Анна Назаренко, Agroexpert (Україна)
У козацькому краї є господарство, відоме в Україні своїми відмінними виробничими показниками в свинарстві. Проте відмінне воно ще й тим, що на нього варто рівнятися і в молоковиробництві.
Затишні, чисті вулички, охайні будинки, спортивний клуб у центрі села – так зустрічає нас Заповітне, що у Запорізькій області, неподалік Енергодара. Край, відомий як колиска українського козацтва і потужний промисловий центр, «виховав» ще й приклад для наслідування для вітчизняних тваринників.
ПАТ «Племзавод «Степной» – багатогалузеве господарство, відоме тим, що тут розводять племінних свиней (породи: дюрок української селекції, ландрас і червона біла англійської селекції, власний внутрішньопородний тип породи дюрок української селекції «Степной»), а також молочних корів голштинської породи. Ведення лише вузькоспеціалізованого виробництва, приміром вирощування популярних сільгоспкультур, не завжди приносить бажані результати, томув «Степному», окрім рослинництва,на високому рівні займаються тваринництвом. І тут вдається отримувати високі результати як у свинарстві, так і у молочному скотарстві (отримують понад 11 тис л молока від корови в рік).
Не зменшуючи темпів
Будівництво нових виробничих приміщень у господарстві відбувається постійно, й доволі інтенсивними темпами. Ось цьогоріч увели в експлуатацію корівник, наступного року вже планують побудувати велике приміщення під родильне й лікувальне відділення. Крім того, від закордонних колег працівники запозичають найоптимальніші інновації і впроваджують їх у себе, господарі постійно зацікавлені в нових технологіях.
Підприємство сьогодні активно нарощує поголів’я – цього року хочуть збільшити стадо ще на 400 корів. Тому всіх отриманих від власних корів телиць залишають у стаді, яких осіменяють у віці 12 місяців і 1 тиждень із масою 350 кг. Закуповують сексовану сперму голштинів американської селекції. У стаді працює 2 техніка зі штучного осіменіння. Є спеціаліст із догляду за копитцями – розчищають їх коровам двічі на рік. Наразі корови теляться у відокремлених бухтах у приміщенні для сухостою.
Виробництво молока тут у повному циклі: молоко охолоджують до 4°С і щодня транспортують на власний молокозавод, розташований за 30 км від МТК. Молоко за якістю відповідає вимогам класу «екстра».
А цього року ПАТ «Племзавод «Степной» ще є господарем Національного дня ферми – готовий зустрічати близько 300 гостей. У рамках програми заходу – шоу голштинської худоби. Для проведення параду тварин корів щодня після доїння упродовж місяця тренували – виводили на майданчик для «дефіле».
Як живеться коровам у Заповітному
Утримання у корівниках безприв’язно-боксове із піщаною підстилкою. Завдяки такійсистемі відсоток захворювань на мастити вимені низький – не більше 3%. Коли корови виходять на доїння, працівники щоразу прибирають гній, раз на день – розрівнюють піщану підстилку і періодично – додають новий пісок. Його використовують тут ще з 2007 р. – цю інновацію свого часу керівництво привезло з США, після візиту до тамтешніх молочних ферм.
У новому корівникузаплановано розмістити 560 дійних корів. Приміщення обладнане дельта-скрепером для гноєвидалення, дахом із «сендвіч»-конструкцією, коником по всій довжині, а також системою вентиляції зі зрошенням та шторами. Загалом, вентиляції тут приділяють особливу увагу, адже регіон часто потерпає від спеки. От, аби уникнути теплового стресу в корів і мінімізувати спад їхньої молочної продуктивності в цей період, задіяні спеціальні охолоджувальні технології. Тож коли ззовні, приміром, 30°С, у приміщенні температура становить комфортні 24°С. Система охолодження встановлена й у накопичувачі – перед входом у доїльну залу. Доїння проводять о 5-й ранку, о 13-й і 21-й годинах, працюють 2 зміни по 2 дояри.
Гній спочатку видаляють у приймальні ємності, а потім насосом викачують у лагуни.
