Бізнес-подія світового рівня зібрала 5 та 6 вересня інвесторів, бізнесменів, урядовців з усього світу.
Відкрив форум Премєр-міністр України Володимир Гройсман. Він озвучив офіційний прогноз щодо зростання економіки на 3%. До його виступу організатори демонстрували слайди про розвиток IT –технологій та бізнесу, який на них базується. Швидке оцифровування взагалі створило «економічну систему». Корпорації, які не існували ще 20 років тому, сьогодні генерують прибуток більший, ніж окремі країни. З’явився навіть термін GAFAnomics (Google+Apple+Facebook+Amazon). Отже, у сучасному світі зростання ВВП країн напряму залежить від впровадження інновацій. Тож пан Гройсман зауважив, що нині український інтелект активно працює в глобальних проектах, завдання уряду створити такі умови, щоб цей інтелект створював продукт в Україні. Для цього працюватимуть індустріальні парки та їх регіональні центри. Акцент ставиться на діалог з бізнесом, а саме створення комфортних умов для його ведення. Позитивні зрушення навні, про що свідчать такі дані: 86% членів ЄБА бачать переспективи для інвестування в Україні.
Україна має й певні досягнення. Зокрема, п’яте місце у світі за темпами проникнення електромобілів, лідерство в переліку держав, що є пріоритетними для інвесторів у регіоні EMEA, успіхи у впровадженні блокчейн технології. Ми першими розпочали торгівлю ф’ючерсами біткойн на національній біржі, першими відкрили аукціон на Blockchain та на рівні Національного банку розробили дорожню карту використання цієї технології.
Протягом двох днів форуму провідні економісти окреслили глобальні тренди, що трансформують світ на наших очах, — від зміни клімату до переходу країн-лідерів до протекціонізму заради захисту власних економік. Серед спікерів КМЕФ-2017 — лауреат Нобелівської премії миру Раджендра Пачаурі, керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Франсіс Маліж, віце-президент Європейського інвестиційного банку Вазіл Худак, всесвітньо відомі економісти Грем Макстон, Гаррі Джейкобс та Ерік Райнерт, директор McKinsey Global Institute Джонатан Вотцел, генеральний директор Ізраїльської асоціації індустрії передових технологій Карін Майер Рубінштейн, співзасновник Інституту вивчення сучасного Китаю Джонатан Голслаг, президент Щорічного інвестиційного форуму в Дубаї Давуд Аль Шезаві, віце-президент Gartner Зеві Майкл, відомий експерт із кібербезпеки Рей Реддінгтон, директор ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер, посол ЄС в Україні Хюг Мінгареллі, топ-менеджери провідних міжнародних та українських компаній, керівники інвестиційних організацій Ендрю Романс, Ілля Лаурс,Мануель Адаміні, Ерік Найман. Участь у форумі взяли представників українського Уряду, серед яких Геннадій Зубко, Олександр Данилюк, Павло Петренко, Віктор Галасюк, а також голови кількох обласних державних адміністрацій. А найчисленнішою категорією гостей КМЕФ стали бізнесмени, які шукали та знаходили можливості для співпраці.
Український агросектор позбувається іміджу винятково як експортера сировини. АПК з кожним роком нарощує інтелектуальні рішення, застосовує робототехніку та інші технології для точного землеробства, органічного виробництва, автоматизації, контролю та управління компаніями. Важливість хай-теку у цій галузі зростає на тлі зростаючої потреби продовольства у світі. Як державі сприяти розвитку хай-тек в АПК та об’єднати цю консервативну галузь і новітні технології? Аграрний експорт: від сировини до технологій? Як вбудувати українські аграрні підприємства в ланцюги доданої вартості в рамках глобального ринку й при цьому не втратити можливості самостійного розвитку?
