибору гібрида силосної кукурудзи додатково слід звертати увагу на ознаки stay green (здатність зберігати стеблові й листкові частини рослини зеленими після настання повної стиглості зерна), еректоїдність листків (для поліпшення фотосинтезу і накопичення сухої речовини в листках).
Не менш важливим є визначення оптимальних строків сівби, так, приміром, для ранніх строків найпридатніші холодостійкі гібриди (рекомендація від фахівців – висів за температури ґрунту 6–8°С і не забувати про обраний тип зерна).
Не допускайтесь помилок у годівлі
Згодовування неякісного грубого корму – одна з поширених у господарствах помилка – призводить до виникнення аліментарних хвороб у високопродуктивних тварин. Максим Павленко з компанії «Біовета» розповів про найчастіші хвороби, спричинені неправильною годівлею, та про методи профілактики і боротьби з ними. Першим показником порушень у годівлі є незадовільна кондиція тіла корови (зажирна або захуда). Контролювати вгодованість корів бажано ще в періоді сухостою, й до того ж якомога частіше (бажано щодня). Незадовільна кондиція (зажирна) у сухостійний період – перша ознака виникнення кетозу в період роздоювання (післяотільний). Спричинити таке порушення може як дефіцит енергії в раціоні, так і грубий корм із високим вмістом масляної кислоти.
Ще одне захворювання – післяродовий парез (гіпокальціємія), до якого також призводить незбалансована годівля (неякісний грубий корм). Це захворювання тягне за собою проблеми із затримкою посліду (далі вони переростають у гінекологічні проблеми в гінекологіїв корови), зміщення сичуга.
Захворювання на ацидоз (перекислення рубця) спостерігають переважно у високопродуктивних корів. Виникає він тоді, коли тварин годують бідним на поживні речовини кормом чи коли у раціоні великий вміст концкормів. Тут важливим є не лише збалансованість раціону, а й приготування корму, а саме – довжина нарізки грубих кормів.
Для профілактики цих проблем коровам слід згодовувати легкозасвоюваний, поживний і збалансований корм, яким може бути житній сінаж.
Дейв Девіс, експерт із силосування, Велика Британія:
– Хочу дати невеличкий коментар щодо зберігання силосних заквасок. Я часто спостерігав у багатьох країнах майже однакові помилки під час зберігання й використання цих продуктів.
Після покупки упаковку із закваскою зазвичай зберігають за температури 30°С і вище – це шкодить живим бактеріям, зменшуючи їхню кількість. Якщо ж температура зростає до 40°С, навіть протягом 15 хв, майже 50% бактерій гинуть. А на багатьох фермах узимку пакети із заквасками зберігають неподалік приладів опалення, вважаючи, що тепліше, то ліпше. Втім, і за зберігання в баках на тракторах чи аплікаторах правильного температурного режиму також не дотримуються.
Варто пам’ятати, що бактерії заквасок дуже чутливі до високих температур, а під час збирання і закладання силосної маси температура повітря буває зависокою. У спекотний сонячний день, коли сонце світить на бак із закваскою, це додатково її нагріває. Тому дуже важливо захищати ємності з заквасками від високих температур (оптимально – нижче 20°С, критично – до 30°С) і сонячних променів.