У господарстві працюють за схемою синхронізації на натуральних препаратах, у рамках якої перевіряють тварин на захворювання органів відтворення. Та якщо корова не запліднюється із 4-го разу, проводять лікування, адже тварини тут дуже цінні.
Дослідження УЗ проводять тричі: на 32-й, 90-й день після запліднення і перед запуском корів на сухостій.
Після підтвердження УЗ-діагностикою на 90-й день тільності нетель переводять на раціон сухостійної групи і продовжують ним годувати до 10 днів після отелення. Цю технологію перейняли з ізраїльських ферм 2 роки тому. Коровам дають такий раціон у період за 60 днів до і 10 днів після отелення. Для профілактики кетозів у корів на роздоюванні в стаді запущена антикетозна програма. Завдяки такому менеджменту сухостійного періоду після отелення в корови проблеми зі здоров’ям зазвичай не виникають. Раніше годували худобу за загальноприйнятою схемою: за 20 днів до отелення переводили на раціон високопродуктивних корів. Але після розтелення, особливо у телиць, виникали серйозні проблеми аж до вибракування тварини. Та тепер все це в минулому.
Теличок і бугайців утримують в індивідуальних клітках, але в різних приміщеннях. Після відлучення (проводять щотижня) тварин масою від 65 кг переводять у групові загони, бугайців ставлять на відгодівлю. Телят від респіраторних хвороб не вакцинують, адже в стаді таких проблем просто не виникало.
Особливості годівлі
Новонародженим телятам згодовують молозиво із банку замороженого молозива: розігрівають на водяній бані за температури 42°С. Телят до 2-х місячного віку випоюють молоком: тричі на добу (о 6-й ранку, о 13.30 і о 8-й вечора). В середньому телята випивають 10 л молока (його пастеризують і роздають «кормо-мамою»). З перших днів життя малечі дають вільний доступ до чистої питної води, втім, часто тварини її починають споживати не відразу. З 4-го дня вводять престартерний комбікорм. У нього входить шрот сої та соняшнику, дерть. Випалювання рогів пастою проводять на 5-й день.
Воду всім тваринам подають із власних свердловин. Головна проблема – високий вміст вапна в ній. Багато води використовують і для зрошення люцерни, на жаль, у таких посушливих умовах виростити її без поливу не вдається. Додають воду й у загальнозмішаний раціон (кукурудзяний силос, люцерновий сінаж, сіно, солома). Залежно від виробничої групи, у раціон також уводять різні види преміксів, приміром, для сухостійного раціону – на основі сої, але без дерті. Консервовані корми (сінаж і силос) закладають у траншеї, є одна «сандвіч»-траншея: знизу люцерновий сінаж, зверху – кукурудзяний силос.
Окрім самої технології молоковиробництва, варто звернути увагу й на спеціалістів, які працюють у господарстві. Багато з них фахівці широкого профілю, тому за потреби можуть підміняти один одного. Звісно, першочергово вони виконують закріплені за ними певні обов’язки, але якщо виникає «форс-мажорна» ситуація – можуть швидко й ефективно підмінити колегу. Тож колектив працює чітко і злагоджено, а це також сприяє отриманню високих результатів у виробництві.
Паспорт господарства:
ПАТ «Племзавод «Степной», Запорізька обл., Кам’янсько-Дніпровський р-н, с. Заповітне
Сільгоспугідь – 11 000 га
Поголів’я – 800 дійних корів
Надій – 10 600 кг молока за 305 днів
Використання піску на підстилку – 20 кг/гол./добу
Доїльна установка – «паралель» 2х20
Індекс осіменіння (кількість використаних спермодоз на 1 плідне осіменіння) – 1,5
Нетелі теляться у віці 23,5 міс.
Причини вибракування – захворювання і низька продуктивність (до 15 л молока), незадовільна вгодованість
Раціон для високопродуктивних корів:
Соєвий шрот – 5,73%
Соняшниковий шрот – 4,59%
Дерть – 12,04%
Сода, сіль, премікс – 1,19%
Сіно люцерни – 1,91%
Сінаж люцерни – 21,02%
Силос кукурудзи – 48,74%
Вода – 4,78%
