Гігієна та здоров’я вим’я у корів

Ханєєв Владислав, канд. вет. наук

На сучасних молочних фермах прагнуть досягти ефективного менеджменту, що дасть змогу виробляти велику кількість молока високої якості, зберігаючи при цьому належний добробут і здоров’я тварин. Чистота шкіри дійних корів може бути індикатором їхнього добробуту, тому що вона дає інформацію про якість життя тварин та обладнання на фермі.

Існують системи оцінки чистоти різних ділянок тіла тварин , які можна використовувати для встановлення ризиків щодо захворювання маститом (як клінічним, так і субклінічним) та бактеріального забруднення молока.

Поширені збудники маститу

Мастит призводить до збільшення у молоці кількості соматичних клітин (КСК), які можуть слугувати індикатором здоров’я вим’я корів у стаді. Більше того, КСК є одним із показників якості молока. Збільшення КСК асоціюється з втратами як кількості, так і якості молока – зменшення молокопродукції, зниження концентрації жиру, лактози та казеїну, негативний вплив на органолептичні показники пастеризованого молока.

На багатьох фермах вдалося досягти чималих успіхів у профілактиці контагіозних маститів, спричинених Staphylococcus aureus та Streptococcus agalactiaе. Однак мастит усе ще залишається проблемою для молочних ферм. Часто клінічні мастити легкого й помірного ступенів тяжкості спричинюють середовищні мікроорганізми, найпоширенішими з яких є коліформні бактерії (E. coli та Klebsiella spp.), Streptococcus uberis та Streptococcus dysgalactiaе. Корови часто контактують із такими мікробами за межами місць доїння – в зоні годівлі та відпочинку, на пасовищі чи під час пересування. Коли вим’я та дійки вологі й брудні, величезна кількість цих бактерій мають змогу інфікувати молочну залозу. Крім того, корова може поширювати такі небезпечні бактерії, як Salmonella spp., Campylobacter jejuni та інші через калові маси й контаміноване молоко, яке може стати причиною захворювання людей за споживання його без пастеризації . Тому для контролю цих мікроорганізмів адекватна гігієна дійних корів є критично важливою.

Гігієна утримання корів

На багатьох фермах залучені до процесу доїння люди несуть найбільшу відповідальність за контроль рівня поширення маститу, тоді як інші працівники відповідають за стан місць відпочинку тварин та підстилку. Тому доглядачі повинні розуміти роль гігієни. Корови мають багато можливостей контактувати зі збудниками маститу за межами місць для доїння та відпочинку. Контакт із вологою, брудом, каловими масами може відбуватися в різних місцях ферми, і це впливає на рівень захворюваності на мастит. Так, швидкий рух тварин у зону доїння чи інші місця призводить до розбризкування гноївки; перенасичення приміщень тваринами спричинює надмірне накопичення гною.

Є дані, що в стадах, де не проводять дезінфекцію місць отелення, у 1,6 разів більша захворюваність на клінічний мастит, спричинений E. coli (Elbersetal., 1998). За незадовільного стану підстилки кількість клінічних коліформних маститів більша на 70–90%, тоді як 74% таких маститів можна уникнути завдяки звичайному регулярному очищенню корівника .

Гігієна навколишнього середовища регулює і кількість субклінічних маститів. КСК зазвичай збільшується в стадах із гіршою гігієною утримання: волога підстилка або недостатня її кількість, брудна зона доїння, неналежне очищення стійл від гною, використання в якості підстилки переважно соломи.

Вид підстилки також впливає на поширеність маститу. Підстилка органічного походження (наприклад солома) сприяє інтенсивнішому розвитку бактерій, порівняно з підстилкою неорганічного походження (приміром пісок). Відповідно, наявність безпосередньо в підстилці великої кількості бактерій може спричинити вищу захворюваність корів на мастит. Однак накопичення вологи та гною в піску також призведе до більшої кількості маститів. Пісок часто зсовується за межі стійл та потребує частого поновлення. Тому його застосування має переваги лише за регулярного поновлення.

