Іон Морару, American Dairy Technology (Україна)
Наразі в умовах окупації, де москальські фашисти відрізали всі можливості забезпечення (в тому числі й товарів для молочного скотарства), в процесі роботи виникають запитання про те, як вийти із ситуації, коли закінчуються або вже закінчилися засоби пре- та постдіпінгу й як запустити корів, не маючи препаратів для обробки вимені.
Процес доїння
Почнемо з предіпінгу (обробка вимені перед доїнням). Ми вже не раз розповідали, що деякі підприємства (навіть цілі країни) цю процедуру в протоколі доїння корів не застосовують. Отже, якщо у вас закінчився засіб для предіпінгу (розчини: перекису водню, гіпохлориту натрію, хлоргексидину чи може ще який комерційний непотріб), ви маєте два шляхи вирішення:
- Повністю відмовитися від предіпінгу. Це реально, це не страшно, це нікому не нашкодить і, якщо все робити правильно, то жодної «біди» не станеться!
- Використання звичайної кип’яченої та охолодженої або води, в яку добавлено будь-який дезінфектант (можете застосувати той, що ви маєте у господарстві, але важливо дотримуватися правильної концентрації для попередньої обробки дійок). Ви будете здивовані, але саме з цього й починалася історія використання як предіпінгу, так і постдіпінгу. Ну й найпростіший та найбільш поширений метод, який можна застосувати, це використання правильно хлорованої води для переддоїльних цілей.
Йдемо далі – постдіпінг. Тут теж саме: величезні підприємства і навіть деякі країни цієї процедури в процесі доїння не мають, а якість молока від цього не погіршується та й кількість випадків маститів у корів мінімальна (хто уважно читав наші статті, то колись про це трохи розповідали). Варіантів вирішення проблеми три:
- Повністю відмовитися від постдіпінгу (принаймні на період окупаційного терору, який влаштували москальські фашисти). Але для цього необхідно організувати роботу так, щоб корови мінімум 50 хв після доїння не лягали, а їли.
- Якщо у вас ще є запаси деззасобів для обробки дійок, але вони закінчуються і у вас постдіпінг на основі гліцеролу, а ще у вас випадково залишився гліцерол (ну всяке буває, може вам колись якийсь комерсант впарив нібито для профілактики кетозу, а ви вчасно одумалися й припинили його давати), то будь-який деззасіб на основі гліцеролу можна розбавити аж в 4 рази (навіть більше). Звісно, якщо є така можливість, а вже потім розтягнути його використання на якомога довший період.
- Застосування для обробки дійок після доїння води, в яку добавлено будь-який дезінфектант (див. розповідь про предіпінг) – ось такі варіанти…
Всі запропоновані нами шляхи вирішення дієві й найголовніше – вони перевірені!!! І якщо все робити правильно, то ані збільшення випадків захворювання на мастит, ані погіршення якості молока, пов’язаного з моментами, про які ми тут «говорили» – не буде!
Можна застосувати для обробки дійок після доїння воду, в яку добавлено будь-який дезінфектант
Процес переведення корів у сухостій
Кілька слів про запуск корів за умови, якщо у вас закінчилися протимаститні препарати для запуску. Тут трохи складніше, бо не все так просто, як вам розкажуть «старожили з досвідом» про те, як колись запускали корів «без того всього, і було все добре». Відразу хочеться зазначити, що то абсолютно різні корови. Та якщо поцікавитися історією й першими спробами «консервувати» вим’я під час запуску, то зрозумієте про що це… Але сьогодні про те, як вижити в окупації, тому спершу треба навчитися працювати та організовувати такий технологічний процес, як передзапуск (про який ви вже, певно, багато чого чули й читали).
Йдемо далі, це буде «неправильно» в мирний час, але бажано (якщо продуктивність корів через війну зменшилася більше ніж на 20%) перевести корів на 2-разове доїння. Але якщо ви цього не робите (з ваших особистих міркувань, чи то у вас продуктивність лишилася на довоєнному рівні…), то за 7 днів до запланованого запуску бажано перевести корів на 2-разове доїння (обов’язковий інтервал 12 годин), і так доїте 2 дні. Потім – на однократне доїння й тільки зранку. І так залежно від продуктивності та стану корови робите 3–5 днів. Щоб не плутатися, слід правильно маркувати цих корів (про це кілька ресурсів теж писали, тому не полінуйтеся й пошукайте цю інформацію в інтернеті).
Отже, підсумуємо: два дні поспіль доїте двічі на добу, потім 3–5 днів один раз на добу зранку. Головне все робіть правильно, дотримуйтеся загальновиробничої гігієни і, дякувати Богу, тут не потрібно жодних додаткових витрат. Не здумайте застосовувати якісь «спеціальні» раціони для запуску, бо наробите біди. Вода має бути у вільному доступі й без обмежень, доїти треба так, як завжди, тобто повністю, а залишати молока у вимені повинні стільки, скільки там має лишитися (це ми до того, що іноді «старожили з досвідом» практикують неповне видоювання, цього робити, Боже збав, не варто). Ну і помічником для ефективного запуску в умовах, коли антибіотики для обробки вимені не доступні, буде профілактика клостридіозів та колімаститів. Тут ви також можете впоратися навіть без вакцинацій, якщо у вас закінчилися ще й вакцини (про такі ситуації, та що робити в такому разі різні фахівці вже не раз розповідали на своїх каналах YouTube або сайтах). Але обов’язково в наступних дописах, якщо Господь дасть таку можливість, ми розповімо, як працювати на молочній фермі в таких складних умовах, які ми маємо зараз, коли ветеринарні препарати через війну стають у дефіциті.
Деякі підприємства (навіть цілі країни) процедуру предіпінгу в протоколі доїння корів не застосовують
Усім бажаю перемоги України, і щоб усі москалі виздихали!!!
