Віктор Марченко, канд. техн. наук, Agroexpert (Україна)
Захистити працівників від шкідливої і небезпечної дії пестицидів можна лише за умови дотримання комплексу спеціальних вимог, що пред’являють як до тих, хто виконує ці роботи, так і до застосовуваних технологій та засобів механізації.
Загальні вимоги безпеки до застосування пестицидів
Усі роботи, пов’язані з застосуванням пестицидів, мають бути механізованими і виконувати їх слід за допомогою призначеної для цього апаратури. У господарствах на всі процеси, пов’язані з застосуванням пестицидів, мають бути розроблені й розвішані на робочих місцях інструкції.
Роботи, виконані з застосуванням пестицидів, обов’язково реєструють у спеціальному журналі, який є офіційним документом для органів санітарного нагляду під час відбирання проб сільськогосподарської продукції для визначення в них залишків пестицидів і для розслідування можливих випадків отруєнь людей, тварин, забруднення довкілля тощо.
За потреби тимчасового зберігання пестицидів безпосередньо в полі підбирають спеціальну ділянку на відстані не менш як 200 м від водойм та місць випасання худоби. Таку ділянку тимчасово огороджують й організовують цілодобову охорону, а також обладнують засобами захисту препаратів на випадок дощу. Після перенесення тимчасового майданчика на інше місце звільнену площу ретельно очищають від залишків пестицидів та глибоко переорюють.
Безпечне зберігання та транспортування пестицидів
Транспортування, зберігання та застосування пестицидів необхідно здійснювати з дотриманням вимог Закону України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995 року за №87/95-ВР, Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 03 серпня 1998 року №1.
Залежно від основних властивостей, виробники постачають пестициди у металевих барабанах, бочках, каністрах та іншій тарі, що забезпечує надійну герметичність під час транспортування, зберігання та використання. Безпосередньо у господарствах пестициди слід зберігати у спеціальних складах, обладнаних відповідно до вимог міждержавних норм і правил СНіП ІІ-108-78. «Норми проектування. Склади сухих мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин». Господарство повинно мати санітарний паспорт на право одержання і зберігання пестицидів, довідку, яка підтверджує, що воно має підготовлений до роботи персонал, спецодяг та інші необхідні засоби індивідуального захисту, спеціальну техніку й транспортні засоби, інструкції для працівників та план заходів щодо створення безпечних умов праці під час виконання всіх операцій із застосування пестицидів.
Одержання, транспортування, зберігання та застосування пестицидів здійснюють під суворим наглядом місцевої санітарно-епідеміологічної служби.
Відповідальні працівники санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС) в кожному випадку грубого порушення правил безпеки мають право накладати на винних осіб штрафи, а також ставити перед органами прокуратури питання про притягнення їх до відповідальності, якщо така потреба виникне.
На етикетках тари вказують назву заводу-виробника (для імпортованих – назва країни-виробника, фірми), % діючої речовини, масу, дату виготовлення тощо. Препарати, що мають вогне- або вибухонебезпечні властивості, на тарі обов’язково позначають знаком «Вогненебезпечно» або «Вибухонебезпечно».
Класифікаційну групу виробничого призначення пестициду позначають кольоровою смугою на етикетці. Наприклад, гербіциди – червоною, інсектициди – чорною, фунгіциди – зеленою, протруйники – синьою, зооциди – жовтою, а дефоліанти і десиканти – білою смугою. Вказані позначення пестицидів застосовують для їхнього правильного групування у процесі транспортування та зберігання. Крім цього, кольорові позначення препаратів запобігають можливим помилкам під час застосування одного виду препарату замість іншого у разі, коли вони можуть мати на вигляд однакові ознаки.
Відповідно до вимог СН 245-71 «Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий» склади зберігання пестицидів повинні мати санітарно-захисну зону, розмір якої залежить від кількості пестицидів, що зберігаються. Так, під час зберігання мінеральних добрив і пестицидів до 20 т віддаль від складу до найближчих виробничих, господарських та інших приміщень має бути не менше як 200 м. За зберігання більшої кількості зазначених речовин, вказана віддаль зростає. Склад обладнують надійними замками, а територію складу огороджують.
Склади оснащують припливно-витяжною вентиляцією з триразовим обміном повітря. Усі елементи конструкції складу виготовляють І та ІІ категорії вогнестійкості. Бетонну підлогу розташовують вище рівня землі.
Склад для зберігання пестицидів повинен мати два приміщення: одне зі стелажами для зберігання пестицидів, інше – з шафами для зберігання спецодягу і засобів індивідуального захисту, а також необхідним інвентарем для видачі пестицидів (стіл, ваги, совки тощо). Шафи для зберігання спецодягу мають бути забезпечені автономною вентиляцією.
Після огляду приміщення складу господарства органами санітарної служби, на нього складають паспорт. Без санітарного паспорту експлуатація складу заборонена! Кількість препаратів, що зберігають на складі, не має перевищувати встановленої для нього норми.
Пестициди у паперових та джутових мішках, дерев’яних ящиках, металевих барабанах зберігають на піддонах у штабелях, а в скляному та поліетиленовому посуді, металевих каністрах, картонних коробках – на стелажах і полицях. Висота штабелів залежить від технології зберігання препаратів.
