Опорос: свиноматка під «прицілом»

0

Сабіне Зіпос, ветеринарний лікар та проф. Вольфганг Зіпос, клініка для свиней при Університеті ветеринарної медицини, м. Відень. Власники ветеринарної клініки Швертфеген в Нойленгбасі (Австрія)

Великі втрати поросят часто трапляються, коли свиноматки хворіють і почуваються недобре. Якщо розпізнати захворювання ще на ранніх стадіях, можна врятувати поросят, а з ними й рентабельність свого виробництва. Однак при цьому важливо діяти систематично.

Перед свиноматкою стоять значні виклики: вона має приводити якомога більше поросят і виробляти достатню кількість молока для їхнього годування (10–13 л/добу за майже вдвічі більшого вмісту молочного жиру, ніж у коров’ячому молоці). Для свиноматки лактація – стомлива й виснажлива фаза. І під час неї можуть виникнути захворювання молочних залоз у вигляді запалення (мастит) або сечостатевих органів із запаленнями сечового міхура та слизової оболонки матки (цистит і ендометрит), що має назву синдром ММА (мастит-метрит агалактія). Це захворювання завдає шкоди здоров’ю свиноматки та призводить до нестачі молока (агалактії), а це, своєю чергою,  може бути небезпечним для життя поросят.

Під спостереженням

Фахівці свиногосподарства можуть завчасно розгледіти перші ознаки захворювання свиноматки ще під час опоросу. Адже що раніше розпочнеться лікування, то ліпші шанси матимуть свиноматки й поросята. Доглядач за тваринами має розпізнавати і знати природну поведінку здорових свиней. Для спостереження потрібні час (не можна спостерігати поспіхом під час виконання робочих процесів), концентрація й об’єктивність (робити все потрібно усвідомлено, бути самокритичним), світло (у темному приміщенні важко розгледіти травми копитець або сосків) та відповідні знання. Оточення тварини слід також брати до уваги. Приміром, може виявитися, що станки закороткі для свиноматок або, інакше кажучи, свиноматки «не тієї» генетики. Якщо під час лежання свиноматки торкаються піхвою об задню огорожу, це сприятиме зростанню інфекцій сечовивідних шляхів та матки.

Обстеження свиноматки та поросят

На що слід звертати увагу за обстеження свиноматки під час опоросу та впродовж лактації? Спочатку оцініть обладнання та самі умови утримання тварин. Поряд з чистотою і гігієною у приміщенні для опоросів важливими є оптимальні параметри мікроклімату й належний стан підлоги. Температура повітря в зоні, де перебувають свиноматки, має бути не вищою за 21°С, у гнізді для поросят – не нижче 35°С. Температуру в гнізді для поросят можна приблизно визначити й перевірити, опустивши руку майже до поверхні підлоги.  Протягів взагалі не повинно бути. Поверхня підлоги в станку для опоросів має бути нековзкою і без гострих країв. Інакше, з одного боку, через постійне ковзання свиноматка може пошкодити собі м’язи та копитця. З другого – може травмувати шкіру, передусім внизу кінцівок та сосків. Це може призвести до запалень суглобів і молочних залоз. Травмовані свиноматки рідше встають, адже цей процес у  них пов’язаний із відчуттям болю. Тому вони менше їдять і п’ють, а отже, продукують менше молока.

Перед опоросом

Спочатку ви маєте сформувати власне враження від усього стада свиноматок, оцінивши стан їхнього здоров’я, зокрема на основі візуального спостереження: чи проявляють окремі тварини невластиву для здорових тварин поведінку. Можливо, ви знайдете одну свиноматку, яка постійно лежить або, навпаки, таку, що не лягає, коли інші підпускають до себе поросят для годівлі. Такі свиноматки – першочергові кандидатки на окреме детальне обстеження, яке спочатку може провести й сам доглядач.

Далі варто звернути увагу на загальну поведінку тварин. Свиноматка має бути спокійною та уважною до поросят (не останню роль тут відіграє мікроклімат приміщення). Положення тіла тварини може дати інформацію про стан підлоги (наприклад розслаблене положення кінцівки). Свиноматки із надлишковою або замалою вагою – ознака того, що годівлю слід відкоригувати.

Потім тварину обстежують спереду назад і згори донизу. Тут також важливо не оминути увагою стан поверхні шкіри (чи не пошкоджена?) та її колір (світло-рожева?). Інші важливі чинники – споживання корму й води. Пропускна здатність ніпельної напувалки в станку для опоросів має бути щонайменше 2,5–3 л! Також варто оцінити – сечу та кал тварин. Адже саме під час опоросів свиноматки страждають на закрепи. Тому важливо пом’якшити консистенцію калу за допомогою годівлі раціонами із високим вмістом сирої клітковини та достатньої кількості води, аби запобігти ММА. Адже перебої у роботі кишківника зумовлюють виникнення ММА. Тому в день опоросу не рекомендовано тримати свиноматок голодними, адже потрібно щоб кишківник продовжував належно працювати і впродовж цієї критичної фази. Кількість корму, однак, слід зменшити на 1,5 кг.