Про це говорили учасники панелі “Майбутнє агробізнесу. Інвестиції, технології, інновації». Заступник Міністра агрополітики з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, відзначила що її вразив приклад Ізраїлю, де в каладають гроші в інноваційні стартапи. Спектр питань ширший, ніж просто застосування дронів у сільгоспвиробництві. Українцям слід навчитися презентувати і продавати свій інноваційний продукт, створювати додану вартість: а не просто торгувати сировиною. Влада розробляє програми розвитку малого та середнього бізнесу, який йде слідом за криголамами – великими гравцями.
Юрий Косюк, засновник ПАТ «Миронівський хлібопродукт», впевнений, що у бізнесі слід мати сміливість, але вміти рахувати ефективність. «Так, у Бразилії існють міфи, що на одному підприємстві не можна забити більше 27 тис. т курей/ годину. Наше Вінницьке підприємтво має потужніть утричі більшу». Наступний міф про складності управління великим виробництвом. Якщо здатний управляти 1 тисячою гектарів, то справишся і з десятком, – вважає пан Косюк. Ніші для МБ та СБ є, адже холдинги не займатимуться вирощуванням квасолі чи ягід. Масові ж продукти розрахованіна великих гравців.
«Ми відкриваємо інкубатори для бізнес ідей. Бо в нас є гроші, люди і апетит до нових ідей!» Про колишні плани збільшення земельного банку Юрій Анатолійович сказав так: «Для нас номер один завдання – ефективність, активно інвестуємо в зелен енергетику, а розширення земельного банку – питання номер три. Треба рухатись туди, де ти є унікальним, а не куди біжять усі!»
Філіп Грушко, партнёр SD Capital, з власного досвіду роботи з інвесторами розповів, що агробизнес цікавий високою маржинальністю, але ризики високі (корупційні, законодавчі тощо). «Над інвестором потрбна парасоля і супровід під ключ. Наприклад, разом з Cargill будуємо термінал в Південному – інвестиції 250 млн. Партнерство дає гарантію завантаження терміналу, а ми гарантуємо державні дозволи тощо». Дотримання екологічних стандартів ЄБРР та МФК дає можливість залучити гроші під нижчий відсоток.
Алекс Ліссітса, генеральний директор ІМК. ІМК – інновації, менеджмент, команда.
«В основі наших проектів ефективність, дохідність на гектар. Тому купувати дрони тільки тому, що вони є у сусідів ми б не стали. Маємо молоду команду, яка випробувує різноманітні інновації. Якщо бачимо результат – купуємо програми на кшталт «Панорама Агро» , підключаємо колегг із Смарт Фарминг. Безпаперова бухгалтерія – спрощення обліку, скорочення витрат на персонал.»
Желько Ерцег, операційний директор «Астарта-Київ», вважає з сербського досвіду, що володіння землею дає безпеку інвестицій, наприклад вкладати кошти у меліорацію на землях, які завтра віддадуть в оренду іншому фермеру ризиковано. Тому Україні бажано якнайшвидше закінчити реформу. Що ж нових технологій у агробізнесі, то спільний проект «Агрокор-Астарта» з фокусом на управління польовими операціями, віртуалізація полів, телеметрія учасників буде цікавим для агрохолдингів. Особливо зручно буде вводити нові земельні ділянки в оборот і застосовувати як додаток для смартфона
Ініціатор КМЕФ — Василь Хмельницький, перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців, засновник фонду K.Fund. «КМЕФ — це перш за все середовище для діалогу. Форум представляє іноземному бізнесу Україну, адже нерідко іноземні підприємці мають хибне уявлення про нашу країну, і ми намагаємося це виправити, — коментує Василь Хмельницький. — У цьому році на форумі особливий акцент було зроблено на підтримці малого та середнього бізнесу. Невеликі підприємці — основа економіки країни, і для них потрібно створювати сприятливі умови. На форумі ми в процесі дискусій визначаємо, якими мають бути ці умови, і доносимо це до влади. В цілому, якщо в Україні буде комфортно працювати українському підприємцеві, то сюди потягнуться й іноземні інвестори».
Ми впевнені, що цьогорічній Київський міжнародний економічний форум стане точкою відліку для безлічі нових проектів, спрямованих на економічний розвиток, та надасть імпульсу до позитивних змін у нашій країні.
