Катерина Никончук, журналіст Latifundist.com (Україна)
Щороку команда Lаtifundist.com та Kurkul.com проводять десятки кроп-турів, під час яких досліджують процес вирощування головних культур українських сільгоспвиробників, а потім розповідають про найцікавіші моменти аграрного життя на сторінках нашого журналу. Нещодавно завершилася 21-ша АгроЕкспедиція, присвячена цукровим бурякам, тож агроекспедитори з радістю діляться своїми спостереженнями.
Упродовж 5-денного туру команді вдалося побувати в 9-ти областях України, відвідати найпотужніші цукрові заводи і побачити, як вирощують цукрові буряки гіганти агробізнесу та звичайні фермери. Щоб не пропустити найцікавіше, цього разу довелося працювати двома екіпажами! Протягом експедиції команду супроводжували експерти з компаній «Август Україна», «КВС-УКРАЇНА», Väderstad та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». Нарешті агроекспедитори трохи відпочили і готові підбити підсумки.
Якщо проаналізувати розвиток цукрової галузі України, то це, так би мовити, – гра в рулетку. Якщо одного року ми бачимо позитив і з’являється надія на відродження галузі, то на другий – погіршення ситуації та, на жаль, дедалі менша кількість виробничих і переробних підприємств. Утім, у цьому немає вини ні аграріїв, ні переробників. Вірогідно, це пов’язано зі змінами на зовнішньому ринку. Тож як «зіграли» цукровики цьогоріч?
У державних масштабах
Напевно, варто почати з аналізу стану цукрової галузі нашої країни. Цього року під цукровими буряками перебуває 282 тис. га, що на 18%, або на 52 тис. га, більше, ніж торік. Завдяки сприятливим погодним умовам аграрії завершити посівну кампанію на тиждень раніше запланованого терміну.
За даними «Урожай Онлайн», станом на 11 листопада на 83% посівних площ збирання врожаю цукрових буряків уже завершено. Загалом аграрії зібрали 11,6 млн т коренеплодів, що вже перевищує минулорічний загальний валовий збір, який становив 10,13 млн т. Окрім того, цього року середня врожайність перебуває на рівні 47,3 т/га, тоді як торік вона сягала 43 т/га. Рекордна врожайність у рамках АгроЕкспедиції 2016 – 98 т/га.
«Цьогоріч у нас на деяких полях урожайність була 98 т/га. Переважно це ті поля, де ми вносили органічні добрива й яким приділили більше уваги під час вирощування культури. Такі показники врожайності у нас уперше, адже всім відомо, що в нашій зоні (Полтавщина) бракує опадів. Раніше нам вдавалося досягти 90 т/га, але 98 т – це вже для рекорд!», – розповідає Андрій Зубов, директор «Ланна-Агро».
Позитивна тенденція простежується і в роботі цукрових заводів. Цього року цукрові буряки переробляють 42 підприємства (торік працювало лише 36). Згідно з даними асоціації «Укрцукор», від початку поточного сезону вітчизняні цукрові заводи виробили 1,26 млн т продукції.
Виробництво по-європейськи
Від масштабів країни переходимо до регіонів. Відвідавши 9 областей, команда побачила, що технологія вирощування цукрових буряків загалом однакова, але кожен виробник робить свій внесок. Чимало аграріїв використовують традиційні методи, втім, агроекспедиторам вдалося побувати на підприємствах, де не цураються європейського досвіду. У тих регіонах, де погодно-кліматичні умови несприятливі для вирощування цукрових буряків, також знаходять вихід із ситуації, вирощуючи культуру під зрошенням.
Технологічні тенденції
За словами аграріїв, цукрові буряки – одна із найзатратніших культур: у середньому на 1 га посівів потрібно витратити близько 35 тис. грн. Значну частину цієї суми платять за посівний матеріал. Як показує практика, українські аграрії зазвичай надають перевагу насінню іноземної селекції: KWS, SesVanderHave і Strube. Водночас левова частка витрат іде на купівлю ЗЗР, адже цукрові буряки потребують комплексного захисту. На деяких підприємствах посіви обробляли пестицидами аж 9 разів.
За словами агрономів, на щастя, цьогоріч не було серйозних проблем із хворобами та шкідниками. Ба більше, вперше за багато років на полях посіви не пошкодив довгоносик. Натомість агрономи мали проблеми із бурою гниллю.
Загалом цьогорічні погодні умови були сприятливими для вирощування цукрових буряків. Якщо торік рослини потерпали від посухи, то нинішній рік, навпаки, був багатим на вологу. Відтак вийшли на середню врожайність у 47 т/га. За підрахунками агроекспедиторів, середня цукристість цьогоріч становить 18%. До прикладу, за результатами АгроЕкспедиції в 2015-му році цукристість була на рівні 17,6%. Усе ж, ідемо вперед!
Робота «кипить»
Окрім підприємств, у рамках АгроЕкспедиції 2016 команда відвідала 5 цукрових заводів із 42, які сьогодні працюють в Україні. Найпершим сезон роботи відкрив Іллінецький цукровий завод, розпочавши переробку буряків 20 серпня.
Відвідуючи різні регіони, команда АгроЕкспедиції помітила, що потрохи цукрові заводи починають відроджуватися. Багато підприємств переходять на альтернативні види палива, наприклад вугілля. Великі переробні підприємства планують будівництво біогазових установок.
Цукровари навіть започаткували новий напрям – виробництво кошерного цукру, проте наразі це явище в Україні рідкісне.
«Сьогодні ми виробляємо продукт під сертифікацію компаній Сoca-Cola та Pepsi. Тож дотримуємося доволі жорстких вимог щодо кольору, мутності, зольності і т. д. Завод сертифікований за системою FSSC 22000. Ми були першими з-поміж цукрових заводів в Україні, хто сертифікувався за цими стандартами. Наприкінці листопада плануємо провести сертифікацію з екологічного аудиту. Також цього року ми отримали сертифікат єврокошер – виробляємо кошерний цукор», – ділиться досягненнями Володимир Палієнко, генеральний директор «Юкрейніан Шугар Компані».
Якщо говорити про галузь загалом, то наразі виробництво цукру виходить на європейський рівень. Багато цукрових заводів отримали відповідні сертифікати якості та виробляють цукор І класу. Як показує практика, євростандарти виробників Coca Cola і Pepsi цілком прийнятні для українських цукроварів. Відтак деякі українські виробники сміливо виходять зі своєю продукцію на ринки Європи.
Чи все так безхмарно?
Попри видимі позитивні тенденції, виробництво цукру в Україні не таке солодке, як усім хотілося б. Передусім багато підприємств усе ще потрібно модернізувати. Наразі близько 50 цукрових заводів перебувають у законсервованому стані, очікуючи нових власників чи інвесторів.
Також прикрим є той факт, що здебільшого весь український цукор І класу йде на експорт, а українцям доводиться споживати жовті кристалики. А все тому, що ціна на якісну продукцію в Європі набагато вища, аніж в Україні. І низька платоспроможність українців не вабить виробників реалізовувати свою продукцію на внутрішньому ринку.
З іншого боку, всім відомо, що цукор – це біла смерть. Тому бережіть здоров’я, їжте мед і читайте Latifundist.com! Ми обіцяємо Вам тільки найкорисніші й найсмачніші матеріали!=)
