Світлана Дерев’янко, канд. екон. наук, доцент, Ірина Дигодюк, магістр, НУБіП України
Питання відповідальності за порушення турбує всіх і завжди, адже штрафи досить боляче б’ють по гаманцю. А щоб їх уникнути, варто якомога більше знати про них.
Відповідно до Закону України (ЗУ) від 6 грудня 2016 р. №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», з 1 січня 2017 р. законодавство з оплати праці зазнало суттєвих змін. Змінено поняття «мінімальної заробітної плати», порядок встановлення посадових окладів і тарифних ставок, запроваджено нові механізми контролю у сфері зайнятості та оплати праці.
Визначення мінімальної заробітної плати наведено у ст. 95 Кодексу законів про працю (КЗпП) України – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності й господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Із 2017 р. вилучено норму, за якою до мінімальної зарплати не додають доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Водночас розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної. Це передбачено новою ст. 31, якою доповнено ЗУ «Про оплату праці». Якщо ж нарахована зарплата за виконану місячну норму праці є нижчою за розмір мінімальної, тоді роботодавець має провести доплату, до того ж слід це робити щомісяця одночасно з виплатою зарплати.
Що не входить у зарплату
Під час обчислення розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховують доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. За укладання трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також за невиконання працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Статтею 6 ЗУ «Про оплату праці» передбачено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2017 р. – 1600 грн).
Закон України від 21 грудня 2016 р. №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлює: прожитковий мінімум для працездатних осіб у розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2017 р. – 1600 грн, з 1 травня – 1684, з 1 грудня 1762 грн; мінімальну заробітну плату в місячному розмірі з 1 січня – 3200 грн; у погодинному розмірі – 19,34 гривні.
Компанії повинні «підігнати мінімалку»
Прикінцевими та перехідними положеннями ЗУ №1774 передбачено, що мінімальна зарплата після 1 січня 2017 р. не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до Законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень. Мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів. Сторонам, які уклали колективні договори й угоди, необхідно у тримісячний строк привести їх норми у відповідність із цим Законом згідно з законодавством. До внесення змін до колективних договорів і угод усіх рівнів щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, роботодавці мають внести відповідні зміни до колективних договорів у частині визначення співвідношень в оплаті праці працівників, замінивши раніше передбачені співвідношення до мінімальної заробітної плати на співвідношення до прожиткового мінімуму. Водночас за наявності відповідних коштів згідно зі ст. 91 КЗпП підприємства, установи, організації за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові, порівняно з законодавством, трудові пільги для працівників, у т. ч. із визначення розмірів посадових окладів і тарифних ставок.
Побільшало контролюючих органів
З 1 січня 2017 р. ЗУ №1774 збільшено кількість і самих «контролюючих» із питань додержання законодавства про працю. Змінами, внесеними до ст. 17–18 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. №280/97-ВР передбачено, що органи місцевого самоврядування під час здійснення повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади, а з питань здійснення делегованих їм повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення – перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, крім здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності, тепер мають право накладати фінансові санкції (штрафи) за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (ст. 34 зазначеного вище Закону). Зауважимо, що до внесення цих змін рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення приймалося посадовою особою Держпраці чи її територіального органу. Набули чинності зміни у частині посилення відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за порушення законодавства про працю. Розширено абз. шостий ч. 2 ст. 265 КЗпП, якою передбачено нові види відповідальності.
Покарання за недопущення перевіряючих
Встановлено відповідальність юридичних і фізичних осіб – підприємців у разі недопущення «контролерів» до проведення перевірки – штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (9600 грн). За неоформлення найманих працівників, оформлення на неповний робочий час за фактичного виконання роботи повний робочий час, виплату зарплат «у конвертах», неповідомлення органів Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу штраф – тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати (96 000 грн). Коли перевірка здійснюватиметься з метою виявлення працівників із неоформленими трудовими договорами та виплати зарплати «у конверті» (без нарахування та сплати ЄСВ та податків) на роботодавця очікуватиме штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат (320 000 грн). Це найвища фінансова санкція за порушення трудового законодавства, визначена ст. 265 КЗпП.
За порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, на посадових осіб накладається штраф у розмірі від 30 до 100 нмдг (неоподаткований мінімум доходів громадян) (від 510 до 1700 грн), а за повторне протягом року вчинення зазначеного порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда – від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн).