Коли в стійлах використовують мати, метою застосування підстилки є абсорбція вологи в ділянці задньої третини тіла корів. Підстилка в цій зоні має бути найчистішою та регулярно змінюватись.

Отже, високі стандарти гігієни місць утримання та доїння мають бути метою на всіх фермах.

Гігієна тварин

Використання у раціонах тварин концентрованих кормів може призводити до розрідження калових мас та, відповідно, зниження чистоти приміщень і тварин та якості молока. У такому разі частково допомогти може обстригання волосся на хвостах корів. Адже брудне черево, боки та основа хвоста не корелює зі збільшенням КСК, але кількість субклінічних маститів збільшується, якщо у корів брудна саме шкіра вим’я й стегон .

Оцінка гігієни вим’я

Візуально оцінити гігієну можна досить легко протягом доїння, використовуючи чотирибальну систему оцінки.

Розробники (Schreiner D. A. and Ruegg P. L., 2003) встановили, що корови з брудним вим’ям (3 та 4 бали) у 1,5 рази частіше хворіли на мастити, ніж тварини з балами 1 та 2. Оцінку чистоти вим’я слід проводити так само рутинно, як оцінку вгодованості, при цьому варто розраховувати відсоток корів із балами 3 та 4.

Кожна корова з балом чистоти ≥3 має більший ризик захворіти маститом.

Описаний метод оцінки чистоти вим’я дуже простий та зручний, але неповною мірою відображає можливі шляхи забруднення шкіри вим’я гноєм. Є 4 основні шляхи забруднення шкіри вим’я, а важливість кожного з них різна, залежно від типу утримання корів:

1) Пряме забруднення – корови можуть лягати прямо в гній чи брудну підстилку в зоні відпочинку (іноді й у проходах), а бактерії потрапляють безпосередньо до молочної залози.

2) Забруднення кінцівками – корови можуть ходити по калових масах, забруднюючи кінцівки, а вже звідти бактерії потрапляють на дійки під час лежання, коли вим’я розміщується зверху однієї з кінцівок.

3) Забруднення через розбризкування гноївки та її потрапляння на шкіру вим’я під час пересування корів.

4) Забруднення хвостом – іноді хвіст може бути дуже забрудненим каловими масами, якими у подальшому забруднюється шкіра вим’я й боки корів.

Більш інформативною буде чотирибальна мультизонна оцінка чистоти тварин, коли беруть до уваги бали чистоти вим’я, нижньої частини кінцівок, стегон та боків корів. Для полегшення розуміння ситуації важливо брати до уваги не тільки середній бал, але й відносну кількість тварин з балами 3 та 4 для кожної ділянки тіла окремо (Cook N. B., 2004). Під час обстеження стада слід оцінити не менше 25% корів у кожному приміщенні (загоні) або всіх тварин у маленьких стадах (до 100 голів).

При цьому дуже важко встановити певні еталонні або ж допустимі значення ступеню чистоти корів, оскільки на це впливатиме тип утримання, погодні умови, вид підстилки, частота оновлення підстилки та очищення стійл тощо.

Однак автор такої мультизонної оцінки наводить свої дані після оцінки чистоти корів на 46 фермах із безприв’язним та 12 з прив’язним утриманням (див. табл.).

Оцінка забруднення дійок

Обробка вим’я перед доїнням має за мету досягнення максимальної деконтамінації шкіри дійок. Це зменшує поширення мікроорганізмів та розвиток інфекційного процесу серед поголів’я, а також загальну кількість мікроорганізмів у збірному молоці. Правильна підготовка вим’я до доїння знижує рівень захворюваності на різні типи маститів, тому процедура, відома як предипінг, набула широкого поширення.

