Висаджувати 1-2 га кизилу — це ризик. У такому випадку фермер працюватиме лише на внутрішній ринок і не матиме змоги сформувати експортну партію.
Про це в коментарі для AgroPortal.ua розповів фермер, директор ОСГ «Малявкін» Сергій Малявкін.
Якщо фінанси дозволяють, то й при такій площі можна придбати обладнання для переробки на цукати, мармелад та інше. Але воно дороговартісне й окуповується лише в кооперації. На думку пана Сергія, відразу варто закладати більші площі.
Викликом для початківців він називає посадковий матеріал, адже його складно знайти навіть для закладки 2-3 га.
«Зазвичай людина, у якої ви купуєте, не може гарантувати сортність. Говорить, що кизил Лук’янівський, а виявляється — Володимирський. Дуже мало знань щодо культури», — поділився Малявкін.
Фермер розказав, що його господарство постачає кизил до Австрії в промисловому вигляді – заморозка й пюре. Для здійснення поставки за кордон мають завантажити хоча б 5 тонн продукції.
«Той, хто вирощує до 5 га, не зможе сформувати експортну партію. 300 кг — це замало. У такому випадку доведеться кооперуватися», — зазначив директор господарства.
Він сказав, що найпопулярнішою схемою посадки є 5×4. Для цього знадобиться 500 саджанців на гектар. Навіть якщо один коштує 200 грн, то це 100 тис грн. І хоча рентабельність висока, приходить вона не одразу.
«Я розраховував бізнес-план на 11 років. Покрив витрати на восьмий рік. Зате плодоносить культура до 70 років», — розповів Малявкін.