Видавати пестициди зі складу можна лише за письмовим дозволом керівника господарства або особи, відповідальної за застосування пестицидів, завіреного печаткою господарства. Відпускають пестициди лише за їх масою (вагою).
Для перевезення пестицидів територією господарства виділяють вантажний автомобіль, який спеціально обладнують. Кузов накривають тентом від дощу, а внутрішню поверхню кузова і бортів оббивають бляхою з антикорозійним покриттям.
Після закінчення робіт звільнену від пестицидів тару здають на склад. Непридатну паперову, дерев’яну та іншу спалюють, а попіл обов’язково закопують у відведеному для цього місці.
Тару, придатну для повторного використання, повертають в установленому порядку після попереднього знезараження. Непридатну для повторного використання за прямим призначенням металеву тару теж знезаражують і здають на склад вторинної сировини. Про знищення непридатної тари складають акт, який підписує керівник господарства й особа, відповідальна за виконання робіт щодо знищення.
Тару, в якій перебували пестициди, категорично заборонено використовувати для зберігання харчових продуктів і фуражу. Заборонено також залишати її без нагляду та нагромаджувати біля складу на відкритому повітрі.
Вимоги безпеки під час протруювання насіння
Процес протруювання насіння організовують на спеціальних майданчиках під навісом із застосуванням спеціальних машин для протруювання як вітчизняних, так і зарубіжних марок. Для протруювання насіння комплектують спеціальну бригаду працівників, яких готують та забезпечують необхідними засобами індивідуального захисту відповідно до установлених норм і правил.
Майданчик, на якому проводять протруювання, має бути розташований не ближче ніж за 200 м від житлових та тваринницьких приміщень, зерносховищ, комор, водойм, пасовищ тощо.
Відкривати тару, заправляти машини пестицидами слід обережно, аби не допустити розсипання (розливання) препаратів. Під час роботи машин постійно стежать, аби не була порушена їхня герметизація і пил препарату не виходив назовні. Протруєне насіння із протруювача має механічно подаватись безпосередньо у зернонавантажувачі сівалок або у непошкоджені з цупкої тканини мішки з написами: «Протруєно» чи «Отруйно», які потім одразу механічно зашивають.
Видавати протруєне насіння для сівби потрібно лише з письмового дозволу керівника господарства або особи, що його заміщає з обов’язковим обліком у спеціальному журналі.
Протруєне насіння транспортують на поле лише у зашитих (міцно зав’язаних) мішках спеціальним транспортом, або в бункері зернозавантажувача, який герметично й надійно закривається. Вивантажувальний шнек зернозавантажувача має бути забезпечений справним рукавом такої довжини, аби унеможливити розсипання протруєного насіння під час завантаження сівалок.
Після закінчення робіт протруювачі, зернозавантажувачі сівалок, сівалки й тару знезаражують. Для цього відповідну машину або транспортний засіб поміщають на спеціальний майданчик, за допомогою струменю води змивають залишки препарату з її робочих органів. До того ж забруднену препаратами воду слід збирати у спеціальній ямі, де вона буде знезаражена.
Безпека під час обприскування рослин
В обприскувачах, які застосовують для роботи з пестицидами, усі з’єднання магістралей (фланці, заглушки, штуцери, ніпелі, люки тощо) повинні мати ущільнювальні прокладки. Не можна використовувати машини з недостатнім ущільненням з’єднань.
Приготування робочих розчинів пестицидів і заправлення ними обприскувачів має бути механізовано за допомогою спеціальних насосів, ежекторів, шлангів та інших спеціальних пристроїв.
Обприскування слід проводити вранці та ввечері за найменшого вітру. У хмарну погоду – протягом світлого періоду доби, дотримуючись встановленої тривалості робочого дня.
Обприскування за допомогою вентиляторних обприскувачів виконують за швидкості вітру не більше 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне), а за застосування штангових обприскувачів – за швидкості 4 і 5 м/с відповідно.
Авіаційно-хімічні роботи із застосуванням пестицидів потрібно здійснювати відповідно до вимог Правил безпеки праці під час виконання авіаційно-хімічних робіт, затверджених Держгірпромнаглядом від 06 червня 2008 року №129, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 липня 2008 року за №697/15388.
Авіаційне обприскування виконують за спеціальною інструкцією і дозволене воно за швидкості вітру не вище 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне).
Підготовлені до роботи трактори мають бути справними, кабіни відповідно герметизованими, а персонал забезпечений необхідними засобами індивідуального захисту.
Регулюють норму витрати робочої рідини, перевіряють якість розпилювання, герметизацію з’єднань і люків, роботу покажчиків витрати рідини на агрегаті, заправленому лише водою. Для запобігання забивання розпилювачів, робочу рідину перед заправкою в обприскувач обов’язково фільтрують.
Під час роботи агрегата стежать, аби не протікала рідина у місцях стиків, з’єднань фланців, штуцерів, з-під плунжерів насоса, а також за справністю манометрів, покажчиків рівня рідини і герметичністю всіх систем.
Заборонено усувати будь-які несправності під час роботи агрегата, а також системи обприскувача, коли вона перебуває під тиском.
Під час роботи з пестицидами не можна потрапляти під дію факела розпилу, проливати розчини на одяг, взуття й відкриті частини тіла, а також на землю. Ті місця на поверхні ґрунту, де проливалися розчини пестицидів, слід переорати.