Потім, якщо свиноматка під час обстеження лежала, її слід підняти, аби оглянути стан копитець усіх чотирьох кінцівок та обидві тяжі молочної залози. Звертайте увагу на цілісність копитець та сосків, а також на кількість робочих сосків.

Під час опоросу

Упродовж опоросу свиноматки слід обов’язково брати до уваги такі аспекти:

  • Час між двома поросятами: до 20 хв.
  • Загальна тривалість родів 2–4 год.
  • За непродуктивних потуг втручатися потрібно обережно, щоб встановити можливе неправильне передлежання поросяти, що виходить. Долоню і руку перед цим слід ретельно помити теплоюводою з милом. Найліпше використовувати одноразові рукавички та спеціальний гель. Якщо неправильне передлежання не можна виправити – неодмінно викликайте ветлікаря.
  • 1–2 мл окситоцину можна давати лише за послаблення потуг, спричинене тривалими родами, тобто лише за стомлення свиноматки (а саме – матки). Не давати препарат за неправильного передлежання. Не вводити окситоцин тривалої дії, адже це призводить до клонусу (спазму) матки, а поросята можуть задихнутися!
  • Після народження поросят витерти насухо й контролювати температуру в гнізді.
  • Пуповина має обірватися сама, у жодному разі не розрізати її ножицями!
  • За травм піхви – звернутися до ветлікаря.
  • За неповного виходу посліду, слід звернутися до ветлікаря.
  • Перевірити кількість робочих сосків. За потреби спробувати підсадити поросят до сосків або здоїти соски.

Найчастіші помилки під час родів:

  • Свиноматку запізно переводять у відділення для опоросів (менше ніж за 7 днів до опоросу). У такому разі молозиво міститиме замало специфічних антитіл.
  • Недотримання гігієни та метушлива робота доглядачів.
  • Зараннє введення та/або зависока доза окситоцину.

Після опоросу

Після опоросу здорова тварина має регулярно допускати поросят до сосків. Якщо свиноматки не їдять або приймають лежаче положення на животі і не допускають до себе поросят для годування, це вже є сигналом тривоги. Другим сигнальним застереженням має бути нервова або агресивна поведінка поросят, що вказує на некомфортні умови їхнього утримання або погані материнські якості. Таку нетипову поведінку часто спостерігають у молодих свиноматок.

Щодо поросят – слід звертати увагу на їхню життєздатність (активність), споживання молозива (!), вирівняність гнізда за масою і поведінку під час лежання. Через вплив затяжного стресу поросята стають голодними і неспокійними. Це може вказувати на припинення продукування молока свиноматкою, що для поросят-сисунів може закінчитися їхньою загибеллю. За тривалої нестачі молока у свиноматки окремі поросята в гнізді ростуть по-різному. Має насторожити також збивання поросят у купу, що вказує як на нестачу енергії у годівлі, так і на занадто холодну температуру повітря в приміщенні, що загрожує їм переохолодженням. Відповідно, слід підвищувати температуру в гнізді поросят.

Підвищення температури – лихоманка?

Вимірювання внутрішньої температури тіла (ВТТ) є багатозначним пунктом під час обстеження свиноматки. В одному досліді виміряли криві ВТТ 80 основних і молодих свиноматок упродовж репродуктивного циклу. Аналіз даних показав, що протягом поросності середня температура тіла молодих свиноматок становила 38,4°С, а основних – 38,1°С. Суттєве зростання ВТТ фіксували у таких періодах:

1 – під час родів (середня ВТТ молодих свиноматок: 39,7°С, основних: 39,1°С).

2 – на другому тижні лактації (середня ВТТ молодих свиноматок: 39,9°С, основних: 39,7°С).

3 – після осіменіння (середня ВТТ молодих та основних свиноматок: 38,8°С).

Помічали інколи й підвищення внутрішньої температури тіла на піку лактації, але це означає, що не слід кожну підвищену ВТТ у цей період неодмінно розцінювати як лихоманку, і це не обов’язково має призвести до ММА. Також і за (видимої) підвищеної ВТТ ймовірну ММА не слід одразу необдумано лікувати антибіотиками. За обстеження варто спочатку проаналізувати загальний стан свиноматки, щоби прийти до правильного діагнозу та вирішити які саме заходи слід вжити.

З’ясування порушень функцій відтворення

У ще одному дослідженні детально вивчали спектр мікроорганізмів сечостатевого тракту свиноматок із порушеннями функцій відтворення. З’ясували, що інфекції сечовивідних шляхів та матки часто виникають разом із порушеннями у відтворенні. Найочевидніші результати дали проби із тампонів зі слизової оболонки сечового міхура і матки. Тому під час забою свиноматок, які викликають певні підозри щодо захворювання,обов’язково має бути присутній ветлікар, аби забрати необхідні органи й взяти проби із тампонів для аналізу. Найчастіше серед збудників інфекцій ідентифікували Escherichia coli, стрептококи, дріжджові гриби (Candida spp.) та лептоспіри.