Maize Redness: нова загроза кукурудзи?

0

Мартін Прюллер, селекціонер Raiffeisen Ware Austria AG (Австрія)

Вірусне захворювання кукурудзи Maize Redness (почервоніння кукурудзи) торік проявлялося у південно-східній Європі, зокрема в Угорщині. Пропонована стаття детально розповідає, як ідентифікувати хворобу та якими є причини ураження посівів.

Минулого року автору довелося оглянути низку посівів кукурудзи в Європі. Зокрема, у вересні – дослідні ділянки поблизу Тімішоари на заході Румунії. З-поміж уражених рослин були окремі з відмерлими качанами. Першочергово причиною, на думку автора, могло бути ураження фузаріозом стебла на ранніх стадіях. Доволі дивно виглядало почервоніння стебла, яке було іншим, аніж звичне антоціанове забарвлення після ураження стебловим метеликом. Огляд дослідної ділянки у сербських Шімановцях, поблизу Белґрада, відкрив вражаючу картину. До 50% рослин на ділянках мали погано виповнені, або взагалі невиповнені качани. Очевидним було і почервоніння листків. Симптоми збігалися з ознаками захворювання Maize Redness (почервоніння кукурудзи), про яке в Угорщині говорили ще в 2013 році.

Рослини відмирають

Уздовж прожилок листків спочатку проявляється добре помітне почервоніння, яке поширюється на загальну площу листка та на стебло. Обмін асимілятів у рослині блокується. Через це зерна більше не виповнюються і зморщуються. За 2–3 тижні після виявлення зовнішніх проявів хвороби рослини висихають та відмирають, червоне забарвлення зникає. Уражені рослини розвинені відносно нормально і не мають ознак карликовості, як за інших хвороб вірусного або бактеріального походження.

Уперше хворобу виявили 1957 року в сербському регіоні Банат і протягом наступних 40 років вона проявлялась досить нерівномірно у сусідніх регіонах Румунії та Болгарії. Найбільших зафіксованих уражень у регіоні в 2002 та 2003 роках зазнало 40 – 90% урожаю кукурудзи на зерно. У 2009 році хворобу виявляли в італійському регіоні Мантуя, а в 2010 році – в Угорщині.

Цикадки як переносники

У пошуках збудника хвороби автор стикнувся з мікроорганізмами під назвою Stolbur Phytoplasma або Phytoplasma solani. Тривалий час не було ясності щодо шляху потрапляння бактерій у рослини кукурудзи. У 2007 році сербським вченим вдалося підтвердити, що відповідальними за перенесення фітоплазм є цикадки виду Reptalus Panzeri. Угорські дослідники припускають, що переносник вірусу почорніння деревини винограду цикадка Hyalesthes obsoletus може відігравати певну роль як вектор Maize Redness. Наразі дослідження тривають.

Головним господарем цієї хвороби є рослина кукурудзи. Фітоплазми також виявляли на коренях багаторічного коренево-паросткового сорго алепського (Sorghum halepense) та озимої пшениці, які межували із полями з ураженою кукурудзою. Корені озимих слугують також для зимівлі личинок цикадки. Цикадок, зокрема, виявляли на винограді, озимих зернових, трояндових, багаторічних насадженнях, кропиві та різних видах злакових.

Цикл розвитку

Цикадки Reptalus Panzeri у червні – липні після достигання озимої пшениці мігрують у зелені посіви кукурудзи і у серпні відкладають яйця. У стадії личинки молоді особини поглинають фітоплазми у корені інфікованих рослин кукурудзи. Якщо кукурудза розміщується у сівозміні після озимої пшениці, молоді особини-переносники фітоплазм можуть мігрувати наприкінці червня або у липні як дорослі особини на кукурудзяні поля і знову заражувати здорові рослини бактеріями. Тобто ця хвороба лише виграє від сівозміни кукурудза-озима пшениця, яку вважають ефективною у боротьбі проти діабротики. Що м’якіша зима та спекотніший початок літа, то вища ймовірність спалахів хвороби почервоніння кукурудзи, позаяк цикадки починають раніше розвиватися і можуть поглинати більшу кількість фітоплазми.

Можливості контролю

Поки що є досить мало інформації щодо ефективних заходів, які можуть зарадити поширенню цієї хвороби. Основною точкою впливу є контроль переносників, що є доволі проблемним через велику кількість рослин-господарів та високу мобільність. Ефективною може бути обробка насіння озимої пшениці інсектицидними протруйниками. Щоправда тут потрібно провести поглиблені дослідження. В будь-якому разі рекомендують ретельно контролювати забур’яненість. Іншим запобіжним заходом може бути багатопільна сівозміна з більшою відстанню між кукурудзою та озимими зерновими культурами. 

Тривають дискусії та дослідження, чи залежить сприйнятливість до ураження збудником хвороби від сортових особливостей гібридів кукурудзи. Що триваліший період інфікування, то важче розпізнати хворобу за зовнішніми ознаками – пізні сорти є вразливішими за ранні. Виразнішими є симптоми на полях із кукурудзою у монокультурі та за пізніх строків сівби. Тому рекомендують якомога ранні строки сівби. Також вчені не мають підтвердження щодо перенесення фітоплазми насінням.