Саме предипінг, а не миття вим’я перед доїнням, допомагає мінімізувати кількість води на дійках, яка може слугувати додатковим джерелом мікроорганізмів.

Процес підготовки вим’я до доїння включає такі кроки:

• попереднє очищення вим’я, за потреби;
• здоювання перших цівок молока;
• обробка вим’я відповідними препаратами методом занурення чи зрошування;
• рекомендований час контакту препарату для предипінгу зі шкірою дійок 15–30 с;
• лагідне просушування кожної дійки за допомогою одноразових або правильно випраних багаторазових серветок, що допоможе видалити залишки препарату, органічного матеріалу та мікроорганізмів;
• приєднання доїльних апаратів до сухого вим’я.

Інколи дійки спочатку обробляють препаратом, очікують рекомендований час, потім здоюють перші цівки, а дійки просушують серветками. Якщо дійки (не все вим’я!) перед доїнням сильно забруднені, їх необхідно попередньо помити, а потім обов’язково просушити серветками.

У стадах, де поширені мастити, спричинені переважно Streptococcus uberis, E. coli, Klebsiella spp., ці прості, але ефективні процедури потрібно проводити обов’язково.

Інструментами оцінки ступеню мікробного забруднення дійок є бактеріологічне дослідження збірного молока або індивідуально здоєного. Дослідження збірного молока можна використовувати для моніторингу насамперед контагіозних збудників маститу, але можна застосовувати і стосовно середовищних мікроорганізмів.

Проте високі рівні середовищних мікробів у збірному молоці складно інтерпретувати, через що часто роблять неправильні висновки. Загалом, коліформні бактерії та стрептококи можуть потрапити у загальне молоко трьома шляхами: за інфекції молочної залози у корів, контамінації дійок із калових мас чи підстилки, безпосередньо з внутрішніх поверхонь доїльного обладнання (у разі наявності біоплівки). При цьому високий вміст коліформних бактерій у збірному молоці автоматично не означає, що дояри не обробляють дійки перед доїнням!

Попри труднощі інтерпретації, зразки зі збірного молока або від певних груп корів у стаді можна використати також для контролю гігієни:

1) Спочатку слід визначити базовий мінімальний рівень коліформних бактерій та стрептококів для стада чи групи, щоб відповісти на запитання: «Якого найнижчого рівня можна досягти за поточних умов доїння?».

2) Якщо є незначні відхилення – протягом певного часу стежити за роботою доярів та паралельно робити серію аналогічних досліджень молока.

3) За значних відхилень – варто виявити корів, які є джерелом бактерій (дослідження зразків молока від окремо взятих тварин), а правильність підготовки вим’я до доїння встановлюють візуально.

Візуальна оцінка забруднення дійок

Одним із способів візуальної оцінки чистоти дійок, який можна використовувати після завершення кожного доїння, є огляд молочних фільтрів.

Перевіряти ефективність підготовки вим’я до доїння можна також за допомогою чистих білих серветок, якими обережно проводять по кінчиках дійок. Якщо дійки підготовлені належним чином, серветки мають залишитися чистими, тоді як брудні вказують, що слід поліпшити підготовку вим’я корів до доїння.

Ця техніка може бути використана для невеликої кількості корів, але, на відміну від оцінки чистоти шкіри, яка не може вплинути на гігієну миттєво, дає змогу доярам одразу поліпшити якість обробки вим’я.

Отже, сучасні системи ведення молочного скотарства можуть створювати певні проблеми у підтриманні необхідного рівня гігієни приміщень і тварин. Моніторинг бактеріального забруднення молока, чистоти приміщень та шкіри корів допоможе встановити джерела забруднення, оцінити роботу персоналу та якість підстилки, визначити ефективність підготовки вим’я до доїння й таким чином мінімізувати розвиток маститів і запобігти значним економічним втратам.

Частка тварин з балами 3 та 4 – середнє значення та показник кращих 25% ферм