Проект «Аграрні розписки в Україні» впроваджує IFC у партнерстві з Швейцарською Конфедерацією з 2014 року. Минулого року українські фахівці відвідали Бразилію, щоб вивчити досвід впровадження цього механізму фінансування агробізнесу. Наприкінці квітня до Києва завітали бразильські консультанти.
Олексій Омельяненко, керівник проекту, розповів, що основною метою запровадження аграрних розписок в Україні є створення більш гнучкого і дієвого механізму фінансування та поліпшення доступу малих та середніх агровиробників до фінансових ресурсів. Особливий етап розвитку проекту очікують із початком їх застосування для фінансування тваринництва, овочівництва, садівництва.
Аграрна розписка (АР) дає можливість агровиробникам отримати додаткове фінансування або товарно-матеріальні цінності під заставу майбутньої сільськогосподарської продукції. Залежно від умов розрахунку аграрні розписки можуть бути двох видів – фінансовою та товарною. Майбутній урожай не може перебувати в інших заставах на день видачі розписки (окрім ніж у заставі за іншими аграрними розписками). На день збирання врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції.
Фінансування за аграрною розпискою доступне для всіх суб’єктів господарювання, які мають право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою на законних підставах для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції. Причому земля не є заставою. Строк, на який видається АР, зазвичай обмежується періодом вирощування продукції. Розрахунок за товарними розписками провадиться постачанням продукції у кількості та якості вказаній у ній. Фінансові розписки передбачають розрахунок у гривні.
Кредитор має право передавати розписку необмежену кількість разів через нотаріальне посвідчення. За невиконання АР кредитор звертається до нотаріуса, потім документ передають виконавчій службі. Виконавець повинен протягом 7 днів передати предмет застави кредитору.
Станом на середину квітня 2017 р. в Україні видано понад 100 аграрних розписок на загальну суму 845 млн грн, із них 40 товарних і 63 фінансових, 55 розписок уже виконано.
Наразі аграрні розписки працюють у восьми областях, серед яких Харківська, Полтавська, Черкаська, Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Сумська та Миколаївська.
40% фінансових розписок видано за участю «Агропросперіс Банку». Про це розповів Сергій Щепанський, голова правління банку. Особливість роботи фінансової установи полягає в тому, що основними клієнтами є малі та середні підприємці. Власні експерти – агрономи – здатні реально оцінити стан посівів, прогнозувати майбутній урожай, а отже, допомогти фінансистам прийняти рішення про можливе кредитування підприємства. Звичайно, потрібна надійна застава. Але банк зацікавлений домовитися з клієнтом у разі форс-мажору, щоб той віддав позичені гроші й залишився на плаву. Ще однією особливістю банку є те, що співробітники банку самі приїздять до потенційного клієнта, а не навпаки як зазвичай. Сергій Щепанський торік відвідав Бразилію у складі робочої групи, тож упевнений, що впровадження механізму аграрних розписок в усіх регіонах України цілком реальне. «В нас, на відміну від Бразилії, вже добре функціонує єдиний та нотаріальний реєстри АР», – відзначив спікер.
Тарас Висоцький, директор УКАБ, який теж був минулого року в Бразилії, припустив, що АР знадобляться українським фермерам за зняття мораторію на продаж земель сільгосппризначення. Адже тоді аграріям доведеться інвестувати власні кошти у купівлю ділянок, а поповнення обігових коштів можливе з допомогою АР.
Нині Проект в Україні підтримують виробники ЗЗР та насіння, такі як «Сингента», БАСФ, «Байєр», «Монсанто». Нещодавно приєдналися «ОККО-Агротрейд» та «Тайтен Машинері».
Почесний гість заходу Фернандо Лобо Піментеу є консультантом із запровадження аграрних розписок, представником Палати з питань розвитку фінансування та агрострахування при Міністерстві сільського господарства Бразилії.
У Бразилії аграрні розписки використовують ще з 90-х. Щороку завдяки розпискам фермери залучають понад 25 млрд дол. США для поповнення обігових коштів.
Чому Бразилія розвинула альтернативні шляхи фінансування сільськогосподарського виробництва? Там є змога вирощувати продукцію цілий рік (потенційно в деяких регіонах можна отримувати три врожаї поспіль). Відтак, як для тропічної країни, потрібно більше засобів для боротьби з хворобами та бур’янами (більше витрат на ЗЗР). Бідні ґрунти – є потреба у більш інтенсивному застосуванні добрив. Дорогі кредити і відсутність аграрного страхування (лише 8% від усієї продукції було застраховано) підштовхнули до активного застосування РА.
Розписка дає гарантії кредитору, до них не застосовують форс-мажор, можна пролонгувати заставу, вимоги кредитора пріоритетні, можна перевірити дані в єдиному реєстрі, який дає змогу створення кредитної історії як кредитору, так і боржникам.
За останні 20 років Бразилія увійшла до кола світових агропромислових лідерів та експортерів сільськогосподарських товарів. Лише виробництво зерна збільшилося з 60 млн до 200 млн тонн. Загалом частка аграрного сектору становить 23% ВВП та 44% від загального експорту.
Досвід Бразилії велетенський, але й там є що вдосконалювати. Існує багато ініціатив, щоб інтегрувати комерційне і банківське кредитування; вдосконалити процедури автоматизації та документообігу в рамках компаній, бо донині все провадиться на паперових носіях; сприяти юридичним змінам в законі про АР, щоб централізувати реєстрацію в електронній формі; затвердити доларову індексацію в законі про АР, аби заохотити іноземних інвесторів.