Отже, кількість «охочих» контролювати додержання трудового законодавства, зокрема виплату заробітної плати не менше встановленого мінімального її рівня, зросла. Місцевий бюджет, до якого потрапляє 60% податку з доходів фізичних осіб, який буде сплачений за працюючого, зацікавлений, аби заробітна плата працівникам теж була не менше рівня мінімальної (3200 грн). Санкції за порушення трудового законодавства вражаючі, а тому роботодавець прагнутиме не «попасти» на штрафи.
Розміри штрафів
Зауважимо, що КЗпП містить понад сотню трудових гарантій та пільг працівникам, за порушення яких законодавець передбачив чималі штрафи. То що ж законодавець вимагатиме від роботодавця (див. табл.).
Порушення у сфері оплати праці
| Вид порушення трудового законодавства та норма права | Санкція |
| Виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків (виплата зарплати «в конвертах») (п. 1 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI) | 30 мінімальних заробітних плат (МЗП) (96 000 грн)* |
| Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі (ст. 24 ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.95 р. №108/95-ВР, ст. 115, 116 КЗпП) | 3 МЗП (9600 грн) |
| Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці:
– виплата заробітної плати в розмірі меншому, ніж мінімальна заробітна плата (ст. 95 КЗпП) |
10 МЗП (32 000 грн)* |
| – непроведення або проведення індексації заробітної плати з порушенням встановленого законодавством порядку (ст. 95 КЗпП, ст. 33 ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95-ВР) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – порушення в організації оплати праці (тарифної системи: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники)) (ст. 96 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| недотримання норм оплати праці:
– за роботу в надурочний час (ст. 12 ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95-ВР, ст. 106 КЗпП) |
10 МЗП (32 000 грн.) |
| – у святкові, неробочі та вихідні дні (ст. 107 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – у нічний час (ст. 108 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – за час простою, який мав місце не з вини працівника, а також за освоєння нового виробництва (продукції) (ст. 113 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – під час виготовлення продукції, що виявилася браком не з вини працівника (ст. 112 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – щодо працівників молодше вісімнадцяти років, за скороченої тривалості їх щоденної роботи (ст. 194 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – щодо порядку оплати праці за невиконання норми виробітку не з вини працівника (ст. 111 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – за суміщення професій (посад) і виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника (ст. 105 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| недотримання гарантій в оплаті праці:
– щодо оплати відпусток (ст. 12 ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95-ВР, розд. V ЗУ «Про відпустки» від 15.11.1996 р. №504/96-ВР, ст. 83 КЗпП) |
10 МЗП (32 000 грн) |
| – щодо порушення обмежень відрахувань із заробітної плати, їх розміру та заборона відрахувань із певних видів виплат (ст. 127, 128, 129 КЗпП) | 10 МЗП (32000 грн.) |
| – за звільнення (ст. 117 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – за час виконання державних або громадських обов’язків (ст. 119 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – для тих, які направляються для підвищення кваліфікації (ст. 122 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – за направлення на обстеження у медичний заклад для проведення обов’язкового медогляду (ст. 123, 169, 191 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – для переведених за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботу (ст. 170 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – переведених тимчасово на іншу роботу в зв’язку з виробничою необхідністю (ч. 2 ст. 33 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – для вагітних і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу (ст. 178 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – для працюючих інвалідів (залучення інвалідів до надурочних та робіт у нічний час без їхньої згоди не допускається (ст. 172 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – для донорів (ст. 124 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – працівникам у разі переїзду на роботу до іншої місцевості (ст. 120 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – під час службових відряджень (ст. 121 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – працівникам, які використовують свої інструменти для цілей підприємства (ст. 125 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
| – працівникам – авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій (ст. 126 КЗпП) | 10 МЗП (32 000 грн) |
*штраф застосовується за кожного працівника, відносно якого скоєно правопорушення
Законодавством встановлено відповідальність за недотримання державних гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених ЗУ «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.1991 р. №1975-XII, «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-XII та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. №3543-XII. Так, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть зазначену відповідальність відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП у вигляді штрафу – в 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати (32 000 грн), а посадові особи підприємств (установ, організацій) незалежно від форм власності та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю згідно з ч. 7 ст. 41 КУпАП – у вигляді штрафу від 50 до 100 нмдг (850 – 1700 грн).
Далі буде
